Капустяна міль у посівах озимого ріпаку: особливості шкідника, моніторинг посівів, захист
Капустяна міль в останні роки стає досить великою проблемою для аграріїв, що вирощують ріпак, адже цей шкідник охоче живиться рослинами ріпаку. Особливо шкідлива капустяна міль у зонах Степу та Лісостепу. У деяких регіонах частота і серйозність появи молі помітно зросла за останнє десятиліття, що посилюється м’якими, сухими зимовими умовами та здатністю молі швидко формувати стійкість до інсектицидів.
Капустяна міль — (Plutella maculipennis Curt.) належить до родини серпокрилі молі (Plutellidae). Зона її високої шкідливості охоплює лісостепову й степову зони. Пошкоджує ріпак, гірчицю, капусту білокачанну й цвітну, турнепс, редис, редьку, брукву, хрін, рідше інші капустяні. Шкодять гусениці різного віку. Імаго (метелики) харчуються на квітках рослин цієї родини. Через пошкодження капустяною міллю центральних розеток молодих рослин спостерігається їх загибель.
Поріг шкідливості капустяної молі на всіх видах капусти складає дві гусениці на рослину при заселенні 10% рослин і більше.
«Капустяну міль на ріпаку спостерігаємо по всій Україні, відмінністю по областям є різна чисельність. Щільність та поява капустяної молі сильно залежить від погодних умов. В цьому році імаго з’явилися на 2-3 тижні пізніше ніж зазвичай (ІІ-ІІІ декада травня, залежно від регіону) у період цвітіння ріпака. Відродження гусениць також затягнулося — через перепади температур повітря у першій декаді червня. Масове відродження почали відзначати з ІІ декади червня. Зазвичай контроль капустяної молі проводять на основі моніторингу по факту виявлення гусениць», — повідомила Ірина Усова, продакт-менеджер із напряму «Інсектициди» Ukravit.
Євгеній Гуменюк, менеджер з питань розвитку технологій Vitagro Partner, наголосив, що основну загрозу для ріпаку наразі становить саме капустяна міль. Вона поширена практично по всій території вирощування ріпаку від західних до південних регіонів. Найбільшої шкодочинності цей шкідник може завдавати після цвітіння культури, кажуть фахівці. На пізніх фазах пошкодження листкової маси може бути менш критичним, однак ризик зростає, коли шкідник переходить на стручки, адже вони беруть участь у фотосинтезі та впливають на налив насіння.
Біологічні особливості капустяної молі
Зимують лялечки в коконах на бур’янах та рослинних рештках. Літ метеликів навесні розпочинається в квітні – травні. Після парування самиця відкладає до 300 яєць, розміщуючи їх по одному або купками (по два-чотири екземпляри) на нижньому боці листка. Після виходу з яєць гусениці прогризають епідерміс, і під ним вигризають тканини, утворюючи міни, де живуть до трьох діб.
Після першого линяння гусениці живляться відкрито, переважно знизу листків, вигризаючи в них паренхіму округлими заглибленнями, не торкаючись шкірки протилежного боку. Внаслідок цього пошкоджені місця мають вигляд так званих «віконець». Гусінь за забарвленням не відрізняється від листка і мало помітною. Разом з тим вона дуже рухлива і при найменшому дотику швидко падає вниз, звисаючи на павутині. Закінчивши живлення, гусениця сплітає пухкий кокон, де перетворюється в передлялечку, а через 3-5 діб— у лялечку. Нижній температурний поріг розвитку для яєць капустяної молі складає +8°C, гусениць – +5,4°C, лялечок — +9°С. Сума ефективних температур повітря для повного циклу розвитку одного покоління шкідника складає 400°С. Повний цикл розвитку триває до 35 діб. За сезон капустяна міль розвивається в чотирьох-п'яти поколіннях.
Читати також: Шкідники ріпаку, схеми захисту від них, збирання врожаю
Личинки молі можуть завдати значної шкоди ріпаку, але це відбувається не у всі роки.
Пошкодження, викликане личинками, що недавно вилупилися, становить собою характерні блідо-білі сліди. Личинки старшого віку живляться нижньою стороною листя і часто роблять отвори з неушкодженою верхньою поверхнею, що створює ефект «прозорого вікна».
Личинки можна виявити на будь-якій стадії розвитку культури ріпаку, причому їх кількість часто збільшується напередодні цвітіння.
Ріпак може витримувати значні пошкодження листя до того, як це вплине на врожайність. Однак сильне зараження личинками молі може призвести до повної дефоліації та значних втрат урожаю.
У міру цвітіння все більша кількість личинок переміщається у квіткові бруньки, квіти та стручки. Великі личинки можуть живитися маленькими молодими стручками. Пошкодження зрілих рослин пізніми популяціями молі часто призводить до видимих рубців на зовнішніх стінках стручків, але це рідко спричиняє економічні втрати.
Агрономам варто знати деякі важливі біологічні особливості капустяної молі:
- Літ метеликів капустяної молі спостерігається в сутінках та вночі, але й за високої чисельності шкідника зростає також денна активність. Посилення денного льоту метеликів свідчить про спалах його розмноження.
- У капустяної молі розтягнуті періоди вильоту метелика, відкладання яєць та відродження гусениць при скороченні повного циклу розвитку шкідника. Захист рослин від капустяної молі ускладнюється одночасною присутністю на рослинах всіх її стадій розвитку: яйця, гусениці різних віків, лялечки, метелики. Крім того, спостерігається «накладання» поколінь шкідника.
- Після виходу з яйця міль перші три-п'ять діб живиться всередині листка в «міні», тож на думку одних агрономів вона в цей час є недосяжною для інсектицидів. На думку інших системні інсектициди в цей період вегетації частково пригнічують її активність.
- Найбільш уразливою до дії інсектицидів у капустяної молі є стадія (фаза) гусениць молодшого віку, що живляться з нижнього боку листка. Саме гусениці цього віку є найбільш уразливими до контактно-кишковимх і системних препаратів за їх обробок посівів ріпаку.
Моніторинг посівів ріпаку
Найбільшою помилкою агрономів є відсутність моніторингу появи шкідника, адже дуже важливим є його ідентифікація на ранніх етапах розвитку, у період масової яйцекладки — появи гусениць. Тоді контроль цього небезпечного фітофага є найбільш ефективним без можливих пошкоджень культури шкідником. Адже після виходу з яєць гусениці розвиваються і прогризають епідерміс. Під ним вигризають тканини, утворюючи «міни», пошкоджуючи вегетативну частину культури і знижують таким чином її врожайність.
Моніторинг посівів з кінця червня і далі впродовж вегетаційного періоду має ключове значення для прийняття ефективних рішень щодо боротьби з капустяною міллю на ріпаку та інших хрестоцвітих культурах, таких як капуста, брокколі, гірчиця, дайкон, суріпиця.
Посіви слід контролювати за допомогою сачка для комах при перших ознаках ушкодження та з інтервалами впродовж вегетаційного періоду з середини липня до кінця весни/початку літа.
Чисельність, ймовірно, швидко збільшиться, якщо міль шкодить ріпаку на початку сезону і якщо є велика ймовірність тривалої теплої погоди, щоб шкідник завершив три чи чотири покоління.
Читати також: Осінні обробки ріпака озимого: регіональні особливості
Моніторинг слід проводити як мінімум у чотирьох окремих місцях у межах кожної культури ріпаку, щоб отримати оцінку чисельності молі й того, як вона варіюється по всьому полю.
Два збори зразків по 10 помахів (тобто 10 послідовних помахів сачком) слід брати в кожному з чотирьох місць, що дає вісім зразків по 10 помахів. Висипте вміст кожного збору з 10 помахів на білу або світлу поверхню. Зверніть увагу на розміри личинок молі та наявність інших комах.
Якщо молі не виявлено або виявлено у невеликій кількості, поле слід знову перевірити за два тижні.
Коли кількість молі збільшується, необхідно провести не менше ніж три оцінки чисельності личинок протягом 12 днів, щоб визначити, як змінюється популяція. У кожному випадку слід брати вісім або більше зразків по 10 помахів на всій висоті рослини. Прохолодна, волога, вітряна погода може знизити кількість молі.
Захист посівів ріпаку від капустяної молі
Основними рекомендованими методами профілактики поширення капустяної молі та захисту посівів є:
- Знищення рослинних решток, на яких зимує капустяна міль.
- Глибока зяблева оранка.
- Боротьба з бур’янами з родини капустяних.
- Держпродспоживслужба рекомендує при заселенні 10% рослин і чисельності, яка перевищує 4-5 гусениць на одну рослину, доцільно проводити обприскування біопрепаратами або інсектицидними препаратами.
Проте немає простого рішення, коли краще провести обприскування. Економічні пороги варіюються від 30 до 200 личинок на 10 помахів сачка.
При ухваленні рішення про те, чи принесе обприскування економічну вигоду, необхідно брати до уваги стадію розвитку рослин, ціну зерна та вартість заходу. Чим вища ціна зерна, тим нижчий економічний поріг, і, навпаки, чим вища вартість обприскування, тим вищий поріг. Відмінності у регіональних та сезонних умовах також впливають на порогові рівні для проведення обприскування.
У міру розвитку ріпаку рослини можуть переносити все більше молі без будь-якої значної втрати врожаю.
Поширення синтетичних інсектицидів для контролю цього небезпечного шкідника призвело до резистентності у великої кількості хімічних продуктів. Ось чому дуже важливо робити чергування інсектицидів з різних груп та різним механізмом дії, а також, крім того, застосовувати різні агротехнічні та біологічні методи контролю їх чисельності та дотримуватися сівозміни.
За даними практиків, гусениці 1-2 віку найбільш чутливі до інсектицидів, особливо ефективними будуть піретроїди та фосфорорганічні препарати (92-95%). Гусениці 3 віку вже є менш чутливими, в середньому ефективність обробок посівів піретроїдами та фосфорорганічними сполуками складають тільки 71-78%, гусениці 4 віку є найменш чутливими до дії інсектицидів. Тому саме своєчасний моніторинг посівів ріпаку дозволить спланувати та провести захисну обробку проти цього шкідника з найбільшим ефектом.
«На цьому етапі при виявленні гусениць капустяної молі на стручках і листках її варто контролювати спеціалізованими препаратами — Туріл або Бельвін. Вегетація озимого ріпака закінчується,тому чисельність капустяної молі буде зменшуватися, оскільки при достиганні тканини стручків грубіють, починають всихати і стають непривабливими для гусениць. В подальшому вона буде розвиватися на ріпаку ярому, гірчиці, капусті та капустяних бур’янах», — пояснила Ірина Усова.
Для контролю молі слід використовувати нові покоління інсектицидів. Існує також біологічний інсектицид на основі Bacillus thuringiensis (Bt).
Щоб знизити ризик розвитку стійкості до цих нових інсектицидів, проводьте обприскування проти молі лише за перевищення порогових значень і чергуйте групи інсектицидів.
Як тільки обстеження показує, що щільність личинок молі досягла порогового значення для обприскування, швидке реагування з двома обприскуваннями (з інтервалом п’ять-сім днів) може забезпечити адекватний контроль личинок і скоротити втрати врожаю. У типових температурних умовах ця стратегія гарантує, що шкідники, які виживають після першого обприскування, повністю контролюються другим обприскуванням.
«Покращити ситуацію зараз можна через посилений моніторинг і роботу по фактичному стану конкретного поля. Для контролю капустяної молі доцільно орієнтуватися на спеціалізовані інсектициди проти лускокрилих шкідників, зокрема препарати на основі таких діючих речовин, як флубендіамід, емамектин бензоат або хлорантраніліпрол. Водночас рішення щодо обробки має враховувати фазу розвитку шкідника, стан культури, строки до збирання та регламенти застосування препаратів», — радить Євгеній Гуменюк.
Моніторинг посівів ріпаку слід проводити через трип’ять днів після першого обприскування, щоб оцінити ефективність обприскування та визначити кількість личинок, які вижили перед повторним обприскуванням. Значна кількість великих личинок, що вижили, буде вказувати на те, що перше обприскування було неефективним через погане покриття та/або стійкість. Велика кількість тільки дуже дрібних личинок вказуватиме на те, що відбулося нове вилуплення личинок, і відтак друге обприскування виправдане.
Одноразове обприскування в середині серпня на зростаючих популяціях молі має незначний вплив на завдані збитки порівняно з необробленим ріпаком. Таким чином, стратегія подвійного обприскування забезпечує контроль яєць і личинок молі, що вижили після першого застосування. Період між застосуваннями може змінюватись залежно від вибору хімікату. Важливо досягти хорошого проникнення інсектицидів у полог, оскільки близько 20 відсотків личинок молі знаходяться на нижньому пологу / ярусі рослини.
Випробування показують, що за хороших умов повітряні (форсунки CP90 з 30 літрами води на гектар) та наземні (плоскоструминні форсунки 11015 з 50 л/га води) обприскування можуть бути однаково ефективними у забезпеченні витрати води та розміру крапель для досягнення гарного покриття листя і проникнення розпилення в нижній ярус.
При використанні біологічних препаратів, які є менш руйнівними для корисних комах, таких як Bt, більшість личинок мають бути менше ніж 5 мм у довжину. Bt руйнується ультрафіолетовим світлом, тому найкращі результати досягаються при застосуванні у сутінках.
Читати також: Динаміка появи шкідників на посівах ріпаку
На найближчі тижні, зауважує Євгеній Гуменюк, ризики залишатимуться нерівномірними по регіонах. У південних і центральних областях, де були опади та температурні коливання, умови можуть і надалі підтримувати розвиток хвороб і шкідників. На заході ситуація інша: там основним стресовим чинником стала нестача вологи. Зокрема, на посівах зернових колосових уже спостерігається скручування прапорцевого листка, що свідчить про вплив посухи.
«Особливість цього сезону — сильна регіональна контрастність. В одних зонах аграрії працюють із наслідками посухи, в інших — з ризиками, які посилилися через опади, вологість і нестабільні температури. Тому універсальної схеми захисту цього року немає. Аграріям, особливо у південних регіонах, варто посилити моніторинг полів і за потреби оперативно коригувати схеми захисту відповідно до фактичної ситуації», — підкреслив фахівець Vitagro Partner.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
