Підсумки АгроЕкспедиції Соняшник 2017: складно, проте вигідно

Ми разом з нашими експертами з компаній BASF, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank  та PEUGEOT CITROЁN UKRAINE  проїхали 7 областей: Запорізьку, Херсонську, Миколаївську, Кіровоградську,Дніпропетровську, Черкаську, Київську. Два екіпажі експедиції побували на 17 підприємствах, де зустріли цікавих людей, заповзятливих аграріїв, які у нинішніх складних умовах зі змінним успіхом вирощують «сонячну культуру».

Трішки соняшника у цифрах

Україна, як і раніше, залишається у трійці лідерів з вирощування культури, виробляючи близько чверті усього світового об’єму соняшника. Минулий рік був дуже вдалим. За даними Держстату, соняшник сіяли на 6 млн га та зібрали 13,6 млн т, що на 20% більше, ніж у 2015 році.

Цьогорічний сезон збирання соняшника ще не завершено, тому остаточні цифри будуть відомі пізніше. Але вже зрозуміло, що урожайність соняшника у 2017 році буде меншою, ніж у 2016. Чому так — розповімо дещо пізніше.

А поки що ще трохи загальних цифр поточного року: за даними Мінагрополітики, соняшник вже зібрано на 286 тис. га із 5,9 млн га посівів. З зібраних площ отримано 459 тис. т урожаю при середній урожайності культури 1,6 т/га. Це значно нижчий показник, ніж у 2016 році, коли середня урожайність соняшника склала 2,2 т/га.

Проте високий попит на соняшник і на внутрішньому, і на світовому ринках, а отже, і висока ліквідність отриманих врожаїв, сприяють тому, що соняшник як агрокультура «залишається на плаву». Цим і пояснюється той факт, що площі під соняшником збільшуються незважаючи на часті порушення сівозмін, а зміни кліматичних умов спонукають не відмовлятися від культури, а шукати нові методи господарювання.

Що ми побачили?

Екстремальні погодні умови на протязі усього періоду вегетації стали головною характеристикою поточного сезону. Про це говорили аграрії практично усіх господарств, які відвідала АгроЕкспедиція.

Звичайно, свої нюанси були у кожному регіоні,  але спочатку посівну кампанію та стан сходів зіпсувала холодна весна. Місцями весна «відзначилась» навіть квітневим снігом та травневими морозами. Сніговий позитив був, мабуть, лише у тому, що трохи додав ґрунту вологи. Адже, як потім виявилось, ближче до середини літа аграрії були раді вже кожній краплині з неба: посуха та палюче сонце «спалили» надію на високі врожаї, які могли б покращити минулорічні показники.

Ненабагато легше було підприємствам, які вирощують соняшник на зрошенні, проте таких на нашому маршруті виявилось мало.

Зате спека дозволила заощадити на засобах захисту, адже її не витримували навіть хвороби та шкідники. Не можна сказати, що необроблені посіви були повністю чистими: з хвороб на рослинах ми бачили альтернаріоз, фомоз, фузаріоз, зі шкідників — шипоноску та попелиць. Але більшість агрономів стверджували, що їхня кількість не вплинула на майбутній урожай, тому у деяких господарствах фунгіциди та інсектициди не застосовували взагалі.

Дещо іншою виявилась ситуація з бур’янами. Лихо південних та східних регіонів країни — вовчок соняшниковий. У цьому році з ним була просто якась епідемія. Аграріям доводиться докладати значних зусиль для боротьби з рослинним паразитом.

«Насіння вовчка дуже дрібне, тому воно може переноситись різними способами: вітром, сільгосптехнікою, птахами, на підошвах взуття і т.д. Від цього ні одне господарство не застраховане. Але існують оптимальні умови для проростання насіння цього паразита у ґрунті: температура у межах 10-25°С та вологість 70-80%. Насіння не проростає при значному зволоженні ґрунту, а також при температурах нижче 10°С та вище 35°С. Насіння вовчка здатне проростати з будь-якої глибини орного горизонту під дією кореневих виділень соняшника. В менш зволоженому ґрунті концентрація кореневих виділень більша, тому соняшник найбільше виснажується вовчком саме у посушливі роки», — пояснив розповсюдження цього бур’яну Михайло Маленький, менеджер з методів розширення ринку соняшника та ріпаку компанії BASF.

До речі, ми помітили, і це підтверджували спеціалісти розташованих північніше господарств, що вовчок потроху перебирається на північ. Хоча раніше головним ареалом існування для нього був саме південь.

Ми застали на деяких полях також лободу білу та амброзію полинолисту, хоч було її не так багато.

Втім, більшість посівів таки милували око мінімальною засміченістю. Скоріш за все, це завдяки застосуванню на них виробничих систем Clearfield® або Clearfield® Plus. Підбір відповідних гібридів разом з гербіцидом — і, як зізнавались деякі агрономи: «Про бур’яни голова вже не болить, вніс гербіцид — отримав чисті посіви. Все».

Хоча природа і тут примудрилася «напаскудити». Наприклад, у Черкаській області під час троків першого внесення гербіцидів були сильні вітри і навіть бурі, тому препарат просто здувався з поля разом із пилом.

Оскільки через зміни клімату та постійне погіршення погодних умов вирощувати соняшник стає дедалі складніше, аграрії віддають перевагу якісному насіннєвому матеріалу провідних селекційних компаній, які у селекції своїх гібридів враховують усі сучасні виклики рослинництву, у тому числі й кліматичні.

Найчастіше нам зустрічались гібриди селекції Limagrain, DuPont Pioneer, Syngenta та ін.

У більшості регіонів вирощування соняшника провадиться з традиційними способами обробітку ґрунту. Південніше застосовують глибоке рихлення, північніше — оранку з наступною культивацією. І лише одне господарство з Херсонської області використовує No-till. Зараз головне завдання — збереження вологи у ґрунті, і кожне господарство обирає для себе найбільш придатний для цього метод.

Посуха та високі температури цього року вплинули на строки збирання соняшника. Особливо це стосується південних областей. Адже якою б теплолюбною не була культура, якщо тижнями на небі ні хмаринки та температура вища 35°С, ба навіть 40°С, навряд чи це комфортні для неї умови. Спека буквально випалювала стебла та кошики. Щоб зберегти урожай, багатьом аграріям довелось розпочати збирання раніше майже на 2 тижні. Окрім північних областей, де ситуація з вологою була дещо кращою, а спека — більш помірною.

«Мінлива погода в цьому році була справжнім випробуванням для більшості сільськогосподарських культур, соняшник не став винятком. Якщо в центральних і північних областях України основним аргументом на користь вибору соняшника є висока маржинальність цієї культури, то на півдні соняшник забезпечує виживання агрокомпаній у кліматичних умовах, близьких до пустельних. Професіоналізм аграріїв, яким вдається отримати 2 т/га соняшнику при 15 мм опадів за вегетаційний період, щонайменше вражає!», — коментує Василь Бєлозерських, заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank.

Дійсно, рік був важким для усіх аграріїв. І соняшник — не така вже й легка у вирощуванні культура. Вона потребує турботи та «широкого кроку» у сівозміні. Хоча вже давно ніхто не дотримується правила сіяти соняшник на одному полі не частіше, ніж раз на 7-10 років, більшість аграріїв все ж витримує «паузу» у 3-4 роки. Допомагають їм у цьому сучасні технології внесення добрив та обробітку ґрунту. А наука рухається далі, і експерти радять придивлятись до новинок на ринку.

«Аграріям слід звернути у наступному році увагу на Архітект — новий продукт від компанії BASF, створений для успішного проектування посівів соняшника. Одним внесенням цей продукт дозволить позитивно вплинути на архітектоніку соняшника (покращити кореневу систему, зменшити висоту рослини, зробити її більш компактною та сильною, збільшити виповненість та діаметр кошика). А також дасть змогу проконтролювати основні хвороби культури (септоріоз, альтернаріоз, фомоз, іржу, фомопсис). За рахунок комплексу властивостей продукт дозволяє значно підвищити урожайність соняшника», — радить Михайло Маленький, менеджер з методів розширення ринку соняшника та ріпаку компанії BASF.

А що ж говорить економіка?

Економіка свідчить, що соняшник, як не крути, культура прибуткова. Витрати на його вирощування можуть коливатись у межах 3-11 тис. грн./га. Багато залежить від кліматичних умов регіону та інших регіональних особливостей. Хоча зрозуміло, що великі витрати означають застосування сучасних технологій. Але і віддача, відповідно, буде вищою.

«Незалежно від регіону, всі аграрії нарікають на зниження урожайності соняшника,  цілком ймовірно, це частково компенсується зростанням цін. Загальне зниження валового виробництва цієї технічної культури (деякі господарства стверджували про зниження на понад 30%) є суттєвим викликом для олійно-екстракційної галузі. Варто згадати, що кілька попередніх років ми отримували рекордні врожаї. Тому попри значне падіння врожайності треба лишатися оптимістами і сподіватися на покращення ситуації, а також на те, що інші культури компенсують недоотриманий прибуток аграріїв», — стверджує Василь Бєлозерських.

Поки що ми можемо казати лише про прогнозовану урожайність соняшника, яку нам назвали спеціалісти відвіданих АгроЕкспедицією підприємств. У середньому за областями картина вималювалась наступна:

• Запорізька область — від 1,8 т/га до 2,5 т/га;
• Херсонська: під зрошенням — 3,5-4 т/га, без зрошення — 0,8-1,5 т/га;
• Миколаївська область — 1,5-2 т/га;
• Дніпропетровська — 2,5 т/га;
• Кіровоградська — 2,8-3,2 т/га;
• Черкаська — 2-3 т/га;
• Київська область — 2-3 т/га.

При цьому закупівельна ціна на соняшник вже зараз становить близько 10 тис. грн./т, і, за прогнозами експертів, вона ще буде зростати. Неважко підрахувати, що навіть у складних умовах вирощування планку рентабельності культури подолано. Якщо, звісно, весь урожай не «згорів» від спеки чи не був «з’їдений» вовчком (а подібні випадки у цьому році таки траплялись).

«Чому соняшник така популярна в Україні культура? Тому що він тримає економічну політику господарств. Якщо пшениця чи соя можуть не вродити, соняшник завжди більш-менш стабільний. Навіть у складних кліматичних умовах. Я вирощую його вже 10 років і бачу, що це вигідно», — пояснив АгроЕкспедиторам Володимир Гловінковський, головний агроном підприємства «Земля Переяславщини».

Варто зазначити, що ні одне з відвіданих нами підприємств не вирощує високоолеїновий соняшник. За словами аграріїв. Вони не ризикують ним займатися, оскільки клопоту багато, а закупівельна ціна нестабільна.

«У цьому сезоні на півдні України основною проблемою, на думку аграріїв, є проблема вовчка. Щодо посухи, то цю проблему поступово аграрії забувають, але більша частина пам’ятає про це і акцентує на цьому увагу. Економити на насінні аграрії не будуть, так як для них це може бути дуже дорого, і може призвести до втрати посівів взагалі. Наприклад, проблема вовчку. Основна проблема, яка хвилює в цьому році, — це вовчок і посуха. І зрозуміло, що потрібні  гібриди відповідні. На сьогодні найбільш популярні з класичних це Тунка, ЛГ 5580 та ЛГ 5582. Для технологіі Clearfield це гібриди під брендом Санео. Це ЛГ5542 КЛ, ЛГ5555 КЛП, ЛГ5631 КЛ. Слід зауважити, що ці гібриди не один рік показують добрий результат незалежно від кліматичних умов», — підсумовує Віталій Шишка, менеджер регіонального розвитку ТОВ «Лімагрейн Україна».

Що стосується урожайності соняшника у цьому році, експерт зазначає, що у період цвітіння види на урожай були хороші, але на сьогодні ситуація змінилась і перші результати не радують. Урожайність суттєво нижча від очікуваної, і спостерігається сильна строкатість навіть в межах району. Ситуація із вовчком з кожним роком стає  більш гострою проблемою і рознесення його по Україні відбувається досить інтенсивно, лише використання комбайнів, які збирають на півдні а потім поступово піднімаються на північ України.

Остаточні результати вирощування соняшника у поточному сезоні стануть відомі орієнтовно наприкінці жовтня. Ми будемо слідкувати за ситуацією та обов’язково розповімо, чого вдалося досягти виробникам у таких непростих умовах.

А зараз ми вже думками у новій АгроЕкспедиції, готуємо «рейд» кукурудзяними полями України.