АгроЕкспедиція Пшениця 2018. День 2. Херсонська область: Таврійська Перспектива й Альфа Фарм

 А секретами вирощування основної злакової культури другого дня АгроЕкспедиції з нами ділилися фахівці компаній «Таврійська перспектива» й «Альфа Фарм». Але перш ніж розповісти вам про побачене на полях, коротко проаналізуємо пшеничний рік Херсонщини.

Херсонська пшениця в цифрах:

1. За даними Головного управління статистики в Херсонській області, під урожай 2018 року тут посіяно 468,3 тис. га озимої пшениці і 2,8 тис. га ярої.
2. Порівняно з попереднім роком, площі під озимою залишалися приблизно на тому ж рівні. Так, у 2017-му цей показник становив 467,8 тис. га. З цієї площі зібрали 1,638 млн т зерна при середній урожайності 3,52 т/га.
3. У попередньому сезоні херсонські аграрії засіяли ярою пшеницею 3 тис. га, зібравши в цілому 7,9 тис. т зерна, отримавши середню врожайність 2,51 т/га.
4. У структурі всіх посівних площ у 2018 році пшениця озима займає 26,4%, яра — 0,6%.
5. Результати досліджень і моніторингу стану посівів пшениці свідчать про те, що 100% їх збереглося і продовжують вегетацію, з них у доброму та задовільному стані знаходяться 90%, слабкі та зріджені — 10%.
6. У поточному році на зрошенні посіяно 51 тис. га пшениці.

Метеодані по Херсонській області за період вересень 2017 - травень 2018 рр. за даними "Август-Україна"

Основні тенденції поточного року:

1.Гарний початок — складний підсумок. У нинішньому році зима в регіоні видалася теплою, сприятливою для сходів озимих і в цілому — з достатнім запасом ґрунтової вологи. Правда, початок весни дещо затягнувся. Вегетація культур відновилася у регіоні в період 26-31 березня, що на 10-19 днів пізніше середніх термінів. А потім почався період, який цілком можна назвати екстремальним.

«Цей рік кардинально відрізняється тим, що весна була дуже короткою і температури вдень наростали дуже швидко, а ввечері опускалися досить низько. Якщо вдень температура повітря доходила в кінці квітня - на початку травня до +32-33 ⁰С, то вночі вона опускалася до +6-8 ⁰С. Для рослини це стресові умови. Плюс до всього, хоча волога в ґрунті була, коренева система розвивалася дуже погано через занадто прогрітий грунт», — пояснив керівник Херсонського регіонального представництва компанії «Бізон-Тех» Володимир Кравець.

Так що вже зараз ясно, що виробникам не варто плекати сподівання на високі врожаї.

2. Вологи немає, але ви тримайтеся. У деяких районах Херсонщини протягом всієї весни (а подекуди — протягом всього періоду вегетації пшениці) не випало жодного міліметра опадів. Багато посівів, причому різних культур, — у жалюгідному стані. Особливо, якщо аграрії не дотримувалися технологій або підходили до проблеми непрофесійно. По дорозі нашого кроп-туру ми не раз помічали ділянки з посівами, які виглядали так, ніби господарі махнули на них рукою.

«Під час вирощування сільськогосподарських культур виникає ряд ризиків. Певні з них підлягають контролю. Основні неконтрольовані ризики — це погодні. Через неможливість їх спрогнозувати та запобігти негативним наслідкам, їхній вплив може бути значним, а в окремих випадках навіть фатальним. У південних регіонах України особливої ​​актуальності набуває посуха. Тому, перш за все, ті господарства, які мають землі під зрошенням, частково здатні управляти погодними ризиками, покращувати якість грунтів, підвищувати родючість», — підкреслює експерт з агробізнесу Credit Agricole Bank Діна Сапич.

3. Зрошення як панацея. На сьогодні в Херсонській області зрошується близько 300 тис. га сільськогосподарських угідь. Область розташована в південній частині степової зони України, яка характеризується посушливим кліматом. А останнім часом ситуація тільки погіршилася. Як стверджують експерти і місцеві аграрії, зрошення — найбільш ефективний метод протистояння несприятливим кліматичним умовам.

4. Ранні жнива. Згадані спека і посуха зрушили терміни початку збиральної. Більшість озимих тут збиратимуть на 1-2 тижні раніше, ніж звичайно.

Два врожаї на рік. Місцеві аграрії, підлаштовуючись під зміни клімату, не проти отримати вигоду з ситуації і намагаються вирощувати по 2 врожаї. Тобто сіють будь-який ранньостиглий сорт/гібрид або культуру. Зібравши ранній урожай, пожнивно сіють іншу ранньостиглу. Така технологія, звичайно, можлива тільки за наявності зрошення.

Таврійська Перспектива: пшениця на зрошенні дасть +2 т/га

Ситуацію на полях пшениці в Херсонській області команда агроекспедиторів почала вивчати з Каховського структурного підрозділу компанії «Таврійська Перспектива».

Показати нам своє підприємство і розповісти про нього змогли директор дільниці Олександр Малиш і агроном по захисту рослин Мирослав Жуков. Хоча ми розуміли, що приїхали в дуже відповідальну пору — повним ходом на півдні країни йде збиральна кампанія, але час у аграріїв на цікаву розмову все ж знайшовся.

Нагадаємо, агрохолдинг із загальним земельним банком понад 15 тис. га є учасником рейтингу ТОП 100 латифундистів України. При цьому Каховська ділянка компанії — одна з найбільших у структурі «Таврійської Перспективи». Так, тут обробляють 4090 га землі.

Як зауважив Олександр Малиш, ввірена йому ділянка здебільшого спеціалізується на зернових культурах. Разом із тим, завдяки зрошенню було істотно розширено перелік сільськогосподарських культур, які складно назвати характерними для клімату Херсонщини. У тому числі ставка була зроблена на бобові, включаючи вологолюбну сою.

«Прибуток нам дають усі культури. В основному ж наш напрямок — це зернові та соя. Крім того, ми вирощуємо під поливом батьківські лінії соняшнику. Раніше також успішно займалися гарбузом, але для його виробництва на ринку зараз не настільки сприятливі умови. Причому, у нас була і лінія  по переробці, де насіння гарбуза сушили, обробляли, калібрували і т.п.», — розповідає Олександр Малиш.

У той же час, технічний парк підрозділу компанії «Таврійська Перспектива» майже повністю представлений вітчизняною сільгосптехнікою. З імпортної — тільки важкий трактор John Deere та  самохідний обприскувач цього ж бренду.

Агропідприємство зберігає вирощену продукцію переважно з насіннєвих ділянок на власних підлогових складах. А ось інша продукція, що підлягає подальшій реалізації, направляється на Горностаївське і Тягнінінське ХПП, що входять у структуру «Таврійської Перспективи».

Важливість і необхідність введення зернових культур у сівозміну під зрошенням пояснює регіональний представник в Херсонській області компанії «Август-Україна», кандидат сільськогосподарських наук Віктор Гонтарук.

«Аграрії намагаються дотримуватися сівозміни, оскільки від цього нікуди не дінешся. Якщо ти вирощуєш два роки сою на тому ж полі, то починають з'являтися хвороби, шкідники. Тому потрібно змінювати культуру. І на богарних, і на зрошуваних землях у нас добре зарекомендували себе трьох- і чотирьохпільна сівозміна. Обов'язковим стало введення пару на 25-30% площ, після чого можна сіяти пшеницю та/або ріпак. На зрошуваних землях 50-60% посівів зазвичай займає соя, після якої йдуть кукурудза, соняшник, пшениця — щоб була сівозміна», — розповідає Віктор Гонтарук.

Пшениця на каховських землях «Таврійської Перспективи»

Як дізнаємося у Мирослава Жукова, пшениця в Каховському підрозділі займає трохи більше 957 га. І якщо по вибору соняшнику підприємство робить ставку на зарубіжну селекцію, наприклад, Limagrain, то по зернових культурах вибирають українське насіння. Пояснюють це тим, що вітчизняні сорти пшениці куди більш «загартовані» для вирощування в природно-кліматичних умовах Херсонщини та в цілому — напівпустелі на Півдні України.

У Каховці «Таврійська Перспектива» може розраховувати на прийнятні врожаї озимої пшениці тільки завдяки введенню в сівозміну пару.

«Якби не пар, то восени минулого року, наприклад, ми не змогли б посіяти пшеницю, тому що була відсутня волога. А плани були «наполеонівські»: зерно було закладено; посівний матеріал, техніка, агроном — готові; але погода казала ні. Якби не пар, то ми б не сіяли взагалі. На момент посіву цієї пшениці на вулиці стояла температура +30 ⁰С. Начебто сіяли 22-23 вересня, а за відчуттями був місяць серпень. Відповідно літо затягнулося, осінь була пізня, дощів не було до кінця жовтня. Але пшениця у нас росла завдяки пару. До того ж, ми отримали міцні впевнені 5 пагонів, які перезимували ідеально. Ось тільки дощів не було», — каже Мирослав Жуков.

Зупиняємося біля пшеничного поля на богарі — сорт Жайвір (Селекційно-генетичний інститут НААН України). Пшениця начебто і виглядає готовою до збирання, але вологість самого зерна поки на рівні 35%. Хоча, за словами агронома по захисту рослин, в цьому сезоні на їхніх землях не було жодного продуктивного дощу. Весь запас вологи забезпечив чорний пар.

Цікаво, що система захисту посівів на богарі дуже «вузька»: всього одна гербіцидно-фунгіцидна обробка посівів, а також потрібна була робота інсектициду. Для цього був обраний Борей (Avgust) з нормою внесення 0,18 л/га.

«До цього можна було б зустріти на полі клопа шкідливу черепашку, трипсів. Я одного разу заїхав на це поле в фазі колосіння, сачком пройшов по всій території — шкідників було досить. Цей рік сприяє їхньому розвитку в усіх напрямках. На пшениці зустрічалися також злакові мухи і навіть зернова совка. Але ми не дали їм «розгулятися». Продукт спрацював на результат, і зараз цих проблем немає», — розповідає Мирослав Жуков.

Але якщо в минулому році при схожій агротехнології Каховський підрозділ «Таврійської Перспективи» збирав по 6,5 т/га, то в цьому будуть раді отримати від 5 т/га і вище. Підрахунки агроекспедиторів оптимістичні — понад 6 т/га. Але ось погодні умови явно можуть внести корективи в цей прогноз.

Разом із тим, як зауважує Мирослав Жуков, вирощування пшениці під зрошенням дає відчутний результат переважно в посушливий рік.

«Зрошення у нас як мінімум дає 2 т/га зверху. Але взагалі цю цифру можна збільшити і до +4 т/га. Система захисту в цьому випадку буде відрізнятися від тієї, що використовується на богарі. І якщо система добрив не передбачає внесення міндобрив понад норми, оскільки не буде економічного ефекту, то захист від хвороб, бур'янів і шкідників вибирають більш інтенсивний. У цьому випадку застосовується і позакореневе підживлення мікроелементами», — резюмує Мирослав Жуков.

Дякуємо Мирославу Жукову за привітний прийом і докладну розповідь про пшеничні реалії підрозділу. І в нашому маршруті є ще одне цікаве підприємство.

Альфа Фарм: ставка на зрошення

Далі поспішаємо у господарство «Альфа Фарм». Підприємство знаходиться в Новотроїцькому районі Херсонської області. Зустрічає нас головний агроном господарства Олександр Огородник. Його колеги жартують, що з таким прізвищем інших доріг, крім як в аграрну сферу, у виборі професії у нього не було. Як виявилося, Олександр Петрович, і правда, — продовжувач династії аграріїв. А у своїй професійній діяльності пройшов довгий шлях від бригадира на тваринницькій фермі до головного агронома досить великого рослинницького підприємства.

На сьогодні «Альфа Фарм» обробляє 9 тис. га землі. З них, за словами головного агронома, 5,5 тис. га — на зрошенні. Зокрема, під поливом майже всі посіви сої, яких у цьому сезоні 3100 га. А з 1500 га пшениці зрошують 200 га, з 2200 га соняшнику — 1000 га під поливом. Сіють також трохи кукурудзи, а в структурі сівозміни є землі під паром.

Новий поштовх для розвитку підприємства дав прихід американського інвестора, компанії Ag Management Group LTD. За кілька років збільшилися площі під зрошенням, оновлюється машинний парк, в роботу і управління підприємством впроваджують сучасні IT-технології.

«З самого початку приходу інвестора почалися поставки техніки John Deere прямо з Америки. Спершу б/в, але тепер уже оновлюємо і доповнюємо свій механізований парк новими машинами», — зауважує Олександр Огородник.

При цьому уточнює, що технікою вітчизняного виробництва на підприємстві теж задоволені. Мовляв, вона може бути також надійною, а також сервісне обслуговування у «нашій» значно вигідніше.

Правда, вітчизняні трактори не оснащені обладнанням, яке допомагало б в управлінні технологічними процесами. Але на підприємстві вирішили цю проблему прогресивно. Почали ставити на ті ж трактора ХТЗ трекери, і тепер механізатор зранку отримує завдання, йде в поле, виконує його, а в кінці зміни можна чітко визначити обсяг виконаної роботи.

Крім таких локальних модернізацій, на «Альфа Фарм» впроваджують систему контролю супутникового моніторингу посівів Cropio. Загалом, компанія активно розвивається. І життя у ній вирує. Ми переконалися в цьому під час інтерв'ю з Олександром Огородником. Нестихаючі телефонні дзвінки змушували його постійно відволікатися на вирішення невідкладних проблем.

В цей час, щоб ми не нудьгували, наші експерти, які добре знають підприємство, доповнювали розповідь головного агронома. Скажімо, коли мова зайшла про систему обробітку ґрунту, виявилося, що свого часу в «Альфа Фарм» пробували застосовувати технологію no-till.

«Пробували сіяти по no-till і кукурудзу, і пшеницю, і сою, і соняшник, але отримали гіркий досвід. Тут особливі ґрунту. Багато дрібнодисперсних пилинок, які при осіданні дуже ущільнюють ґрунт. І якщо поля не на зрошенні, то поливати їх не можна. Так що підприємство знову повернулося до класичної обробки», — розповів Віктор Гонтарук, регіональний менеджер компанії «Август-Україна».

А нас, звичайно, більше цікавили самі поля і насамперед зрошувана пшениця.

«Напоєна» пшениця в Альфа Фарм

Поле, яке вирішив нам показати головний агроном, під зрошенням перший рік. На 22 га посіяно озимої пшениці сорту Місія Одеська (Селекційно-генетичний інститут).

Попередником для пшениці був льон-кудряш. Теж стерньова культура, тому вирішили допомогти пшениці вологою. Також на посівах провели  обсяг інтенсивних агротехнічних заходів. Крім внесення основних та мікродобрив, сильним був захист від хвороб і шкідників.

«Бачимо, що господарі постаралися. Шкідників на полі немає взагалі, хоча в цьому році поширені і черепашки, і трипси, й ін. Бур'яни та хвороби також відсутні. Зараз посіви знаходяться на стадії молочної стиглості, триває налив зерна, а значить — є час для нарощування врожайності. Треба по максимуму берегти листовий апарат і по максимуму протягнути вегетацію, щоб наповнити зерно», — пояснює експерт.

Віктор Гончарук показує нам, що хоча посіви візуально виглядають повністю пожовклими і дозрілими, якщо розвести колоски, то можна побачити, що зелене листя ще залишилося. Значить, рослини продовжують вегетацію.

Олександр Огородник поки не наважився прогнозувати урожай на даному полі, а ось АгроЕкспедитори спробували вирахувати. Буде цікаво порівняти отримані нами дані з підсумковим результатом.

Гостинні господарі «Альфа Фарм» провели нам невеличку екскурсію по своїх полях, а в якості бонусу показали процес збирання озимого ячменю, який також був на зрошенні. Вийшла класична картина із заходом сонця і працюючим комбайном.

Натхненні побаченим ми вирушили далі — у Запорізьку область, щоб досліджувати пшеничні поля козацького краю в СПК «Перемога» і АФ «Славутич».