Через ситуацію в Ормузькій протоці світ може зіткнутися з дефіцитом продовольства — FAO

Щоб уникнути такого сценарію, потрібно створювати альтернативні торговельні маршрути, уникати експортних обмежень, забезпечити гуманітарні поставки та компенсувати зростання витрат на транспортування.

У FAO попереджають, що часу для запобіжних дій залишається дедалі менше. Рішення щодо використання добрив, імпорту, фінансування та вибору культур, які зараз ухвалюють фермери й уряди, визначать, чи виникне глобальна продовольча криза вже протягом року.

Наслідки вже помітні: індекс цін на продовольство FAO зростав три місяці поспіль у квітні, головним чином через високі витрати на енергію та перебої, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході.

Експерти описують розвиток кризи як ланцюгову реакцію: енергія → добрива → насіння → зниження врожайності → зростання цін на сировину → продовольча інфляція.

Для зменшення наслідків FAO рекомендує використовувати альтернативні сухопутні та морські маршрути через східну частину Аравійського півострова, захід Саудівської Аравії та Червоне море. Водночас пропускна здатність цих шляхів обмежена, тому важливо уникати експортних обмежень. Окрему увагу слід приділити безперебійному постачанню гуманітарної допомоги.

Ситуацію також може погіршити очікуваний Ель-Ніньйо, який здатен спричинити посухи та змінити звичні режими опадів і температур у різних регіонах світу.

Читати: Ель-Ніньйо  може повернутися та вплинути на український агросектор

Серед короткострокових рекомендацій FAO:

• терміново забезпечити альтернативні маршрути в обхід Ормузької протоки;
• уникати експортних обмежень на енергоносії, добрива та аграрні ресурси;
• звільнити гуманітарні продовольчі поставки від торговельних обмежень;
• активізувати програми соціального захисту;
• підтримувати змішані посіви для зменшення використання азотних добрив.

Серед довгострокових заходів:

• диверсифікувати порти, логістику та транспортні коридори;
• створювати регіональні резерви продовольства;
• розвивати електрифіковану техніку, дрони та технології точного землеробства;
• підтримувати інновації у сфері «зеленого» аміаку, біостимуляторів і нових агротехнологій;
• розширювати системи раннього попередження та страхування для реагування на кризи.