Червоні сорти картоплі на українському ринку користуються більшим попитом за жовті

Сьогодні, 08:57

Фото: SuperAgronom.com

Картопля

Ринок картоплі сьогодні фактично насичений жовтими сортами, натомість попит змістився в бік червоних. На цьому наголосили представники Інституту картоплярства НААН, презентуючи сорти власної селекції на демонстраційному полі. В установі кажуть, що в їхньому переліку переважають саме червоношкірі сорти з жовтим м’якушем.

Найпоказовіший приклад — сорт Мирослава, який в інституті називають номером один за продажами. Причину пояснюють просто: ринок потребує округло-овальної форми, червоної шкірки й жовтої м'якуші, а сорт при цьому середньоранній.

Для раннього товарного виробництва показують Слауту — на 35-й день після сходів вона здатна формувати врожайність на рівні 15–18 т/га. Під перероблювання на крохмаль призначений Мірамі: середньостиглий, багатобульбовий, вирівняний і стійкий проти низки шкідників та хвороб.

Є в лінійці й відповіді на посуху. Медея має потужну кореневу систему і, за словами представників інституту, стабільно дає врожай по роках навіть за нестачі вологи. Житницю на демонстраційному полі показували без поливу, за посушливих умов.

Для тривалого зберігання пропонують Містерію — за словами презентаторів, її період фізіологічного спокою становить 90 днів, тобто бульби так довго не проростають. Сорт має незвичне забарвлення шкірки й жовтий м'якуш.

Традиційним лідером залишається Скарбниця, яка входить у п'ятірку найпродаваніших сортів установи: адаптована практично до всіх ґрунтово-кліматичних умов країни й має добру лежкість.

Окремо на полі демонструють сорт, у геномі якого близько семи диких видів картоплі. Підвищений вміст соланіну в листках дає йому відносну стійкість проти колорадського жука.

Вартість насіннєвої картоплі селекції інституту цього року становить 25–30 грн/кг.

Свої сорти установа порівнює із закордонними на спільному демонстраційному полі, де представлено 90 сортів від восьми селекційних компаній із п'яти країн.

Сама можливість вести цю роботу далася непросто. Як повідомляв раніше директор Інституту картоплярства НААН Микола Фурдига, установа відновила повноцінну діяльність після окупації, коли довелося розмінувати 800 гектарів. Унікальний генофонд культури, що налічує понад 3,4 тисячі зразків, вдалося зберегти: частину колекції науковці приховали на території установи, частину евакуювали до безпечніших регіонів.