АгроЕкспедиція Пшениця-2017. Київщина. Баришівська зернова компанія та Агро-Регіон

Відкрили кроп-тур пшеницею разом із нами наші партнери  ПАТ «Креді Агріколь Банк», «Лімагрейн Україна» та «Бізон-Тех». Літо у розпалі й SuperAgronom.com відчув це відразу. Адже в полі спека відчувається аж надто добре. Але про все по черзі!

«Баришівська зернова компанія»

У першому господарстві в Березані Баришівського району АгроЕкспедицію зустрів і познайомив із підходами до господарювання та технологіями заступник директора підприємства Богдан Михайлович Черемха. Панові Богдану агрономічного досвіду не позичати — він практикує уже 36 років. Кандидат сільськогосподарських наук, автор сортів ячменю Миронівський 92 та конюшини Мрія, співавтор сорту ячменю Миронівський 86… Він може розповісти чимало цікавого.

Земельний банк Баришівської зернової компанії (БЗК) нараховує 52 тис. га, це Київська, Черкаська, Полтавська та Чернігівська області. У холдингу є 4 елеватори з потужністю одночасного зберігання у 250 тисяч т зерна. Зараз у проекті будівництво нового елеватора в Ніжині та реконструкція в Пирятині з доведенням до одночасного зберігання об’ємів 350 тисяч т зерна.

«У сівозміні в нас 9,5 тис. га озимої пшениці, 600 га — спельти, (вона в перехідному періоді), 11 тис. га — соняшнику, 18 200 га — зернової кукурудзи, 2,5 тис. га — сої, 864 га — олійного льону, 1,5 тис — кормових культур. На 1 агронома в господарстві припадає 3—3,5 тис. га землі» — розповідає Богдан Михайлович.

У БЗК мають свою агрохімічну лабораторію, де щорічно моніторять 16—20 тис. га землі. А рік тому відкрито свій науково-дослідний центр.

В «Баришівській зерновій компанії» 4 роки тому почали відходити від шаблонів у вирощуванні с/г культур. Змінили підхід до вибору насіння, ресурсного забезпечення з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов. Завдяки цьому зріс рівень рентабельності на 15—20%. Замдиректора наголошує, що потрібно відходити від шаблонів у рослинництві.

Щодо вибору сортів пшениці, то в компанії їх вирощують як вітчизняної селекції (Одеського селекційно-генетичного інституту, Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла), так і сорти західноєвропейської селекції.

Наразі одним із лімітуючих факторів за вибору насіннєвого матеріалу є вологість. А її останнім часом замало: забезпеченість вологою на Чернігівщині цього року становить 90% від норми. Київщина й Полтавщина — 70—75%. Черкащина та південна частина Полтавщини потрапила на запаси квітня-травня — від 12 до 28 % від норми.  Із сортів іноземної селекції вирощують Скаген, Матрекс, Акратос.

«Щодо технології вирощування, то попередниками під пшеницю в нас виступають 50% сої, 50% соняшнику. Ринок диктує свої правила. Обробіток ґрунту Mini-till. Глибоке рихлення на глибину 30—40 см. Раз у 3 роки всі поля повинні «пройти» глибоке спушування. Причому наступне рихлення — діагонально перехресне, щоб не повторювати хід, — для підтримання повітряно-водного режиму. No-till не застосовуємо. Для цього потрібно добре вирівняне поле».

Щоб краще познайомитися з технологією вирощування пшениці, ми відправилися безпосередньо на поле.

Поле, яке нам показали, розділене, так би мовити, на 2 частини. На одній частині попередником виступала квасоля, а на другій — соняшник Clearfild.

«Ґрунти в нас — чорноземи зі вмістом гумусу 3,6%. Проводили дискування на 10—12 см. Із добрив внесено 200 кг/га КАСу (64 кг азоту в д.р.). Сорти тут Скаген і Богдана. Насіння протруєно тебуконазолом та інсектицидом Гаучо, плюс водорозчинна форма фосфору та калію і хелатна форма мікроелементів. Сіяли сівалкою John Deere 1860, внесено 80 кг/га нітроамофоски. Насіння протравлено інсектицидом 250 г/т Рексолін АВС+3 кг Кріста К (водорозчинний фосфор і калій). Фосфор і калій дали стабільний розвиток кореневої системи і підвищили кущення. Посіви в момент припинення осінньої вегетації перебували у фазі 3 листків внаслідок відсутності вологи в осінній період

Для того, щоб стимулювати кущення, дати активний розвиток, ранньою весни внесли 200 кг/га аміачної селітри. За настання температури 8—10°C ми внесли 4 інгредієнти, які дозволили стабілізувати розвиток кореневої системи, продовжити на 10—12 днів кущення, у фазі початку виходу в трубку на цьому полі було проведено ще одне підживлення аміачною селітрою в нормі 100 кг/га. Після цього внесено гербіцид Гроділ Максі+10 кг/га карбаміду, використовували регулятор росту  хлормекват-хлорид 1,5 л/га. Водночас, внесення 100 кг селітри та хлормекват-хлориду дало сталий розвиток кореневої системи, формування нижнього вузла й підтягувало пагони 2—3 порядку до умов нормального розвитку», —  ділиться технологією заступник директора.

Через 3-4 дні внесли фунгіцид Рекс Дуо 0,5 л/га+Агростимулін 15 мл/га. Така композиція послужила захистом від широкого спектру кореневих гнилей. На початку розкриття прапорцевого листка застосовували фунгіцид Фалькон 0,6 л/га+карбамід 10 кг/га і 3 кг сульфат магнію. Третю фунгіцидну обробку на цьому полі провели після закінчення цвітіння фунгіцидом Фолікур, щоб запобігти фузаріозу та септоріозу колоса. Проти шкідників робили крайові обробки, але масового пошкодження посівів не було.

Норма висіву, враховуючи попередники, — соняшник Клеарфілд та квасолю, яку пізно прибрали, —  6,2 млн та 5,8 млн відповідно.

Урожайність тут чекають не менше 6 т/га.

Ми також вирішили визначити біологічну врожайність сорту Скаген за формулою: 620*47*0,047/100=13,7, де 620 — кількість колосків на метр квадратний, 47 — середня кількість зерен у колосі, 0,047 — маса 100 насінин у кг. Біологічна  врожайність склала 13,7 т/га, але потрібно відняти ще мінімум 30% втрат. Виходить 9,62 т/га. Що ж до сорту Богдана, то цей показник виявився нижчим — 7,2 т/га.

Наш прогноз більш оптимістичний, але бункер покаже! Тож бажаємо зібрати врожай, який порадує агрономів, та щоб на це не вплинули ані погодні умови, ані інші фактори. А збирання планують розпочати вже зовсім скоро, у першій декаді липня.

Агро-Регіон

І знову з поля на поле. Цього разу «знайомилися» з пшеницею на полях Бориспільського підрозділу агрохолдингу «Агро-Регіон» у с. Велика Стариця. Екскурсію нам проводив Олег Іванович Пащенко, директор підрозділу.

«Маємо 11 тис. га.  Вирощуємо такі основні культури — кукурудзу, сою, соняшник, озиму пшеницю, пивоварний ячмінь. Кукурудзи в середньому за 3 роки ми вирощуємо 90 ц/га в сухій масі. Соняшнику за минулий рік ми взяли рекордний врожай по всій компанії 40 ц/га в заліковій вазі на площі 1,5 тис. га. Соя також дає протягом останніх трьох років від 24 до 30 ц/га. Пшениці маємо від 63 до 68 ц/га і пивоварний ячмінь 50—60 ц/га»,  — розповідає пан Олег.

Ґрунти тут малородючі — піски, суглинки, рН 5,6, гумус — 2,2%. До того ж, основна проблема (як і в більшості господарств по всій країні) — нестача вологи.  Опади у 97 мм з 1 січня — це не дуже продуктивно, станом на 26 червня — 40—50 мм — це дуже критично. До того ж, весняні погодні умови не тішили.

«Весна була рання, затяжна, холодна й бездощова. Маємо загалом непогану пшеницю. Що ж до інших культур, то весною  були у нас приморозки, зачепило пивоварний ячмінь, цього року він трохи втратить урожайність. Також були проблеми з сівбою кукурудзи, соняшнику. По сої не могли внести ґрунтові гербіциди, бо було сухо. Цього року ми почали сівбу кукурудзи з 10 квітня, була досить тепла погода, навіть із 1-го було потепління, я знаю, що деякі сусіди соняшник сіяли і вносили ґрунтові гербіциди. Ми почали з кукурудзи посівну, а далі пішли похолодання, навіть хотіли узагалі повністю припинити посівну», — говорить Олег Іванович.

Через перепади температур, похолодання, можна спостерігати меншу якість й ефективність роботи гербіцидів. Продукти ті ж самі, підхід той самий, технологія, можливо, навіть краща в цьому році, але результат гірший, ось такі складні умови.

Ситуацію в регіоні з пшеницею коментує й Артем Юр’єв, регіональний представник «Лімагрейн-Україна» в Київській області:

«У Київській області стан пшениці бажає кращого. Тому що восени під час посівної не було достатньої кількості опадів, що сприяло б нормальному розвитку і вчасній появі сходів. Сходи отримали пізні й вони ввійшли у зиму не в оптимальній фазі. Потім на початку весни погода була більш-менш сприятливою для кущення, і основним завданням для виробників було  в цей період сприяти  швидкому розвитку кореневої системи. Бо ми ж бачимо, що клімат у нас змінюється і посухостійкість сорту, гібриду стає лімітуючим фактором за вибору насіннєвого матеріалу», — говорить Артем Юр’єв.

У компанії роблять аналіз ґрунту. І вже за лабораторними показниками вносять добрива. Тут націлені на точне землеробство: використовують дрони, супутниковий моніторинг полів Cropio. Також є власна метеостанція.

У Бориспільському підрозділі Агро-Регіону вирощують 1,5 тис. га пшениці — 66% іноземної селекції і 33% вітчизняної. На 1 000 га — попередник ячмінь, на 500 — соняшник.

Сіяли 6 вересня і наприкінці вересня отримали вже сходи, тому пшениця нормально увійшла в зиму. Весна також була сприятлива для пшениці й вона продовжувала кущитися, наливатись.

«Щодо обробітку ґрунту, то на 100 га оранка, культивація і внесення амофосу при посіві, а там, де був соняшник, — там дискування і передпосівна культивація й посів. Система захисту включала Гранстар Голд 30 г/га, фунгіцид Фалькон 0,6 л/га, гумати 0,4 л/га та інсектицидна обробка у фазу кущення, фунгіцид Аканто Плюс, фунгіцид Солігор 1 л/га, і ще одна інсектицидна обробка», — описує технологію вирощування озимої пшениці директор підрозділу Олег Пащенко.

Засоби захисту використовують тут переважно виробників-оригінаторів, одним із дистриб’юторів яких є компанія «Бізон Тех».

«З «Агро-Регіоном» працюємо вже другий рік за засобами захисту рослин і насіння. Плануємо з ними працювати і в майбутньому. Щодо оцінки посівів пшениці, то, на мою думку, стан добрий, урожайність може бути 6—7 т/га», — говорить Сергій Плачков, керівник Київського регіонального підрозділу компанії «Бізон Тех».

Директор підрозділу також зробив прогноз врожайності 6—7,2 т/га. Але почекаємо ще трохи й дізнаємося, адже і тут планують розпочати жнива вже у першій декаді липня. До того ж, АгроЕкспедиція привезла хороший дощ!

А завтра ми відвідаємо господарства Хмельницької області! Залишайтеся з нами й читайте завтра звіт уже другого дня АгроЕкспедиції Пшениця-2017.