Посівна ярих розпочинається. Коли, де та що будуть сіяти — з перших вуст

Кожен аграрний сезон в Україні останнім часом сповнений сюрпризів та має свої особливості. Цьогоріч, окрім погодних умов, війни в Україні та інших вже більш-менш знайомих нашим аграріям проблем, якраз під початок посівної спалахнув конфлікт на Близькому Сході, після якого стрімко дорожчає пальне.

Про те, як це вплине на посівну, про хід робіт та особливості в різних регіонах SuperAgronom.com дізнавався в аграріїв.

Південь стартує першим

Традиційно посівну ярих першими розпочинають аграрії південних регіонів, до яких весняне потепління приходить раніше.

На Миколаївщині окремі господарства почали сіяти вже в першій декаді березня.

«5 березня почали посівну ранніх ярих зернових. Пересіяли зимуючий горох (повністю загинув від випирання), пересіяли частково ярою пшеницею та знову зимуючим горохом. Вже посіяли ярий горох за планом — 85 га, сьогодні закінчуємо сіяти ярий ячмінь. Через тиждень плануємо сіяти льон», — розповіла Людмила Голуб, керівниця сільгосппідприємства «Авангард», що в Галицинівській громаді на Миколаївщині.

Структуру посівів змінили так: зменшили площу під соняшником, замінили ріпаком та льоном, збільшили зернову групу. Раніше соняшник займав 35% у структурі, нині — 8 %. 

•         зернові — 60%, 
•         зернобобові — 13%, 
•         ріпак —10%,
•         соняшник — 8%,
•         льон — 5%. 

Ситуація з вологою на Миколаївщині, зазначає Людмила Голуб, проти минулого року краща, на перший погляд.

«З жовтня 2025 року випало продуктивних опадів в нашій місцевості 132 мм. В минулому році за такий період — 77 мм. Але вологи все ж недостатньо», — каже вона.

Добрива у господарстві для проведення підживлення закупили в жовтні 2025 року. Проводять підживлення в мінімальних дозах згідно вологозабезпечення.

«Паливо, як і добрива, також встигли придбати ще за ціною до підвищення. Тому поки витрати згідно плану. Проте норми внесення добрив зменшуємо, коригуємо внесення на рівень вологозабезпечення.  Ще маємо таку ситуацію — вологий грунт після снігу, подальше швидке підвищення температури та вітри призвели до того що утворилась засолена кірка на полях.  Це є проблемою для багатьох фермерів на півдні», — додає Людмила Голуб.

Директорка насіннєвого господарства з Миколаївщини Надія Іванова також розповідає про зменшення площ під соняшником.

«Так званих нішевих культур — льону, коріандру, канарнику, гірчиці, розторопші —  значно більше в ярому клині. Соняшнику зараз у сівозміні планується менше 10% — це близько 400 га. Життя вносить свої корективи у процес, але на сьогодні планується посіяти близько 700 га льону та 650 га— коріандру», — пояснює Надія Іванова.

Читати по темі: Як вирощувати коріандр: технологія і досвід

Частину площ під озимими планують пересіяти — горох на 100 га загинув. Сходи зернових поки теж слабкі. Запаси продуктивної вологи — а це головний фактор у південній зоні України — у метровому шарі ґрунту перебувають на рівні 45-50 мм при нормі 155 мм. Тобто вони практично критичні.

На Одещині сіють переважно ярі зернові та горох. Деякі господарства планують засівати всі площі пшеницею, як, наприклад, фермер із села Нагірне Ренійської громади Володимир Цанков.

«У мене полив, хоча який там вже полив. За такої ціни ніякого поливу вже не буде. Поливали. Але зараз змушені відмовитися. У нас там дві перекачки води…  Пшеницею усе засіємо. Що вже волога дасть. На тій волозі, що є, зернові витягнуть», — каже він.

В Tekom Agro Group розпочали сіяти льон олійний. В сівозміну трьох господарств цю культуру вводять вперше, тому відвели під культуру трохи більше 300 га. Планують спершу вивчити культуру, а потім визначитися щодо обсягу посівів на майбутнє. Про це повідомив Сергій Штирбулов, заступник керівника агрооб’єднання з виробництва.

Читати по темі: Вирощування нуту та льону в бінарних посівах — підвищення ефективності для обох культур

Перші площі льоном вже засіяно в ТДВ «Чорноморець». Найбільшу площу під льон олійний в цьому році відведуть в агрофірмі «Південна». Однією з основних причин, чому в компанії звернули увагу на вирощування льону олійного стала економічна складова і потреба в диверсифікації через неможливість повноцінно вирощувати соняшник, внаслідок зміни клімату.

В Tekom Agro Group також вирощують соняшник, озиму пшеницю, озимий ячмінь, озимий ріпак, зимуючий горох та червону сочевицю. Сочевицю, зокрема, завершили сіяти 18 березня у трьох агропідприємствах — Агрофірмі «Південна», ТДВ «Чорноморець» і ТОВ «Лиман». Загалом культурою засіяно майже 1000 га.

На Одещині, в Region Grain Company, також вводять нові культури в сівозміну. Перший раз посіяли сочевицю (5 % від загальної площі). Зараз сіють коріандр на площі 100 га, який також є новою культурою. В найближчі дні розпочнуть сіяти льон, під який відведено велику площу — 2000 га. Наступним після льону буде соняшник.

«Щодо вологи, то було багато опадів. Всі думають, що запас вологи дуже змінився в кращу сторону, але що ми спостерігаємо — те, що волога не пройшла глибоко. Я це пов'язую з великим промерзанням ґрунту. Ґрунт сильно промерз, і він не пускав вологу в нижні шари. З добривами все гаразд, але самі постачальники трохи підвели, тому що обіцяли, що добрива будуть на початку лютого, але не приїхали. Тільки зараз приїхали, і ми фактично «з коліс» веземо і відразу підживлюємо пшеницю. Контракт був до стрибка цін, все рівно є курсова різниця, тому що фіксувалося в доларі, але долар трохи підріс. Ми стикнулися з тим, що треба буде доплатити. Норми добрив зменшувати не будемо. Єдине, що нас лімітує — це волога. Ну, в цьому році її достатньо, щоб внести заплановану кількість», — Олександр Хачатурян, директор компанії «Раліївка» (Region Grain Company)..

В компанії ще не рахували, на скільки піднімуться витрати. Остання покупка палива вже була по 83 грн/л. Це фактично вдвічі більше, ніж було до нового року.

Посівна на Херсонщині цьогоріч неймовірно складна за словами Віктора Гордієнка, власника ФГ «Гордієнко», голови Асоціації фермерів Херсонщини (сина Олександра Гордієнка).

«Посівну плануємо розпочати наприкінці квітня, соняшник 700 га, якщо дозволить військова ситуація. Ярих нічого не сіяли. І загалом структура посівів — це фокус на озимі культури. В минулому році озимі культури якось пережили умови року, а ярі культури — все посохло. На ярі культури ставки не робимо — ні горох, ні соняшник не хочемо у великих об’ємах. 80% озимих, 20% ярі», — розповів він.

Вологи в ґрунті достатньо, каже Віктор Гордієнко, її запаси поповнилися ще з осені. Тому озимі перебувають в чудовому стані, чого не було вже останні років з 10.

«Добрива ми купили ще влітку 2025 року за нормальну ціну. Тут все добре. Зараз би по цим цінам, які є,  не вносили б. Витрати на посівну будуть вищі на 15-20%. Паливо частково закупили восени — 20 т запасу. Я поки не буду нічого купувати, бо думаю, що цей ажіотаж спаде. На посівну паливо є, а на збирання будемо купувати місяці через 3. Норми внесення добрив зменшувати не будемо. Правильно сказати, що ми зменшили не на гектар, а на площі, бо просто не можемо зайти на поля через військову ситуацію», — зазначив Віктор Гордієнко.

За словами фермера, ситуація в регіоні дуже тяжка. На оптоволокні дрони літають, нещодавно підбило хлопців, контузило. В день по 10-15 дронів прилітає, оптика. Такого просто не було. Робітники деякі відмовляються виходити в поле, виїжджають з села.

Зі сходу до центру: посівна набирає обертів

Поступово за південними областями в сівбу ранніх ярих включаються й інші регіони. Так, на Дніпропетровщині вже сіють нішеві культури та ранні зернові.

«Посівна кампанія активно розпочалась з посіву коріандру , в сівозміні а нашому господарстві він становить 5%. Далі ярий ячмінь 100 га, це 5% посівних площ, горох 200 га — 12% від площ. В цьому сезоні заплановано 450 га льону олійного, це 25%, а соняшника буде лише 360 га, це 20%. Зимуючий горох не змогли посіяти в зиму. Але, зважаючи на таку жорстку зиму, можливо і на краще , бо відсоток виживання культури був би мінімальним. Значне здорожчання дизельного пального та добрив змусило внести свої корективи. Добрива використовуємо ті, що були закуплені ще до підвищення ціни.  По волозі на зараз в 100 см шарі грунту маємо 120 мм продуктивної вологи . Це непогано для нашого регіону. Сподіваємось , що надалі ситуація з вологою буде стабільною . Але головна наша мета — це все ж таки зберегти цю вологу. Тому намагаємось працювати по мінімальній технології обробітку», — розповіла  Альона Швець, агрономка  ПП «МАГ», що в Солонянському районі на Дніпропетровщині.

Йде посівна і в сусідній Запорізькій області. Сіють горох та ранні зернові. Для робіт в області застосовується порядок визначення зон ризикованого землеробства. Йдеться про території, де вести сільське господарство складніше через посуху або наслідки бойових дій.

Фермер Микола Грабко з Комишувахи Запорізького району наголошує, що у Комишуваській громаді цього року на врожайність більше впливатиме ситуація на фронті, ніж погодні умови. Зараз буквально неможливо виїхати в поле.

«Я не знаю, чи правильно буде назвати Комишуваху сірою зоною. Але над головою постійно літають FPV-дрони і гатять по всьому, що рухається. Тому я не можу сам виїхати в поле і не можу відпустити своїх хлопців, щоб виконували роботи», — ділиться фермер.

Читати по темі: Як війна вплинула на агросектор України: урожайність, втрати та умови 2022–2025

У 2026 році Миколі вдалося засіяти 300 га озимих культур. Однак чи вдасться зібрати врожай, враховуючи постійні обстріли, наразі невідомо. До того ж під загрозою знаходиться й урожай соняшника — вже у квітні-травні треба сіяти насіння.

«Ми вже звикли до загрози за ці чотири роки. Чуєш, що щось летить — виходиш із трактора або комбайна, шукаєш найближчу яму чи пагорб і ховаєшся. Бункер на всіх полях не побудуєш, розумієте. Але зараз навіть це неможливо, бо обстріли йдуть постійно звідусіль», — наголошує він.

На Харківщині частина фермерів відмовляється від весняної посівної через небезпеку на полях. Йдеться про території між Вовчанським і Куп’янським напрямками. За словами військових, аграрії все частіше залишають поля необробленими. Основна причина — постійна загроза від російських дронів, які полюють на будь-яку техніку або рух на відкритій місцевості. Ще одна проблема — значна кількість вибухонебезпечних предметів. Частина полів настільки забруднена боєприпасами, що працювати там фактично неможливо без ризику для життя.

Попри складну безпекову ситуацію агропідприємство ТОВ «Колос» з Харківщини вже розпочало посівну кампанію ранніх ярих культур. Про це розповів директор господарства Андрій Воронкін.

За його словами, сильні зимові заморозки фактично знищили вегетативну масу озимої пшениці, але зараз іде її відновлення і більшу частину врожаю господарства було збережено.

«Достатня кількість вологи і позитивна температура дають можливість озимій пшениці відновлюватися. Вона пережила цю важку зиму», — розповів фермер.

Наразі на підприємстві вже розпочали сівбу ранніх ярих культур.

«Ми вже відсіяли ярий горох, засіяли близько 100 гектарів і продовжуємо сіяти яру пшеницю. Там, де дозволяє волога, техніка вже працює в полях. Цього року частину площ довелося переглянути через втрати і небезпеку. Деякі площі, де вимерз озимий ріпак, ми замінюємо на соняшник. Також змінюємо культури на полях біля Донецької області. Поля, які знаходяться ближче до Донецької області, ми поки не обробляємо», — зазначив директор ТОВ «Колос».

Він додав, що на найбільш небезпечних ділянках будуть сіяти лише соняшник. Він менш схильний до займання після прильотів, ніж пшениця чи горох.

На Житомирщині сіють поки що точково: основні роботи розпочнуться наприкінці березня — на початку квітня.

«Основну посівну кампанію плануємо розпочати вже після Великодня, проте в нас є невеликі площі під овес, то їх ми вже засіяли. Структуру посіву вимушено змінили восени, через надмірну вологу не змогли повністю засіяти озимі культури( посіяли лише 15% від запланованих площ). Основна культура на цей сезон буде кукурудза, яка буде займати близько 70% від посівних площ, на решті площ буде посіяно соняшник. Основну частину добрив купили, проте провели часткове корегування по нормах. Собівартість вирощування збільшиться однозначно, але точного підрахунку ще немає», — каже Євген Горло, головний агроном в Черняхівській Аграрній Групі.

Як розповіли в Cygnet Agrocompany, в структурі посівів під урожай 2026 року основні культури складатимуть:

•         кукурудза — 50%
•         соняшник — 22%
•         цукрові буряки — 9%
•         соя — 9%
•         озима пшениця — 8%

Порівняно з минулим роком суттєво збільшено площу посіву соняшнику за рахунок зменшення площ під цукрові буряки, сою та кукурудзу.

«Ми не вирощуємо ранні ярі зернові та зернобобові культури. Тому посівна 2026 року стартуватиме з сівби цукрових буряків. Орієнтовні терміни старту висіву цієї культури в цьогоріч — початок квітня. Запаси продуктивної вологи — найкращі за останні п'ять років. Тривалі опади восени 2025 року та стійкий сніговий покрив початку цього року сприяли гарному накопиченню продуктивної вологи в грунті» — розповів Юрій Борідченко, заступник директора з рослинництва.

Основні добрива (фосфорні, калійні та частково азотні) компанією придбані ще в минулому році за прийнятними цінами. Частину азотних добрив, що не встигли внести в минулому році, доведеться придбати за суттєво дорожчими цінами, каже Юрій Борідченко. Наразі ж норми внесення азотних добрив зменшено на 10%.

В «Кусто Агро» планують розпочати посівну в першій декаді квітня. Перша культура — соняшник, потім кукурудза і соя.

За словами директора з виробництва Володимира Сірого, структура посівних площ під урожай 2026 р. розподілена так: озима пшениця — 2532 га, яра пшениця — 172 га, соняшник — 7682 га, кукурудза — 4630 га, соя — 8161 га.

Вологи на сьогодні більше, ніж у минулому році, на 15%. Усі добрива в компанії закупили та доставили ще в минулому році, зменшувати норми внесення не планують. Пальне на посівну також повністю закуплено за старими цінами.

Розпочинається посівна і на Київщині. В одному з господарств Київської області розповіли, що сівба ярої пшениці буде розпочата найближчими днями (частково — щоб закрити сівозміну по озимій пшениці, яку не встигли посіяти через дощі). Решта культур за графіком, з другої половини квітня.

«Структура посівів у нас змінилась не суттєво. Незначно збільшилась площа кукурудзи, сої — зменшилась. Соняшник — біля 20% від структури, без змін. Озимий ріпак на рівні попереднього року. Додалась яра пшениця, але лише через особливості погодних умов при посіві озимої. В цілому площ під пшеницею більше не стало. Запаси вологи в метровому шарі — переважно добрі або дуже добрі. Дефіциту вологи не спостерігаємо. Навпаки, на рельєфних полях маємо проблематику з надлишком вологи в низинах. Добривами на посівну кампанію переважно забезпечені. Можливо, доведеться докупити невелику частину азотної групи», — зазначили в господарстві.

На скільки зміняться витрати на посівну, поки що сказати не можуть. Запас пального переважно сформували перед зростанням цін. Є ймовірність, що при розблокуванні Ормузької протоки ціни знизяться. При збереженні поточної ситуації основне навантаження цінове очікують на літо та осінню кампанію. Як по добривах, так і по паливу. Зменшувати норми внесення добрив не планують, оскільки необхідні обсяги є, а вологи в грунті достатньо.

Реєстр насіння

Довідник наявного на ринку насіння основних сільгоспкультур

Наступною естафету посівної підхоплює Вінниччина. Здебільшого тут лише готуються виходити в поля з сівалками.

Як зауважив Василь Ткаченко, головний агроном СФГ «Відродження» (Вінниччина), сіяти будуть через тиждень.

«Повністю підживили озимину (ріпак озимий і пшеницю озиму) по мерзлоталому ґрунті, посприяла погода. Розпочали закривати вологу. На сьогодні вже третину обсягу зробили. Потім будемо вносити під сівбу всіх культур мінеральні добрива, під культивацію. Сіяти розпочнемо, якщо буде погода через тиждень», — розповів він. 

Першими культурами будуть горох на площі 40 га (сіють його вперше), потім ячмінь ярий — 134 га. Кукурудзу і соняшник будуть сіяти в кінці першої декади квітня. Насінням і добривами забезпечені повністю, закупили до нового року, а з дизпаливом є проблеми.

Через осінні дощі не досіяли пшеницю озиму, тому майже на 100 га збільшили площу ячменю ярого. На 250 га збільшили площу кукурудзи і на 150 га зменшили соняшнику згідно сівозміни. 

•         соняшник — 27%, 
•         кукурудза — 22%, 
•         ячмінь ярий — 4%, 
•         горох — 1,3%.

Вже розпочалася весняна посівна кампанія на полях Агрофірми «Ольгопіль». Під ярі зернові та зернобобові у цьому сезоні відведені невеликі площі — здебільшого насіннєві ділянки. Розпочали весняний сезон із сівби гороху. Загалом посівну ранньої групи називають «початком розкрутки». Адже на часі — сівба цукрових буряків, кукурудзи та соняшнику, які для господарства є стратегічними культурами.

Як зазначили в Alebor Group, посівну по всіх господарствах планують розпочати одразу після настання оптимальних температурних умов. 

Структура посівів  на 2026 рік в компанії: 

• озимі культури (пшениця, ріпак, ячмінь) — 6000 га,
• ярі культури (соняшник, кукурудза) — 5500 га. 

Від запланованої на 2026 рік структури посівів не відхилялись, все за прорахованим та затвердженим планом.

«У грунті вологи недостатньо. Але брак вологи не критичний, тому на даному етапі підготовки до посівної кампанії це незначна проблема. Завдяки  злагодженій роботі всієї команди в компанії вчасно були закуплені добрива. Більшість ризиків з підняттям цін на  ринку були враховані. Ефективна робота економічного відділу прорахувала більшість ризиків, які могли виникнути ще до стрімкого підняття цін на пальне та добрива. Витрати на посівну критично не піднялись від запланованих. На сьогоднішній день компанія не планує зменшувати норми витрат добрив», — розповів Микола Бабій, керівник аграрного напрямку ГК Alebor Group.

Західні області активно включаються в посівну

На Тернопільщині вже почали сіяти горох. Цього тижня роботи розпочали в агропідприємстві у селі Настасів. На полі висівають жовтозерні та зеленозерні сорти гороху.

На Хмельниччині також стартують весняно-польові роботи, проте цьогорічна кампанія проходить в умовах критичного зростання витрат. Через стрибок цін на паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива сільгоспвиробники регіону змушені переглядати структуру посівних площ та заощаджувати на живленні культур. Аграрії зазначають, що ціни змінюються ледь не щодня. Якщо десять днів тому оптова вартість дизеля становила 50-52 грн/л, то сьогодні вона сягає 72-77 грн/л.

Різке здорожчання добрив, зумовлене зростанням вартості газу та логістики, змушує фермерів відмовлятися від енерговитратних культур. Зокрема, ціна на карбамід зросла з 27-28 тис. до 36 тис. грн/т.

Через це агропідприємства області масово скорочують посіви кукурудзи, яка потребує великої кількості азотних добрив. Наприклад, в одному з господарств площі під кукурудзу зменшили вдвічі — зі 150 га до 70-80 га, надавши перевагу соняшнику, який є менш вибагливим до живлення.

Читати по темі: Технології вирощування ярих культур — в одному дайджесті

На Волині у господарстві «Фелікс Агро» вже завершують посівну гороху ярого на площі 280 га. Також висіяли 35 га твердої пшениці.  Далі планують сіяти кормові боби.

Структура посівів у «Фелікс Агро» наступна: 

•         1200 га озима пшениця,
•         250 га озимого ячменю,
•         озимий ріпак 830 га,
•         горох 280 га,
•         біля 800 га кукурудза та соя.

«Що з них буде і в якій пропорції посіяно, ще остаточно не визначено. Бо кукурудза при цих затратах на ПММ і добрива, а також нерозуміння, що буде з газом в наступному сезоні, стає дуже ризикованою культурою.  Вологи поки достатньо, але дуже швидко випаровується і опадів на наступні 2 тижні не прогнозується. Перші два підживлення вже провели закупленими заздалегідь добривами, а на третє підживлення будемо вже купувати «з коліс», — зазначив керівник господарства Павло Давидюк.

Фермерка з Волині Юлія Кротач каже, що посівну планують розпочати наприкінці березня. Поля під цукровий буряк уже підготували, яру пшеницю посіяли. Соняшник також плануємо сіяти наприкінці березня.

Структуру посівів залишили без змін, лише площі під буряком дещо скоротили. Наразі культури займають таку частку на площах господарства:

•         пшениця — 32%,
•         ріпак — 32%,
•         цукровий буряк — 16%,
•         соняшник — 16%,
•         соя — 4%.

«Волога в ґрунті ще є, але з кожним днем її стає менше, тому намагаємося якнайшвидше провести посівну. Закриття вологи провели два тижні тому. Основні ресурси на перший період закупили. Від карбаміду вирішили відмовитися і поки не купувати його. Витрати вже зросли приблизно на 30% і це ще без урахування основних витрат на посівну. Норми внесення не зменшуємо, оскільки добрива були закуплені раніше. Були різні періоди в аграрній сфері, і думаю, що й цей переживемо. Легких років поки не було, кожен по-своєму складний і водночас унікальний», — поділилася Юлія Кротач.

У перших числах поточного місяця аграрії Волині розпочали роботи з першого підживлення озимих культур, каже засновник ГК «Вілія» Євген Дудка. А вже минулого тижня погодні умови дозволили приступити до висіву ярини. В цілому очікувана загальнообласна посівна площа під урожай 2026 року прогнозується на рівні 585 тис. га, що приблизно на рівні минулого року.

«Якщо говорити про рослинництво, то на сьогодні вже посіяли яру тверду пшеницю, ярий ячмінь та горох. Наразі активно працюють над закриття вологи у грунті після сніжної зими. Найближчим часом не прогнозуються великі опади, тож таким чином хочуть зберегти вологу, зібрану за зиму. Наступний етап — сівба цукрових буряків, соняшника, опісля соя та кукурудза. До слова, найбільше вирощують кукурудзи», — каже аграрій.

Євген Дудка зауважив, що його компанія збільшує свої потужності у сфері насінництва та розпочала зводити насіннєвий завод. Хочуть бути впевненими у якості свого насіння, а завод дозволить отримувати це за доступною ціною. Використовуватимуть здебільшого для власних потреб, однак вирощують насіння й для відомих світових компаній.

У Чернівецькій області аграрії також розпочали весняно-польові роботи. Вже засіяно близько 2 тис. га  ранніми ярими зерновими та зернобобовими культурами із запланованих 17,6 тис. га. Окрім цього, у фермерських господарствах «КСВ» та «Агро Вітамін» на території Вижницького району з 10 березня розпочато посадку картоплі ультрараннього сорту Рів’єра, яка здійснюється під агроволокном.

Читати по темі: Весняні приморозки ще тривалий час будуть супутником весняно-польових робіт: як пристосуватися?

Посівна на Івано-Франківщині розпочалася раніше, ніж торік, завдяки сприятливим погодним умовам та достатній наявності вологи у ґрунті. Під ярі зернові і зернобобові культури в області відведено 83,8 тис. га.

На сьогодні в області засіяно майже 100 га ранніх зернових та зернобобових культур. Зокрема, посіяно близько 30 га ярої пшениці, майже 40 га ярого ячменю та 30 га вівса. У структурі посівних площ цьогоріч прогнозується збільшення площ під горохом, гречкою та соєю, що свідчить про адаптацію аграріїв до ринкових умов та кліматичних викликів.

«Нині багато фермерів замислюються ще й над тим, яку саме культуру вирощувати, що сіяти, щоб не бути збитковим. Але, думаю, що все буде засіяно, хоча терміни посівної, мабуть, затягнуться. І ціни на пальне однозначно вплинуть на собівартість продукції. Малі виробники витрачають в середньому 90-100 літрів пального на гектар, то все це ляже на собівартість, і як похідна буде підвищуватись і вартість самої продукції. А ще і запасні частини подорожчали, і засоби захисту рослин. Тому те, по якій ціні ми зможемо продавати вже вирощену продукцію — це великий знак запитання», — зазначає президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко.

Агробізнес України 2024/2025

Інфографічний довідник

Завантажити

Олена Басанець, SuperAgronom.com