Сіра гниль (горох, гречка, гарбуз, диня, кавун, соняшник, рицина) (Серая гниль)

Ознаки ураження

Горох. Сіра гниль виявляється на ураженому листі, стеблах, цвітоносах і бобах у виді бурувато-зелених розпливчастих плям, що покриваються густим сірим нальотом. Пізніше в уражених місцях з"являються чорні склероції довжиною 2-7 мм. Хвороба інтенсивно розвивається в другій половині вегетації в умовах підвищеної вологості повітря. При настанні сухої погоди уражені місця здобувають вид буруватих сухих виразок. Збудник хвороби - багатоядний недосконалий гриб Він утворить численне конідиальне спороношення у виді сірого нальоту. Конідіями гриб поширюється в період вегетації рослин. Зберігається збудник у виді склероціїв у ґрунті і з насіннями. Нерідко грибниця проникає в оболонку насіння і тоді схожість їх знижується. Сіра гнилизна приводить до значного зменшення врожаю зерна.

Гречка. Зовнішні ознаки хвороби проявляються як на сходах, так і на дорослих рослинах у вигляді буруватих плям на кореневій шийці, підсім'ядольному коліні, на листках, стеблах і суцвіттях, які у вологу погоду загнивають і покриваються сірим нальотом. При дотику він порошить. Пізніше в масі з'являються дрібні чорні склероції. У суху погоду плями мають вигляд бурих сухих виразок без нальоту. Уражені молоді рослини гинуть, листки жовтіють і відмирають. Збудником сірої гнилі є Deuteromycetes, порядку Hyphomycetales. Ko-нідієносці деревоподібні, розгалужені, з потовщеними верхівками, які покриті дрібними зубчиками. Конідії одноклітинні, в масі оливкового кольору, розміром 9-17х7-12 мкм. Склероції кулясті, чорні, діаметром 2-3 мм або видовжені (до 6- 10 мм). Збудник хвороби поширюється конідіями. Основне джерело інфекції - післяжнивні уражені рештки, на яких патоген зберігається у формі склероціїв. Додатковим резерватором інфекції є засмічений насіннєвий матеріал склероціями гриба і заражене насіння, в якому зберігається грибниця патогену. Збудник сірої гнилі здатний продовжувати розвиток і під час зберігання вологого насіння гречки, викликаючи його псування. Шкідливість хвороби проявляється у зрідженні посівів гречки; зниженні насіннєвих і технологічних якостей насіння. Схожість ураженого насіння знижується на 10-15%. Недобір урожаю може становити до 20% і більше. Ураженню рослин гречки сірою гниллю і поширенню інфекції сприяють висока вологість повітря, часті дощі, випадання рясних рос у нічні години, коротка ротація культур у сівозміні, відсутність просторової ізоляції між культурами, що уражуються збудником хвороби, загущені, забур’янені посіви.

Гарбуз, диня, кавун. Ознаки хвороби проявляються на кореневій шийці стебла, на стеблах у місцях розгалужень пагонів, на черешках листків у вигляді мокрих або загнилих плям. Уражена тканина ослизнюється, стає м'якою, водянистою і покривається сірим бархатистим нальотом, який при дотику сильно порошить. У місцях ураження формуються дрібні чорні склероції. Збудником хвороби є гриб - склероції гриба, які зберігаються в грунті.

Заходи боротьби

Дотримання сівозмін, використання незасміченого посівного матеріалу, боротьба з бур’янами, просторова ізоляція між культурами. Можливі хімічні препарати: Кантус, Піктор, Дерозал, 50% к.с., Консенто, к.с., Натіво, в.г., Пропульс, с.е., Тілмор 240 ЕС, к.е., Фолікур, 25% к.е., Танос 50 в.г., Аканто Плюс 28 к.с., Амістар Екстра 280 SC, к.с., Квадріс 250 SC к.с., Світч 62,5 WG в.г.