Урожайність пшениці: за якими ознаками обирати насіння? Цікаві факти про селекцію

Пшениця – озима та яра – традиційно найбільш поширена культура в Україні. Озиму пшеницю вирощують від найпівденніших областей до Закарпаття (за даними 2018 року, посівні площі склали 6,274 млн га), яра обіймає дещо менші площі (170 тис. га за даними 2018 року), проте теж користується популярністю. Не дивно, що саме у селекції пшениці вітчизняні науковці роблять великі успіхи. Зарубіжні, втім, теж. І вибір сортів такий, що часто-густо агронома тягне спробувати «щось новеньке», висіяти якийсь сорт, що найбільше сподобався. Але, обираючи цей сорт, краще звертати увагу на усі показники, що їх вказує виробник. Бо усі вони впливають на урожайність, і не завжди так, як агроном сам собі думає.

Урожайність та селекційні ознаки

На масу 1000 зерен зазвичай звертають увагу лише при купівлі насіння: адже чим вона більша, тим більшу енергію проростання матиме насінина. А от як показник для майбутньої урожайності цей критерій розглядають рідко. І це правильно, бо велика маса 1000 насінин ще не гарантія отримання високого урожаю. Ба навіть більше: селекція на більшу масу зернівки призвела до запізнення рослин із цвітінням, формування меншої кількості колосків у колосі та меншої кількості зерен у колоску. Тобто більша маса зернівок у результаті компенсується меншою їх кількістю у колосках і тому урожайність практично не змінюється.

Але є й інші показники:

• Дуже часто урожайність вища за довшого вегетаційного періоду, тому скоростиглі сорти через ті чи інші причини будуть менш урожайними.
• Класність пшениці (вміст білку у зернівці) – один з найважливіших показників для аграрія. Адже саме від класу пшениці буде залежати ціна на неї, а отже й прибуток від вирощування. Проте слід пам’ятати, що селекція на вищий вміст білку призводить до зниження урожайності. Пояснюється це тим, що білки більш калорійні, ніж вуглеводи, і для їхнього утворення рослина потребує більше ресурсів. Особливо помітне зниження урожайності за дефіциту азоту у другій половині вегетаційного періоду.
• Стійкість до хвороб та шкідників. Непогана риса, яка, проте, знижує продуктивність культури. Причому, за спостереженнями вчених, продуктивність знижується навіть тоді, коли впливу хвороби чи шкідника не було.
• Стійкість до стресових ґрунтово-кліматичних умов. Фізіологи запевняють, що вона також може знижувати урожайність. За їхніми дослідженнями, за умов дефіциту азоту сорти пшениці та ячменю, виведені у попередні роки, демонстрували вищу урожайність, ніж сорти більш сучасної селекції. При цьому за усунення дефіциту азоту сучасніші сорти «виривалися вперед».

Читати по темі: Динамічна інфографіка урожайності ранніх культур за 2016/17/18 роки

Науковці зазначають, що у підсумкову урожайність генетика культури робить внесок приблизно на 50%. Інші 50% - це перш за все агротехніка, погодні умови, загальний агрофон. Але й половина впливу – це досить багато.

Агротехніка для урожайності

Найвищі врожаї пшениці, як пам’ятаємо з курсу фізіології рослин, можна отримати за найбільш високих коефіцієнтів ефективності фотосинтезу та найбільших обсягів поглинання СО₂. Щоб цього досягти, потрібно, аби рослини сформували якнайбільшу листкову площу і щоб фотосинтетичний апарат працював протягом доби якнайдовше.

Ефективним методом управління вказаними факторами, окрім концентрації вуглекислого газу та освітленість, є мінеральне живлення. Якщо правильно розрахувати норми елементів живлення, збалансувати внесення добрив та провести його у оптимальні для культури терміни, можна значно просунутися на шляху до високого урожаю. Експерти зазначають, що найкращий ефект для підвищення урожайності пшениці і збільшення вмісту білку буде за роздрібного внесення добрив, яке поєднує передпосівне внесення з підживленням по вегетації. Внесення азоту на початку наливу зерна вже не вплине на урожайність, проте посприяє збільшенню кількості білку.