Пластичність, стартовий ріст, вологовіддача гібридів кукурудзи як ключ до отримання врожаю в різних кліматичних умовах

Враховуючи це, від кукурудзи повністю не відмовляються навіть на Півдні, де тривалі літні посухи стали постійним супутником аграріїв. Господарства, що вирощували кукурудзу раніше, продовжують сіяти її і тепер. Питання лише в тому, за якими параметрами обирати гібриди для посушливих умов. А також які характеристики сучасної кукурудзи набувають найбільшого значення, враховуючи «примхи погоди» та плани і умови господарств.

Про це SuperAgronom.com поговорив з фахівцями компанії «Суффле Агро Україна», яка постачає сільськогосподарським виробникам перевірені сорти пшениці та ячменю міжнародних насіннєвих компаній, а також є ексклюзивним дистриб’ютором бренду Soufflet Seeds (гібриди кукурудзи, соняшника і ріпаку).

Посухостійкість як сукупність факторів та ознак

Що таке посухостійкість гібридів кукурудзи та завдяки чому вона досягається у рослини? Перш за все, каже В'ячеслав Димитров, керівник напрямку маркетингу та агрономічного розвитку компанії «Суффле Агро Україна», потрібно розуміти, що посухостійкість це не одна ознака, а комплекс факторів, які допомагають рослині зберігати продуктивність у стресових умовах. Коренева система має бути розгалуженою та активною, здатною сформувати достатню глибину та густоту коренів у різних типах грунтів, щоб засвоювати наявну вологу навіть в умовах вираженого дефіциту. 

Читати по темі: Охорона прав на сорти: що допоможе українському насінництву інтегруватися в ЄС

Окрім того, рослина має бути морфологічно компактною, з оптимальною архітектурою та індексом листкової поверхні для забезпечення максимальної врожайності без надмірного транспіраційного навантаження. 

«Є ряд ознак гібридів, які допомагають рослинам успішно переживати стреси, в тому числі температурні:  це швидкий стартовий ріст, це захисний восковий наліт на листку, що зменшує непродуктивне випаровування вологи, і це баланс морфологічного розвитку самої рослини між кореневою системою і стеблом та листковим апаратом. На Півдні України, в умовах посух, нам не потрібна максимальна вегетативна маса з невеликим качаном. Нам потрібно, щоб був баланс транспіраційного навантаження між кореневою системою і надземною частиною рослини», — каже В'ячеслав Димитров.

Звісно, в умовах стійких посух отримувати урожай кукурудзи на рівні 10-15 т/га не вийде навіть з оптимально підібраними гібридами. Проте урожайність 5-7 т/га за вирощування на Півдні також гарний результат.

«У нас є що запропонувати з гібридів кукурудзи для аграріїв Півдня для того, щоб отримати максимально можливий результат у тих умовах, які будуть складатися. В нас є два нові гібриди, Селла (ФАО 270) та Санап (ФАО 290), а також вже перевірений гібрид Датабаз (ФАО 290). Ці гібриди одні з найпластичніших станом на сьогодні для різних зон вирощування. І завдяки своїм особливостям: потужній кореневій системі, низькій біомасі рослин, компактності, рослина використовує максимально продуктивну вологу на формування саме фізичного врожаю. Процес запилення цих гібридів при високих температурах проходить з меншими ризиками і менш критично, в порівнянні з іншими продуктами», — додає Павло Моторнюк, продакт-менеджер з насіння кукурудзи, соняшника та ріпаку «Суффле Агро Україна».

Пластичність гібридів кукурудзи: у чому вона виражається?

Пластичний гібрид кукурудзи буде давати максимально можливу урожайність і за інтенсивної технології вирощування, і за ресурсоощадної. Проте цікаво, за рахунок чого досягається такий результат?

«Багато хто зараз говорить про пластичність гібридів, але тут потрібно більше розуміння того, що саме ми вкладаємо в поняття пластичності. Наприклад, наші гібриди Датабаз, Селла, Санап, Теларі — це різні гібриди з різною групою стиглості, але вони пластичні і адаптовані. Під зміни режимів вологозабезпечення, зміни температурних режимів, густоти. Під пластичністю ми розуміємо здатність гібриду зберігати стабільність урожаю в різних агрофонах і прогнозовано реагувати на зміну густоти в межах рекомендованого діапазону - залежно від зони та очікуваного вологозабезпечення», — каже В'ячеслав Димитров.

Гібриди кукурудзи на Superagronom.com

Також в поняття пластичності входять компенсаторні здібності, тобто здатність рослин компенсувати певні вади розвитку за несприятливих умов навколишнього середовища. Наприклад, якщо за нестачі вологи кукурудза формує маленький качан, вона компенсує це за рахунок його гарної виповненості та в подальшому гарного наливу сформованого зерна.

Одним з факторів пластичності є і зменшення непродуктивної транспірації рослиною та подовження процесу фотосинтезу. Ці параметри властиві вже згаданому гібриду Теларі (ФАО 300), який має яскраво виражений ефект Stay-Green, що забезпечує довший вегетаційний період і максимальну вологовіддачу перед збиранням.

Читати по темі: Нові гібриди кукурудзи: посухостійкість, вологовіддача, стійкість до фузаріозу у фокусі 2026 року

Загалом, підсумовує Павло Моторнюк, пластичність гібрида це такий набір ознак рослини, який дозволяє їй з року в рік, від одних умов вирощування до інших, набагато менше втрачати у продуктивності, ніж інші гібриди, що вирощуються в тій же зоні.

Швидкий стартовий ріст та придатність до різних термінів сівби

Власне, придатність гібрида до різних (від дуже ранніх до дуже пізніх) термінів сівби та швидкий стартовий ріст можна також вважати складовими його пластичності. Проте саме про ці характеристики варто поговорити детальніше.

«Швидкий стартовий ріст гібрида впливає на те, коли його можна сіяти, в яких умовах. Швидкий ріст дає змогу отримати дружні сходи, коли йде одночасний ріст всього масиву і рослини активно нарощують вегетативну масу та швидко закривають міжряддя. Таким чином, в короткі терміни зменшується надлишкове прогрівання ґрунту, випаровування вологи. Відповідно, це також дає додаткові переваги в збереженні вологи та у захисті від посухи», — пояснює Павло Моторнюк.

Гібрид, що має швидкий стартовий ріст, можна сіяти в більш ранні терміни, щоб отримати сходи ще в період наявності певних запасів вологи після зими. Так само швидкий початковий ріст дозволяє сіяти гібриди у пізні терміни, наприклад, на початку червня, і отримати дружні сходи та можливість закласти основу гарного врожаю.

«Весняні приморозки в останні кілька років можуть відтерміновувати строки сівби кукурудзи на більш пізній період, з середини травня до початку червня. Також головним лімітуючим фактором є волога, яку аграрії намагаються «спіймати», тому часто ризикують посіяти раніше рекомендованих строків. В таких випадках гарним вибором є гібриди саме зі швидким стартовим ростом та гарною холодостійкістю, такі як Селла, Датабаз, Санап. Проте варто розуміти, що цей параметр закриває тільки одну задачу, а отримання якісного та стабільного врожаю є питанням комплексним. Тож варто також дивитися на співвідношення інших характеристик гібрида: ФАО, швидкість вологовіддачі, навіть на придатність до пізнього збирання. Останній показник особливо актуальний, враховуючи, що погодні умови не завжди дають зібрати кукурудзу вчасно. Наприклад, цього року багато господарств збирали її вже взимку, а деякі площі залишаються незібраними й досі», — каже Павло Моторнюк.

Перестій кукурудзи в полях, зауважує він, небезпечний в першу чергу накопиченням мікотоксинів в зерні, а також високими втратами через обламування рослин або качанів з них.

«З нашого досвіду, гібриди Датабаз, Мопед, Хотспот перестоювали в полях до березня і потім їх збирали з мінімальними втратами, а вміст мікотоксинів був в межах, допустимих для експорту. Це залежить від фізіології рослини: більша міцність та гнучкість стебла (за рахунок чого воно менше схильне ламатися), кількість та міцність обгорток качана. І головне, стійкість до хвороб, адже здорова рослина набагато легше перезимує в полі і мікотоксинів, які є саме результатом розвитку хвороб, в зерні не матиме», — розповів експерт.

Залишати посіви в полі до наступного року, зауважує він, це не норма, проте це реальність, з якою стикаються багато аграріїв. Тож фізіологічно витривалий та стійкий до хвороб гібрид стане додатковою можливістю мінімізувати ризики і зменшити втрати врожаю.

ФАО: баланс залишається незмінним

За словами фахівців компанії «Суффле Агро Україна», вибір груп стиглості в українських аграріїв залишається практично незмінним. В господарствах, що зіткнулися з тривалими посухами, або навпаки, з проблемами сушіння занадто вологого зерна, пробують переходити на більш ранньостиглі гібриди.

«Наприклад, на Житомирщині сіяли гібриди з ФАО від 280 і до 300-350, то дехто буде сіяти ФАО 260-280 і ФАО 300-330. Якщо в структурі посівів було 50% гібридів з ФАО 300-350, то їх залишиться вже 30% і просто збільшиться частка гібридів більш ранніх. В західних областях переважно залишаються ті ж групи стиглості, що сіяли і раніше. Зрозуміло, що хтось буде пробувати гібриди з меншим ФАО, але ненабагато. Хто сіяв ФАО 310, буде сіяти ФАО 280», — пояснив Павло Моторнюк.

Читати по темі: На яку кукурудзу дивляться аграрії в 2026 році? Площі та ФАО (коментарі компаній)

Гібриди з ФАО 400+  можуть стати доцільними лише за стабільного водозабезпечення. Для більшості технологій оптимум без зрошення  часто є в межах ФАО 250-350, але може коригуватися під зону вирощування, дати сівби та потужностей господарства по сушінню.

Карта ґрунтів

Інтерактивна карта ґрунтового покриву України

Вологовіддача — ключ до успішного вирощування

Вологовіддача на сьогодні є ключовим фактором для вибору гібридів кукурудзи. Адаптивність, пластичність, толерантність до хвороб та умов вирощування, а також продуктивність гібрида також важливі, але без швидкої вологовіддачі зерна всі перераховані фактори значно втрачають цінність для аграрія.

«Портфоліо гібридів кукурудзи нашої компанії формувалося таким чином, щоб врожайність і вологовіддача були одними з основних переваг. Незважаючи на те, що лінійка саме кукурудзи в нас порівняно невелика, усього 10 гібридів, всі вони, незалежно від групи стиглості, мають швидку вологовіддачу. Можна мати в портфелі 100 гібридів, але реально обирати та сіяти з них будуть лише якусь частину. Тоді як ми добираємо лише кращі з кращих, акцентуємось на якості, а не кількості», — зауважив Павло Моторнюк.

За словами ж В'ячеслава Димитрова, наразі ринку потрібні саме такі гібриди, які і в умовах західних областей зможуть дати врожайність 12-15 т/га зі швидкою вологовіддачею, і в умовах, наприклад, Одеської області дадуть 6-8 т/га з базовою вологістю на момент збирання. Це, каже він, справжний показник високої продуктивності гібрида: закладений потенціал, який реалізується настільки, наскільки дозволяють ґрунтово-кліматичні умови та технологія господарства.

Холодостійкість кукурудзи: додатковий плюс в умовах нестабільної весни

В останні роки пізньовесняні заморозки стають супутником практично кожної посівної. Тож здатність сходів кукурудзи витримувати вплив короткострокових понижень температур дає змогу проводити сівбу раніше, не боячись втратити отримані сходи при настанні заморозків. Хоча, на думку Павла Моторнюка, важливіше не посіяти рано, а швидко отримати дружні та рівномірні сходи, посіявши в прогрітий ґрунт.

«Ми проводимо активне вивчення цього напрямку, оскільки розуміємо, що рання сівба все ж стає певною тенденцією. І кукурудзі потрібен достатній рівень холодової стресостійкості, щоб успішно витримати короткочасні приморозки. Мова про толерантність до короткочасних приморозків на старті вегетації та швидке відновлення рослини. Критичність заморозків залежить від фази, інтенсивності та їх тривалості тому оптимальним посівом є сівба у прогрітий грунт. Ми працюємо над толерантністю до короткочасних холодів, але важливо пам'ятати, що рання сівба це завжди ризик», — каже В'ячеслав Димитров.

Можливість вирощування в монокультурі

При вирощуванні кукурудзи в монокультурі важливим є комплексна толерантність та стійкість до стеблових та качанних гнилей, сажкових хвороб та вилягання. Важливим також є агротехнологічні заходи такі як подрібнення решток, контроль шкідників, живлення та захист рослини від хвороб.

«В нинішніх умовах є досить багато господарств, які сіють кукурудзу на одному полі 2-3 роки, знаю і такі, що сіють 7-8 років поспіль. Тобто це вже фактично монокультура. Усі наші гібриди мають дуже високу стійкість до хвороб, тому можу запевнити, всі вони підходять для таких умов вирощування. Найкращими для монокультури будуть гібриди Санап, Датабаз, Мопед, Хотспот, Теларі, Ікаре. Хоча і решта, а саме гібриди Селла, Популяріо, Ітеа та Філі, також для цього придатні», — зазначив В'ячеслав Димитров.

Він наголошує, що в різних умовах і за різних технологій ці гібриди дають стабільні високі результати. І це досягається як завдяки генетичним параметрам самих гібридів, так і якості насіння, яке проходить жорсткий контроль від ділянки гібридизації до протруювання і пакування в мішки. 

Агробізнес України 2024/2025

Інфографічний довідник

Завантажити

Алла Гусарова, Олена Басанець, SuperAgronom.com