Мистецтво живлення рослин: Оптимізація азотного живлення з урахуванням цін на добрива і змін клімату

Як зауважив фахівець, оптимізація внесення азотних добрив сьогодні базується на підвищенні коефіцієнта використання азоту (Nitrogen Use Efficiency — NUE). За даними FAO «Sustainable Nitrogen Management in Agrifood Systems» (2025), глобальний показник NUE становить 40–55%. В Україні він зазвичай коливається в межах 35–50%. Це означає, що 50–65% внесеного азоту втрачається через вивітрювання, вимивання та денітрифікацію.

«Причина не лише в прямих втратах з ґрунту, але й у тому, що через хвороби, шкідників, посуху чи технічні порушення рослина не реалізує свій потенціал врожайності, і значна частина поглинутого азоту не переходить у товарну продукцію», — наголошує Павло Маменко.

Оптимізація починається з точної діагностики (агрохімічної + дрони NDVI/NDRE) і технології змінної норми внесення (VRA). Ключовим є принцип «4R» — правильна норма, час, місце і форма внесення. На практиці це реалізується через дробне підживлення з прив’язкою до фаз розвитку культури, фоліарне внесення та використання інгібіторів уреази і нітрифікації.

«Однак точне внесення мінеральних добрив — це лише перший крок. Суттєвий додатковий резерв дають альтернативні джерела азоту: мікробні біопрепарати на основі Azotobacter та Azospirillum, симбіотичні інокулянти для бобових культур на основі родини Rhizobiaceae, а також бобові сидерати як зелене добриво. Інтеграція цих рішень із мінеральним живленням дозволяє знизити загальні норми внесення мінерального азоту до 40%, зберігаючи, а часто і підвищуючи врожайність», —пояснює фахівець.

Забезпечення рослин азотом і зниження норм добрив

Зменшення норм азотного живлення та моменти, які часто не враховують

Павло Маменко вважає, що цілком реально зменшити норми внесення мінерального азоту на 30–40% без втрати врожайності, а в багатьох випадках — зі зростанням урожаю. Це вже не теорія, а перевірена практика.

«У світі біопрепарати на основі азотфіксуючих мікроорганізмів давно вийшли на промислові масштаби. Бразилія застосовує штами Azospirillum на площах понад 40 мільйонів гектарів кукурудзи та пшениці. За даними EMBRAPA, це дозволяє стабільно економити до 50% азоту з  мінеральних добрив при збереженні, а в деяких випадках підвищенні врожайності на 5–15%. В Україні ми також маємо власні підтверджені кейси. Наші виробничі випробування 2024–2025 років на пшениці, кукурудзі та ріпаку показали збереження й навіть підвищенні врожайності при зниженні норм мінерального азоту на 25–40 кг/га», — розповів він.

Стабільні результати дає і використання сидератів. У світі поряд з бобовими (люцерна, конюшина, вика) активно застосовують гірчицю, фацелію, олійну редьку тощо. Вони не лише сприяють накопиченню  органічного азоту і вуглецю, а й піднімають інші елементи живлення з глибших шарів ґрунту, покращують його структуру і вологоутримуючу здатність. Досвід компанії підтверджує, що після правильно підібраних сидератів врожайність наступної культури стабільно вища.

Важливо розуміти: максимальний результат досягається не окремими інструментами, а саме їхньою інтеграцією в єдину систему живлення.

«Глобальний контекст це підтверджує. У Європі (EU Nitrogen Expert Panel) ставлять за мету підвищити NUE до 70% до 2050 року, що дозволить зменшити використання азоту на 40–50% без втрати продуктивності. У США та Канаді NUE вже сягає 60–67%, а глобальні моделі (Our World in Data/Nature) показують, що якщо всі країни досягнуть рівня найкращих практик, глобальне використання мінерального азоту можна зменшити на 35% з мінімальним впливом на врожай (зростання yield gap лише на 1%)», — зауважив Павло Маменко.

Найчастіше господарства не враховують, що азот — це динамічний елемент, який постійно перебуває в циклі ґрунту і дуже чутливий до конкретних умов кожного поля. Замість ретельного аналізу реальних запасів азоту в ґрунті, попередника, стану рослин і погодних ризиків сезону, більшість продовжує працювати за шаблонними нормами. Через це азот часто вноситься або з надлишком, або недостатньо, а баланс з іншими елементами живлення (фосфор, калій, сірка, мікроелементи) залишається поза увагою.

«Крім того, багато хто недооцінює, наскільки швидко змінюється доступність азоту залежно від вологості ґрунту, температури та його ущільнення. Ще одна поширена помилка — ігнорування біологічної складової ґрунту. Мікробіом безпосередньо впливає на трансформацію та доступність азоту, але мало хто враховує це при плануванні живлення. В результаті значна частина внесеного азоту просто не використовується рослиною ефективно», — розповів фахівець.

Читати також: Криза добрив 2026: як глобальні події впливають на ринок України

Він рекомендує перехід від шаблонного внесення до системного планування під кожне поле. Такий підхід передбачає постійний моніторинг реальної потреби рослин, врахування зональної мінливості полів і дробне внесення з урахуванням фаз розвитку. Тільки так можна дійсно мінімізувати втрати і отримати стабільний економічний ефект навіть у умовах високих цін і кліматичних ризиків.

Кліматичні зміни і азотне живлення рослин

Зміна клімату вже чітко розділила Україну на дві агрокліматичні зони. Близько ¾ території (Степ і значна частина Лісостепу) перебуває в зоні недостатнього або нестабільного зволоження, де головний ризик — волатилізація аміаку. Решта території — зона з достатньою кількістю опадів, де зростає небезпека вимивання нітратів.

«У зоні недостатнього зволоження пріоритет — зменшення втрат через випаровування. Тут ефективніше використовувати КАС та інгібітори уреази, фоліарне підживлення та точні технології внесення. У зоні достатнього зволоження головне — запобігати вимиванню нітратів, застосовуючи разом з азотними добривами інгібітори нітрифікації, які уповільнюють перетворення амонію на нітрати, які легко вимиваються з ґрунту дощовими водами», — рекомендує Павло Маменко.

Біопрепарати та сидерати є універсальними інструментами, які ефективно працюють в усіх грунтово-кліматичних зонах. Вони знижують втрати азоту, покращують структуру ґрунту та сприяють кращому утриманню вологи.

Економічна складова цього рішення є однією з найсуттєвіших. Навіть при помірному зниженні норми на 25 кг д.р. азоту на гектар економія на 1000 га становить понад 2 млн грн за сезон (при поточних цінах 85–90 грн/кг азоту добрив). Якщо таку стратегію впровадити на основних площах сільськогосподарських культур України, загальна економія для галузі може сягати мільярдів гривень щорічно. Для агрохолдингів це також один з найефективніших і швидких способів декарбонізації — зменшення викидів закису азоту (N₂O), що безпосередньо впливає на вуглецевий слід продукції та відповідність міжнародним зеленим стандартам.

Рішення, що дозволять частково замінити мінеральний азот

Часткова заміна мінерального азоту або суттєве підвищення його засвоєння можливі лише за умови комплексного інтегрованого підходу. Жодне окреме рішення не дає максимального ефекту — працює саме їхнє поєднання.

Основні перевірені рішення такі:

• Біологічна фіксація азоту за допомогою мікробних препаратів (азотфіксатори) — вони постачають рослині додатковий азот з атмосфери і одночасно покращують ризосферне середовище.
• Інгібітори уреази та нітрифікації — суттєво зменшують газоподібні та водні втрати азоту. Рекомендується обирати лише ті, що відповідають вимогам Регламенту (ЄС) 2019/1009, оскільки цей документ встановлює жорсткі вимоги до їхньої ефективності, безпеки та екологічної прийнятності. Це особливо важливо для експортно орієнтованих господарств.
• Бобові сидерати як зелене добриво (люпин, вика, конюшина, горох тощо), які після заробки повертають у ґрунт 40–70 кг доступного азоту.
• Збалансоване живлення макро- і мікроелементами (сірка, фосфор, калій, цинк, марганець, бор, молібден), без яких азот не може повноцінно працювати — за законом мінімуму Лібіха дефіцит будь-якого з цих елементів «блокує» віддачу від азоту.

Поєднання цих рішень дозволяє знизити витрати мінерального азоту на 25–50 кг/га при одночасному підвищенні ефективності його використання і збереженні врожайності.

«Застосування азотфіксаторів в Україні є ефективним, але поки ще недостатньо поширеним і має помітні диспропорції. Наймасовіше і найстабільніше використовують симбіотичні інокулянти саме на сої – це вже стало стандартною практикою для більшості великих господарств. Значно менше уваги приділяється іншим бобовим культурам (горох, нут, сочевиця, люпин, вика, конюшина, люцерна), хоча потенціал фіксації азоту у них не менший, а у багаторічних трав — значно вищий», — пояснив Павло Маменко.

Він додає, що на небобових культурах (озима пшениця, кукурудза, ячмінь, ріпак, соняшник) застосування асоціативних і вільноживучих штамів (Azospirillum, Azotobacter) залишається поодиноким. Головні причини — брак добре відпрацьованих технологій застосування, недостатня інформація щодо сумісності з ЗЗР, а також обмежена кількість комерційних продуктів зі стабільно доведеною ефективністю.

«У світі ситуація інша. Бразилія, Аргентина, Індія та деякі штати США вже давно використовують азотфіксатори на небобових культурах як частину стандартної технології. Україна має значний нереалізований потенціал. Перехід від «тільки соя» до системного використання азотфіксаторів на основних товарних культурах міг би стати одним з найважливіших інструментів зниження витрат і підвищення стійкості господарств», — підкреслив експерт.

Як правильно комбінувати азот із фосфором, калієм і мікроелементами

Правильне комбінування азоту з іншими елементами живлення базується на законі мінімуму Лібіха: азот може повністю реалізувати свій потенціал лише тоді, коли фосфор, калій, сірка та мікроелементи присутні в достатній кількості і в доступній формі. Без них азот працює лише на 60–70 % від можливого.

Макроелементи (фосфор, калій, сірка) найкраще вносити в ґрунт — це забезпечує стабільне живлення протягом усього вегетаційного періоду. Мікроелементи (цинк, марганець, бор, молібден) можна ефективно застосовувати фоліарно в ключові фази розвитку рослин. При цьому ґрунтові мікроорганізми відіграють важливу роль: вони підвищують доступність мікроелементів для рослини і допомагають знижувати токсичність важких металів.

Читати також: Азотне удобрення озимого ріпаку: скільки, коли і в якій формі?

Не варто недооцінювати потенціал мікробних фосфор- і каліймобілізаторів (зокрема тих, що входять до складу нашого експериментального препарату Raise-РК). Вони активно розчиняють як мінеральні, так і органічні форми фосфору (включаючи фітати), роблячи доступними елементи, які рослина зазвичай не може використати самостійно.

Сидерати (як зелені добрива) також відіграють значну роль, піднімаючи елементи живлення з глибших шарів ґрунту до верхнього кореневмісного горизонту.

Такий комплексний підхід дозволяє отримати максимальну віддачу від кожного кілограма внесеного азоту і суттєво знизити загальні норми мінеральних добрив, пояснює Павло Маменко.

Карта ґрунтів

Інтерактивна карта ґрунтового покриву України

Біопрепарати та дослідження їхньої ефективності

У портфелі «Санагро Україна» є два основні біологічні азотні продукти, кожен з яких має своє призначення.

• Wealth-N — це інокулянт для бобових культур. Ми маємо штами практично під усі бобові (сою, горох, нут, сочевицю, люпин, люцерну тощо). Препарат містить симбіотичні штами родини Rhizobiaceae, які утворюють ефективний симбіоз і забезпечують фіксацію до 300 кг N/га за сезон. Завдяки цьому бобові можна вирощувати практично без мінерального азоту.
• Raise-N — універсальний препарат на основі асоціативних і вільноживучих азотфіксаторів (Azotobacter і Azospirillum). Його можна застосовувати двома способами:

1. для обробки насіння та внесення в ґрунт — як повноцінне біологічне азотне добриво, що дозволяє знизити норму мінерального азоту на 30–50 кг д.р./га;
2. фоліарно — як аналог Blue N (Corteva) або Vixeran (Syngenta). У цьому випадку азотфіксуюча активність дещо нижча, але препарат суттєво підвищує ефективність використання вже внесеного мінерального азоту.

Обидва продукти працюють завдяки ферменту нітрогенази. Вони добре сумісні з рідкими комплексними добривами, а сумісність з КАС і ЗЗР ми активно тестуємо. Саме Wealth-N і Raise-N є ключовими елементами переходу до інтегрованого живлення, коли біологічний азот доповнює, частково або й повністю замінює мінеральний.

«Наші біопрепарати Wealth-N і Raise-N створені саме для інтегрованого (мінерально-біологічного) живлення і працюють по-різному залежно від культури. Wealth-N (інокулянт для бобових) діє як реальна альтернатива мінеральному азоту. На сої, гороху, нуті, сочевиці та інших бобових він формує симбіоз і забезпечує основне азотне живлення. Внесення мінерального азоту на початку вегетації блокує утворення бульбочок, тому Wealth-N дозволяє вирощувати бобові практично без синтетичних азотних добрив. Якщо все ж потрібно додаткове живлення, мінеральний азот доцільно вносити лише в пізні фази — під час наливу зерна», — розповів він.

Raise-N (на основі Azotobacter і Azospirillum) призначений для небобових культур. Він працює як доповнення до мінерального азоту: постійно фіксує додатковий азот з повітря і одночасно підвищує ефективність використання вже внесеного азоту. Це дозволяє суттєво знизити норму мінеральних добрив без втрати врожайності.

Біологічна фіксація завжди вимагає від рослини додаткових вуглеводів, тому при високих урожаях вона не може повністю замінити мінеральний азот, але дає змогу значно зменшити його витрати.

Обидва продукти добре інтегруються в існуючі технології. У органічному землеробстві вони стають основним і практично безальтернативним джерелом азоту.

«Найкращу реакцію на наші біопрепарати демонструють дві основні групи культур. Бобові культури (соя, горох, нут, сочевиця, люпин, вика, конюшина, люцерна) — абсолютні лідери. Wealth-N завдяки симбіотичним штамам родини Rhizobiaceae дозволяє цим культурам отримувати основну частину азоту з атмосфери, тому їх можна вирощувати практично без мінеральних азотних добрив. Зернові культури (пшениця, кукурудза, ячмінь тощо) — друга за ефективністю група. Саме на них найкраще працює Raise-N. Причина в біологічній особливості Azospirillum (основного компонента Raise-N) — цей мікроорганізм є асоціативним азотфіксатором, який особливо ефективно колонізує кореневу зону злакових. Зернові виділяють велику кількість кореневих ексудатів (вуглеводів і органічних кислот), які є ідеальним живленням для Azospirillum. Саме тому на зернових препарат дає найвищий і найбільш стабільний результат», — каже Павло Маменко.

Інші технічні та олійні культури (соняшник, ріпак, овочі тощо) також позитивно реагують на Raise-N, хоча ефект може бути дещо меншим, ніж на зернових. Загалом Raise-N позитивно впливає практично на всі сільськогосподарські культури і в будь-якому випадку стабільно підвищує ефективність азотного живлення.

Читати також: Дигестат: технологія внесення, норми та ефект на прикладі господарства «Україна-2001»

Дієвість цих біологічних рішень підтверджена великою кількістю виробничих кейсів. Інокулянти для бобових культур (Wealth-N) є найбільш дослідженими і відпрацьованими. Наші препарати успішно випробувані на всій території України в усіх ґрунтово-кліматичних зонах. Щодо Raise-N кількість кейсів дещо менша, але ми свідомо підходимо до впровадження, щоб чітко контролювати кожне застосування і уникнути типових помилок. У всіх господарствах, де технологія була повністю дотримана, ми отримуємо стабільно позитивний результат. Яскравим прикладом став випадок, коли цей продукт, був застосований на сої та за ефективністю перевершив спеціалізований інокулянт від іншого відомого виробника. Ми продовжуємо накопичувати дані та розширювати географію випробувань, щоб надати агровиробникам максимально перевірені рішення», — розповів експерт.

Найближча перспектива та раціональний підхід до живлення

У найближчій перспективі, щоб захистити поточну посівну, варто контрактувати добрива заздалегідь і фіксувати ціну, віддавати перевагу ефективнішим формам (наприклад, КАС, РКД, добрива з інгібіторами) та максимально використовувати точне внесення, дробне живлення і фоліарні підживлення. Це вже в цьому сезоні дозволить знизити норми на 10–20%. Також доцільно починати тестування біопрепаратів на невеликих площах, щоб оцінити їхню ефективність саме у ваших умовах.

Стратегічно, найкраще розпочинати системний перехід до інтегрованого живлення — поєднання інноваційних мінеральних і біомінеральних добрив, мікробіологічних добрив, сидератів і точних технологій.

«Навіть якщо ціни на добрива колись стабілізуються, такий перехід залишиться економічно виправданим, адже він радикально знижує залежність від імпортних ресурсів, дозволяє зберегти і поступово відновити родючість ґрунтів, зменшує карбоновий слід продукції та суттєво скорочує споживання невідновлюваних природних ресурсів. Багато аграріїв потім здивуються, скільки років вони ігнорували потужний інструмент, який одночасно знижує собівартість, зберігає ґрунти і зменшує екологічне навантаження. Саме зараз, коли економічна ситуація змушує шукати нові рішення, є найкращий момент почати цей перехід», — радить Павло Маменко. 

За словами фахівця, галузь дедалі більше усвідомлює необхідність раціональнішого підходу до живлення та відновлення потенціалу ґрунтів.

«Я очікую, що найближчі 3–5 років принесуть поступові, але важливі зрушення. Наприклад, частка альтернативних джерел живлення зростатиме, також збільшиться використання «розумних» мінеральних добрив — не стільки за вмістом діючої речовини, скільки за ефективністю її засвоєння рослинами. Агровиробники все більше звертатимуть увагу не на вміст д.р., а на те, скільки елементів живлення реально потрапляє в рослину. Глобальних змін за 3–5 років очікувати не варто. Головне, щоб у цей період розпочався реальний, усвідомлений перехід і щоб переважна більшість господарств почала впроваджувати цей більш розумний і відповідальний підхід до живлення. А ми, як виробники, були готові запропонувати перевірені рішення, які допоможуть зробити цей перехід максимально практичним і результативним», — підсумовує Павло Маменко.

Служба новин, SuperAgronom.com