Як можна боротись з хворобами зернових культур нехімічними методами?

Слід зазначити, що коли застосування нехімічних методів має недостатній ефект у традиційній технології, допускається використання хімічних засобів для боротьби з грибами, що викликають захворювання. Тобто фунгіцидів.

Захист зернових культур механічними засобами та методами означає досягнення більшого біорізноманіття в агроекосистемі. Збільшення біорізноманіття, наприклад, вирощування пшениці, не усуне всі загрози від хвороботворних грибів, але зменшить їх. Використовуючи нехімічні методи, ми намагаємося зменшити загрозу від якомога більшої кількості грибів, які вражають корені, листові пазухи, листя і качани. Для цього потрібно дотримуватися агротехніки вирощування: сівозміни, підбір толерантних або стійких сортів до збудників хвороб. За можливості доцільно використовувати біологічний метод боротьби з патогенними грибами. У таблиці 1 на прикладі пшениці наведено хвороби, викликані грибами, та потенційну загрозу від них.

Таблиця 1. Хвороби та їхнє господарське значення у вирощуванні озимої пшениці

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Три методи нехімічної боротьби зі збудниками хвороб зернових

Хвороби, наведені в таблиці 2, а точніше їх збудники, показують, що доступність окремих нехімічних методів є різною та, зокрема, недостатньою. Адже, виконуючи агротехнічні заходи чи підбираючи сорт, ми не знаємо, які хвороби будуть загрожувати у конкретний вегетаційний період. Це великий виклик для фермерів і виробників зерна, що змушує їх повною мірою використовувати знання та практичний досвід, які охоплюють всю проблему тиску хвороб. Ми пропонуємо не обмежуватися вибором однієї дії, наприклад в агротехнічному методі сівбою в оптимальний термін або правильною нормою висіву насіння, а діяти комплексно. 

Таблиця 2. Нехімічні методи контролю збудників хвороб на прикладі озимої пшениці

Допоможуть збалансовані підживлення

Також слід враховувати збалансоване живлення (підживлення) рослин із використанням органічних добрив, які збагачують мікробіологічне життя ґрунту тощо. Повертаючись до удобрення зернових культур, зазначимо, що надлишок азоту може призвести до підвищення чутливості до збудника хвороби, наприклад, борошнистої роси. Калій, у свою чергу, відповідає за зниження частоти прояву хвороб. Ряд мікроелементів також сприяє контролю патогенів. Наприклад, цинк контролює появу опіку стебла, а марганець пригнічує збудника борошнистої роси. Мідь і бор обмежують ріст грибів, які викликають ріжки злаків. Кремній впливає на фізіологічні процеси: зменшує біотичні та абіотичні стреси, наприклад, пом’якшує наслідки засолення або токсичності металів (Al, Mn, Fe, Cd, As тощо). Кремній також підвищує стійкість сільгоспкультур до низьких і високих температур і водного стресу.

Використання стійких сортів

Значний внесок у нехімічні методи захисту зернових культур вносять селекціонери, створюючи сорти, стійкі до різних абіотичних і біотичних стресів. По можливості слід вибирати для вирощування сорти з високою стійкістю до хвороб. Вважаємо, що використання сортів з балом стійкості до окремих хвороб 6, 7, 8 є запорукою зменшення прояву більшості хвороб у посівах озимих та ярих зернових. 

Озима пшениця

Інші біологічні заходи захисту

Боротьба з хворобами може бути доповнена використанням біофунгіцидів. На жаль, для зернових, уражених ооспорами Pythium oligandrum M1 зареєстрований лише один фунгіцид. Це Polygreen Fungicide WP, призначений для захисту колосків пшениці від збудників фузаріозних хвороб. Як зазначалось, ефективне використання ознак стійкості, особливо відмінностей у толерантності сортів до зараження патогенами, є дуже важливим у захисті зернових культур. Це коли, щоб знизити ризик ураження, висівають різні сорти з різним ступенем толерантності до хвороб. Можна також розглянути висів сумішей видів зернових, що зменшує тиск патогенів на посів. Захищені таким чином від хвороб, вони дозволяють обмежити або повністю виключити використання хімічних фунгіцидів. 

У той час, коли фермери намагаються підвищити рентабельність вирощування зернових, використання нехімічних методів боротьби з грибними хворобами приносить економічні вигоди та корисне для природного середовища. Варто тільки побажати, щоб спектр застосування біофунгіцидів був широкий. А для того, щоб ефективність нехімічних методів була належною, у технології вирощування зернових культур доцільно використовувати якомога більше нехімічних методів одночасно.       

Джерело: Farmer.pl

Переклад: SuperAgronom.com