Посуха та дорогі добрива змінюють стратегії позакореневого підживлення зернових у Польщі

Декілька польських фермерів поділились своїм досвідом позакореневого підживлення макро- та мікроелементами:

• На фермі Лукаша Перголи в Дзялдівському повіті позакореневе підживлення є частиною послідовно впровадженої стратегії. Мідь вноситься на початку весни, що ефективно замінює перше внесення фунгіцидів, особливо в умовах обмеженого тиску хвороб. Завдяки обробці Т-1 рослини отримують набір мікроелементів — марганець, цинк, молібден — а також азот та основні макроелементи, такі як фосфор і калій. Важливо використовувати готові продукти, які додатково регулюють pH робочої рідини, покращуючи засвоєння поживних речовин. 

Пізніше, на T-2, позакореневе підживлення продовжується, але воно більш цілеспрямоване. Додаються вибрані мікроелементи та макроелементи, а також допоміжні добавки. Однією з них є меляса, яка, на думку фермера, діє як допоміжна речовина, покращуючи адгезію розчину для обприскування та підвищуючи ефективність обробки.

Читати також: Криза добрив 2026: як глобальні події впливають на ринок України

Управління азотом є ключовим елементом стратегії удобрення Лукаша Перголи. В умовах посухи фермер навмисно відкладає наступне внесення, чекаючи на опади. План полягає в тому, щоб об'єднати другу та третю дози в одне внесення, що одночасно підвищить врожайність та якість. Одночасно проводяться випробування з використанням азотфіксуючих бактерій, які призначені для часткової заміни мінеральних удобрень.

• Ярослав Містюр з Люблінського повіту наголошує, що основою його сільськогосподарської практики є удобрення ґрунту, а не позакореневе підживлення. На його фермі позакореневі обробки є додатковими та використовуються в обмежених кількостях. Ключовим моментом є Т-1, коли вноситься повний пакет мікроелементів — марганець, мідь, молібден, залізо та сірка. Азот не вноситься позакоренево через використання КАС, що фермер вважає достатнім та економічно вигідним рішенням. 

Він чітко дистанціюється від використання амінокислот, вважаючи їх зайвими. Також стосовно фітотоксичності він вважає, що пошкодження рослин часто є результатом не використання регуляторів росту, а надлишку мікроелементів у сумішах, що використовуються разом із фунгіцидами.

Азотфіксуючі та фосформобілізуючі бактерії також відіграють важливу роль. Водночас він наголошує, що без достатнього зволоження ґрунту їхня ефективність обмежена.

Читати також: Мінеральні добрива vs біопрепарати: як оптимізувати витрати на технологію живлення у 2026 році

• Маріуш Славек, який займається фермерством у Люблінському воєводстві, розглядає позакореневе підживлення як додатковий, але послідовний елемент технології. Зазвичай він планує дві обробки навесні та одну восени, хоча їх проведення залежить від погодних умов та стадії розвитку рослини. 

На його фермі особлива увага приділяється дефіциту магнію, тому сульфат магнію є основою кожної обробки. Також додаються мікроелементи та азот, які виконують різні функції — від покращення адгезії розчину для обприскування до забезпечення фактичного живлення рослин на пізніших стадіях. Фермер використовує готові препарати, що містять комплекс мікро- та макроелементів, часто збагачені амінокислотами для покращення засвоєння та ефективності поживних речовин. Він використовує регенеративні препарати як екстрений захід, наприклад, після заморозків або граду. 

• Адам Скорупський з Ілавського району зазначає, що цьогорічна стратегія суттєво відрізняється від минулого сезону. Минулого року, за сприятливих умов, він проводив більшість обробок разом. Тепер, через посуху та підвищений ризик стресу для рослин, він планує провести їх окремо. 

Читати також: ТОП порад щодо вирощування озимих зернових від Сергія Авраменка

Він переважно застосовує мікроелементи та амінокислоти до верхнього листя, приділяючи особливу увагу залізу, що, як він зазначив, покращує якісні параметри. За сприятливих умов він також використовує сечовину, але зазвичай як окремий засіб для обробки, щоб зменшити ризик опіків листя. 

Також важливо коригувати дози відповідно до ділянки. Нижчі концентрації, навіть близько 5%, використовуються на бідніших ґрунтах, тоді як на кращих дози можуть бути значно вищими. Фермер наголошує, що за нинішніх умов рослини більш чутливі до стресу, тому позакореневе підживлення потрібно проводити обережно та гнучко.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій