Амарант: перспективна маржинальна нішева культура та стратегічний ресурс

Також часто є запити до Насіннєвої асоціації України, де знайти насіння амаранту червоного, як мікрозелені. Ця рослина формує цілу екосистему можливостей: виробництво безглютенових продуктів харчування, косметичних засобів та сировини для біоенергетики з додатковими преференціями від європейських покупців.

У другій половині XX століття в Україні почалися наукові дослідження амаранту. З 1970-х років Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України проводить селекційну роботу з цією культурою. Наразі в Україні районовано 19 сортів амаранту.

Читати по темі: Чи варто вирощувати амарант? Експортна ціна 1050-1250 €/т

Економіка питання

У 2020 році ринок амаранту в Європі оцінювався в 2,2 млрд дол. США, з прогнозованим зростанням до 4,98 млрд дол. до 2028 року. Це свідчить про значний потенціал цієї культури на європейському ринку. Однак ринок амаранту в Європі значною мірою залежить від імпорту, де основні постачальники — Мексика, Болівія, Перу, Індія та Китай.

У 2022 році найбільшими імпортерами амаранту в Європі стали Нідерланди (15,6%), Німеччина (10,8%), Франція (9,8%), Велика Британія (8,9%), Бельгія (7,1%) та Іспанія (6,8%). Разом ці країни становлять близько 60% європейського імпорту спеціальних зернових з доданою вартістю.

Зростання попиту на амарант в Європі відкриває для України нові можливості, оскільки наша країна має всі умови для розвитку цього напрямку та поставок на міжнародні ринки.

Справа в тому, що вирощування амаранту на території країн Європи залишається обмеженим. Загальна площа посівів становить приблизно 1000 га, зосереджених переважно в Словаччині, Угорщині та Італії. Тоді як в одній Україні минулого року площі під амарантом перевищували загальноєвропейські показники більше ніж втричі.

Читати по темі: Амарант: Як вирощувати, чим збирати та скільки коштує технологія?

Близькість до європейських ринків та сприятливі кліматичні умови дозволяють нашій державі претендувати на роль провідного постачальника амарантової продукції. І ця ніша зростає. Ключовими експортними товарами з амаранту є олія, борошно та макуха. Водночас Україна має потенціал у виробництві таких продуктів як амарантова крупа, пластівці, трав'яні гранули, солодощі та макарони. Серед найбільш перспективних напрямків — амарантове цільнозернове борошно, крупу та пластівці.

Як, хто і скільки вже заробляє на амаранті в Україні

Вирощування амаранту в Україні залишається нішевим, однак демонструє стійку динаміку зростання — як за площами, так і за зацікавленістю агровиробників. Попри відносно невеликі площі, амарант поступово закріплюється в структурі українських посівів як культура з високою доданою вартістю.

Головні агроновини України та світу

Головні агроновини України та світу

У 2021 році українські фермери засіяли амарантом 3500 га. З початком війни посівні площі різко скоротились. Але попри бойові дії, логістичні проблеми та економічну невизначеність українські аграрії зберегли 1500 га амарантових полів, і уже в 2023 році показники почали поступово відновлюватися. У 2024 році вони навіть дещо перевищили довоєнний рівень, досягнувши 3600 га. Налічувалося близько 150 господарств, що займаються вирощуванням щириці.

Прогнози на 2025 рік ще оптимістичніші — в наявності є достатньо високоякісного насіння для засіву 10 тис. га. Така динаміка вказує на потенціал майже триразового зростання виробництва амаранту в Україні порівняно з 2024 роком.

За свідченнями аграріїв, бухгалтерія виробництва щириці виглядає так:

• загальні витрати на вирощування амаранту від закупівлі насіння до післязбиральної доробки становлять приблизно 15 тис. грн на гектар;
• при середній урожайності 2 тонни з га та ринковій ціні 25 тис. грн за тонну насіння валовий дохід з одного га сягає 50 тис. гривень;
• чистий прибуток від вирощування амаранту складає від 35 тис. грн з гектара.

Варто зазначити, що при органічному вирощуванні економічні показники суттєво покращуються. Ціна на органічний амарант стартує від 40 тис. грн за тонну, що при тих самих витратах забезпечує значно вищу рентабельність виробництва.

Коли феномен стає перспективою

Амарант — справжній біохімічний феномен. Він містить до 16–18% білка — це більше, ніж у пшениці, рисі чи кукурудзі. Цей білок за своїм складом близький до ідеального, адже містить всі дев’ять незамінних амінокислот включно з лізином, який майже відсутній у злаках.

У насінні амаранту до 7–8% жиру, переважно корисних ненасичених жирних кислот, зокрема сквалену — потужного антиоксиданту, який зазвичай міститься в печінці акули.
Безглютенова природа робить його цінним продуктом для людей із целіакією або чутливістю до глютену — він легко засвоюється та не викликає алергічних реакцій.

Крім харчової та фармацевтичної індустрії амарант можна застосувати у тваринництві — як корм для худоби, птиці, підгодовування риб, агросфері — як добриво, препарати для покращення ґрунтів, відновлювальній енергетиці — для отримання біометану.

Про біометан та біоетанол

Окремої уваги заслуговує напрямок виробництва біометану з амаранту. Згідно з результатами досліджень, його додавання до біомаси під час анаеробного зброджування суттєво підвищує ефективність процесу — вихід метану може збільшуватися у 9-17 разів. Такий ефект пов’язують із високою біоактивністю цієї культури, яка стимулює процеси ферментації. Оптимальні результати в біогазовому виробництві досягаються при поєднанні амаранту з іншими культурами — кукурудзою, пшеницею, мелясою.

Читати по темі: Олександр Дуда: Амарант може стати Клондайком для бізнесу

Амарант також може розширити спектр сировини для виробництва біоетанолу. За оцінками експертів, з одного гектара посівів можна отримати до 4 тис. літрів біоетанолу — дещо менше, ніж з цукрового сорго або буряка, але при значно нижчих витратах на вирощування і кращій адаптивності до посушливих умов.

В цьому контексті важливо згадати, що у березні 2024 році Верховна Рада України прийняла закон, який дозволяє експорт біометану. Також в Мінагро поінформували про ініціативу від ЄС — спеціальну екологічну премію на продаж біометану, в складі якого є амарант. Тож розширення площ під амарантом цілком узгоджується з пріоритетами Мінагрополітики щодо розвитку біоенергетики.

Галузеві кооперації

Україна вже має власні продуктивні сорти — Харківський 1, Лєра, Ультра, Студентський. Тож тепер важливо посилювати їхню адаптивність, стійкість і привабливість для зовнішніх покупців. Це не просто питання іміджу, а реальна можливість для нашої країни зміцнити свої позиції на міжнародному ринку насіння.

Для цього потрібно удосконалювати селекційну роботу та створювати нові сорти амаранту, які відповідатимуть сучасним вимогам ринку. Також надзвичайно важлива сертифікація насіння амаранту за стандартами ЄС — без цього експорт до європейських країн просто неможливий. Тому Насіннєва асоціація України активно долучається до розробки стандартів та супровідної документації.

Але сортів і сертифікації недостатньо. Щоб галузь вийшла на новий етап, потрібна співпраця на всіх рівнях — від фермерів до великих гравців. Ідеться про створення переробних кооперативів та індустріальних парків, які можуть об’єднувати ресурси і зменшувати витрати. Спільна логістика та централізована переробка зроблять експорт продукції вигіднішим і більш конкурентним. Саме тому зараз важливо і державі, і бізнесу підтримувати ініціативи, які допоможуть не лише виростити амарант, а й реалізувати його потенціал всередині країни і на міжнародних ринках.

Інфобук Агробізнес України у 2023/24 МР

Як відбувається трансформація агросектору за роки війни

 Насіннєва асоціація України для SuperAgronom.com