Володимир Мірненко: Хімічні та механічні обробки посівів від бур’янів — не конкуренти, а рівноправні інструменти в руках агронома
Володимира Мірненка, бренд-менеджера компанії «Пьотінгер Україна», як того Фігаро, можна знайти чи не на більшості аграрних заходів, що відбуваються по всій Україні. Тим більше, якщо це вже традиційний і практичний День поля. Тож не дивно, що SuperAgronom.com «упіймав» пана Володимира на Всеукраїнському Дні Поля аграрних інновацій, організованому Асоціацією бобових України спільно з TVK Seed Agrocompany, в кінці червня на Київщині. Розмова видалась цікавою, вартою публікації.
SuperAgronom.com: Спекотний день, гаряча пора у полях, але Всеукраїнський день поля в с. Ємчиха видався велелюдним. Які маєте враження від заходу?
Володимир Мірненко: Кожного разу, коли в Україні сприятливий рік з точки зору погоди чи з точки зору економіки, дуже багато аграріїв радіють. Але такі роки мене розчаровують. Тому що підприємства перестають прогресувати. Мовляв, ми багато зібрали, багато заробили, навіщо нам щось змінювати? Зараз в Україні уже кілька років поспіль несприятлива ситуація для сільського господарства. Так, це велика проблема, але водночас вона дає багато шансів. І ми це бачимо. Тому що багато підприємств замислилися на тим, що в усталеній технології потрібно змінювати, вони готові прогресувати, шукають різні рішення, шукають різні варіанти, відкриті до експериментів.
Останні два роки я найбільше за всю свою кар'єру бачив директорів на полі на колінах. Бачив топ-менеджерів, які з лопаткою слідом за технікою розкопували ґрунт і дивилися, як вона спрацювала. Навіть захід, на якому ми з вами зустрілися, показовий. Цього року нетипова погода, і в багатьох обмолот почався раніше, в рекордно ранні терміни. Але незважаючи на те, що багато підприємств зараз жнивують, все-таки їхні представники приїхали на день поля і готові побачити, як працює підприємство, на базі якого організовано захід, зустрітися з фахівцями компаній-учасниць, обмінятись думками і проблемами. Це свідчить, що люди мають запит на поліпшення технологій.
SuperAgronom.com: Ви згадали про проблеми. Що саме зараз найбільше турбує українських аграріїв?
Володимир Мірненко: Декілька років тому мене попросили на семінарі виступити з питанням «Цьогорічні проблеми структури ґрунту», насправді ж проблеми структури ґрунту не змінюються щонайменше останніх років 50 чи й 100. Загальні проблеми — вони незмінні, а от погода їх або дещо нівелює, або загострює з року в рік. Відповідно вони актуалізуються від сезону до сезону. А глобальні залишаються: структура ґрунту, динаміка органіки в ньому, здатність ґрунту утримувати власну структуру тощо. І це «гра в довгу», ці проблеми неможливо виправити за короткий період. Хоч, на щастя, їх за короткий час і зіпсувати неможливо.
Читати по темі: Якість ґрунтів України та їх придатність для сільгоспвиробництва — результати агрохімічного обстеження
SuperAgronom.com: Отже, є шанси, що є ще час «взятись за розум»?
Володимир Мірненко: Діяти треба на перспективу, але й вирішувати поточні проблеми-завдання. З поточних — питання якісної діагностики ґрунту, логіки прийняття рішень щодо конкретних обробітків на конкретному полі під конкретні умови. Зараз це один із актуальних напрямів у сільському господарстві. На жаль, ми досі дуже часто працюємо шаблонно. Є, наприклад, певна усталена система вирощування під культуру: з осені маємо виорати, потім повинні закультивувати, потім провести якийсь передпосівний обробіток і так далі. А мало хто підходить з позиції: а давайте пильніше придивимося до цього поля. Хоча б елементарно — пройдемося з пенетрометром по ньому, щоб зрозуміти, потрібен тут інтенсивний обробіток, чи від нього можна відмовитись.
Або ж, скажімо, і справді є шкідливе ущільнення і його слід механічно зірвати. І пішли застосовувати агрегат — розпушувати на 45 см. Питання: чому на 45? — Бо глибше не дістане… Але ж, може, на цьому полі було достатньо і на 30 чи 32 см, до прикладу? Або навпаки — рихлять усі площі, бо так свого часу було запроваджено в технології, яку застосовує господарство. А може, на якихось полях цей прийом не доцільний?
З одного боку, намагаємося підлаштовуватись під умови, що постійно змінюються, а з другого — гнучкості не вистачає. Останнім часом я зустрічаю багато молодих, толкових фахівців, агрономів, технологів, які глибоко вникають в деталі, готові індивідуально підходити до кожного поля. Але нерідко у них зв’язані руки, адже змушені працювати за кимось раніше встановленими технологічними схемами, а власників переконати щось змінити важко, бо вони бояться ризикувати.
SuperAgronom.com: Що зараз актуально на українському ринку з техніки? Які новинки ваша компанія підготувала нашим аграріям?
Володимир Мірненко: Цього року в компанії PÖTTINGER багато нового для українських аграріїв. Попередні 3 роки зі зрозумілих причини ми новинок на вітчизняний ринок не виводили, хоч на європейському вони були. А нині я «з вогнем в очах» сказав: давайте усе, що можете дати сюди. Так і сталось.
Нині маємо, наприклад, комбінацію рулонного преса з обмоткою. Бо в Україні наразі наявний величезний кластер малих та середніх молочних ферм, для яких це супер-класне рішення. Цьогоріч ми також привезли перший в Україні причіп-підбирач JUMBO 8000 із найменшою довжиною подрібнення у своєму класі (25 мм). Він за продуктивністю і якістю нарізання наближається до комбайна, тому загалом розраховуємо на хвилю популярності технології причепів-підбирачів.
Також маємо новий стерньовий культиватор Poettinger Terria з обладнанням для внесення добрив та фронтальним бункером AMICO, яким фактично забезпечується ефект як від оранки, але без обертання пласта. При цьому залишається захисний шар із ґрунту та пожнивних решток на поверхні і водночас здійснюється суцільне інтенсивне глибокорозпушування до 35 см. А крім того є можливість вносити 2 види депозитних добрив на 2 різні горизонти, ще й по точному землеробству за двома картами техзавдань.
SuperAgronom.com: Знаємо, що ви і ваша компанія проводить багато досліджень та експериментів, покликаних удосконалювати технології обробітку, сівби, захисту… Якими цікавими результатами ви могли б поділитись?
Володимир Мірненко: Цьогоріч у нас закладений великий експеримент з порівняння технологій контролю бур'янів на кукурудзі, соняшнику та сої — за трьома схемами. Одна повністю хімічна (власне, яка на тому підприємстві використовувалась); гібридна схема — коли внесли ґрунтовий гербіцид, а замість страхового зробили просапування; третя схема повністю механічна, де замість внесення гербіцидів провели два механічні міжрядні обробітки.
Станом на сьогодні можу сказати, що по соняшнику, наприклад, гібридна схема виглядає краще, ніж повністю механічна і повністю хімічна. Тобто ми можемо щонайменше один хімічний обробіток забрати, забезпечивши таким чином менший хімічний тиск на ґрунт і при цьому якісно проконтролювати бур’яни. А на кукурудзі зараз повністю механічна схема виглядає найкраще — посіви на ділянці за цією схемою найчистіші.
І неймовірний результат ми отримали на сої по гібридній схемі. Тут був перший гербіцидний обробіток, яким почистили поле, а після майже тижня дощів замість другого гербіцидного провели міжрядний обробіток — зірвали кірку, здійснили аерацію. І станом на тиждень тому різниця у висоті сої на ділянці поля з «гібридною» схемою становила сантиметрів 10. Саме за рахунок того, що знищили ще не пророслі бур'яни, запобігли другій хвилі, плюс наситили кореневу систему повітрям. І соя неймовірно відгукнулася.
Взагалі, просапування соняшника чи кукурудзи — практика, хоч і не дуже поширена, та вона є. А от просапування сої — це рідкісний прийом. Але ми бачимо, що культура дуже добре відреагувала на нього.
Це лише проміжні результати експерименту. Доведемо його до обмолоту і будемо розуміти врожайність та економічну складову. Бо механічний обробіток на порядок дешевше хімічного.
SuperAgronom.com: Так, остаточних результатів ще немає, але якісь узагальнені висновки з експерименту ви вже можете зробити?
Володимир Мірненко: Я описав лише один з експериментів, але цей рік у нас досить інтенсивний з точки зору проведення досліджень. І вже на цьому етапі я побачив, що механічний контроль бур'янів — це величезний технологічний світ, де багато нюансів, багато моментів, у яких потрібно розумітися. Скажімо, слід вивчати «гербарій» рослинності, чітко розуміти спектр бур’янів, що ростуть на кожному вашому полі. І знати, якщо наявний оцей бур’ян, наприклад, то тут обов'язково має бути культиватор, бо хімією з ним боротися важко. Або ж навпаки — спрацює лише хімія, механіка не спрацює. І навіть (якщо застосовуєте механічний спосіб) відповідно до ситуації на полі потрібно підбирати робочі органи, глибини тощо. Так само треба чітко розуміти й фази розвитку та фізіологію як бур’яну, так і самої культури.
Читати по темі: Проблеми структури ґрунту, спричинені змінами клімату: погляд фахівця
Загалом же, якщо підсумувати висновки зі згаданого експерименту, то я сам для себе зруйнував міф, який раніше склався в моїх поглядах. Раніше я підходив до «хімії» та до «механіки» як до конкурентів. А насправді це просто 2 рівноправні інструменти, і добре, якщо вони обидва є в руках агронома і він може розумно приймати рішення, як і коли їх застосовувати.
SuperAgronom.com: Дякуємо за розмову!
Алла Гусарова, Яна Красновська, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
