Пропозиція українського кавуна попри окупацію південних територій зростає
Справжня піца — тільки в Італії, а справжній кавун — обов'язково з Херсонщини? Для українського споживача цей стандарт вкорінився у свідомості. Таврійський край — Херсонщина, Запоріжжя — традиційно був основним регіоном вирощування кавунів в Україні. Але війна змінила географію культури.
За останні два роки наші фермери довели, що якісний кавун — це вже не виключно південний бренд. Полтавщина, Київщина, Закарпаття успішно заповнили частину ринку та одночасно налагодили експорт першокласної ягоди до Європи. І це — лише початок. Адже виявилося, що вирощування солодких та соковитих кавунів — це не стільки питання клімату, скільки правильних агротехнологій, якісного насіння та захисту.
Отже, як це вдалося? Чому європейці купують кавуни з Полтавщини? Як змістилась зона вирощування баштанних культур, які сорти в тренді та який експортний потенціал українських кавунів? Аналізуємо далі.
Де і скільки кавунів вирощують сьогодні українці?
У 2021 році, до повномасштабного вторгнення, Херсонська область була безумовним лідером галузі — на неї припадало 37% усіх посівних площ баштанних. Загальний урожай кавунів у передвоєнний рік сягнув вражаючих 400 тис. тонн.
Ситуація змінилася у 2022 році, коли через війну та окупацію частини територій площі під баштанними в Херсонській області різко скоротилися. Це призвело до зменшення врожаю вдвічі порівняно з довоєнним періодом.
У 2023 році загальний врожай склав 216 тис. тонн, однак найцікавішим є перерозподіл регіональних позицій. Новими лідерами виробництва кавунів стали Дніпропетровська область — 43,4 тис. тонн та Полтавська область — 37,2 тисячі тонн. Варто також відзначити феномен Харківщини, яка попри близькість до зони бойових дій забезпечила врожай у 16,8 тис. тонн кавунів.
Читайте також: Щоб було солодко. Все про вирощування кавунів та динь
Щодо сезону-2024 Мінагро прогнозувало зростання до 240 тис. тонн. При цьому загальні площі під баштанними культурами (кавуни та дині) склали близько 30 тис. га.
Від експерименту до стратегії
Несподіваним стало успішне баштанництво на заході країни. Закарпаття, Львівщина, які раніше навіть не розглядались як потенційні зони для вирощування кавунів, сьогодні дають стабільний урожай. Там вирощують не лише кавуни, а й дині, демонструючи, що ці культури цілком адаптуються до місцевих умов.
Вражає історія, як фермер з Херсонщини заклав баштан у Львівській області і виростив добрий урожай. Тут дуже схожі на таврійські піщані ґрунти, які припали “до смаку” кавунам. І, безперечно, постійний полив. За словами аграрія, смакові якості кавуна, який переїхав на понад тисячу кілометрів на північний захід України, не поступаються херсонському.
Безперечно, ґрунти та стабільне зрошення залишаються основою для вирощування якісних кавунів. Проте в умовах нетипового для баштанних клімату вирішальне значення має не тільки агротехніка, а насамперед — правильно підібране насіння.
Сучасні гібриди кавунів проти примх природи
Від генетики гібриду залежить, чи буде кавун солодким, соковитим і стійким до погодних викликів.
Талісман — ранньостиглий гібрид кавуна типу Кримсон із вегетаційним періодом 60-65 днів, відзначається стабільною врожайністю та високими смаковими якостями. Плоди мають класичну округлу форму, масу 9-13 кг, щільний яскраво-червоний м’якуш і високий вміст цукру — до 12% за шкалою Брікс. Гібрид стійкий до фузаріозу та антракнозу, адаптивний до різних технологій вирощування й добре зберігає товарний вигляд під час транспортування. Фермери про Талісман кажуть, що він витягне у плюс навіть там, де раніше про кавуни можна було тільки мріяти.
Тамерлан — середньоранній гібрид, дозріває за 65 днів. Плоди круглі, злегка видовженої форми, однорідні, вагою 10-13 кг. Мають підвищену стійкість до сонячних опіків та гарну транспортабельність. Рослина має високу пластичність та адаптується до умов вирощування, забезпечуючи високий врожай.
Гібрид середньопізній Думара дозріває за 72-78 днів від висадки. Рослина формує 1-2 видовжено-овальні плоди вагою 12-16 кг із гладкою матовою шкіркою та темно‑зеленим смугастим малюнком. Світло‑червона м’якоть має хрумку текстуру та вміст цукру 10-11% — баланс солодкості і соковитості. Його потенціал врожайності перевищує 100 т/га. Гібрид стійкий до фузаріозного в'янення. Він успішно витримує випробування складними умовами (тому й став одним із лідерів у товарних посівах фермерів), а відмінна транспортабельність дозволяє зберігати товарний вигляд.
В Україні можна вирощувати не лише звичні, а й безнасінні гібриди. Зокрема — безнасінний Бостон дозріває за 62-68 днів від висадки розсади, формуючи на кущі 1-2 плоди вагою 5-8 кг з тонкою, але міцною шкіркою. М’якуш насичено-червоний, хрумкий, без волокон, із вмістом цукру 11-12% сухих речовин та інтенсивним ароматом. Рослина відрізняється щільним листовим покривом, який захищає плоди від сонячних опіків. Кавуни Бостон добре транспортуються і довго лежать.
Захист кавунів від хвороб і шкідників
Незалежно від регіону вирощування, кавуни завжди приваблюють шкідників. Одні з найнебезпечніших — дротяники та діабротика. Дротяники атакують переважно підземну частину, пошкоджуючи кореневу систему та молоді стебла. Діабротика ж становить загрозу для надземної частини, харчуючись листям та молодими пагонами, що суттєво послаблює рослину і знижує її врожайність.
Робочим засобом боротьби з дротяниками та діабротикою є інсектицид Регент® 20 G. Його діюча речовина забезпечує контактну та кишкову дію на шкідників. Препарат, проникаючи у ґрунт, створює захисний екран навколо насіння або кореневої системи, зупиняючи шкідника ще до моменту пошкодження рослини. Інсектицид зберігає тривалий захисний ефект, дозволяючи молодим сходам безпечно розвиватися навіть при високій чисельності шкідників на полі.
Кавуновий урожай також часто потерпає від борошнистої роси, антракнозу та сірої гнилі. Для захисту від цих захворювань рекомендуються Серкадіс® Плюс. Препарат ефективний уже при перших ознаках інфекції, оскільки його діючі речовини не лише зупиняють поширення інфекції, а й забезпечують ефект навіть після дощів. Препарат безпечний для корисних комах. Норма витрати — 0,6-1,0 л/га.
Експорт кавунів
Вирощування якісного кавуна — лише половина справи. Далі — збут. До початку повномасштабного вторгнення росії Україна продавала до ЄС значні обсяги баштанних. У 2020 році експорт склав майже 36 тис. тонн кавунів і динь, встановивши рекорд за обсягами експорту баштанних культур.
У 2024 році експорт українських кавунів показав обнадійливі результати, зростаючи попри труднощі, спричинені війною і окупацією частини південних областей. Згідно з даними за січень-серпень 2024 року, Україна експортувала 1,58 тис. тонн кавунів на суму $314 тис. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року, коли було експортовано лише 39,99 тонн, зростання у 39,5 раза. Основними ринками збуту українських кавунів стали Латвія, Литва і Польща, які разом забезпечили 92% загального експорту.
Зважаючи на ці дані, можна прогнозувати подальше зростання експорту. Перспективним напрямком для українських виробників кавунів може стати поглиблення співпраці з країнами Скандинавії та Центральної Європи, де спостерігається тенденція до збільшення споживання свіжих фруктів та овочів.
Також варто розглядати можливості виходу на преміальні сегменти — органічні кавуни та міні-кавуни, попит на які стабільно зростає. Зрештою, наш кавун має всі шанси не лише повернутися на довоєнні позиції, але й значно розширити свою присутність на світовому ринку. А отже — варто працювати над цим.
Володимир Воєводін, менеджер з управління кампаніями ТОВ "БАСФ Т.О.В."
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
