Результати дослідження біопрепаратів у посівах соняшнику на полігоні Кернел — підсумки Польової студії
Як оптимізувати живлення соняшнику та кукурудзи, допомогти рослинам краще засвоювати поживні елементи й водночас оздоровити ґрунт та підвищити його родючість? Щоб запропонувати технології, які працюють на цю мету, «БТУ-ЦЕНТР» та Кернел провели низку експериментів із застосуванням мікробіологічних препаратів на полігоні агрохолдингу на Полтавщині в рамках проєкту «Польова студія».
Влітку зацікавлені аграрії могли відвідати полігон, а 29 лютого обидві компанії організували онлайн-конференцію, де поділилися результатами експериментів. Розділ про кукурудзу ми вже висвітлювали, наразі розповідаємо про дослідження на соняшнику.
Погодні умови минулого 2023 року в регіоні були загалом сприятливі як для кукурудзи, так і для соняшнику. Загальна кількість опадів — 462,6 мм за період вегетації обох культур, за словами Євгена Гавілея, керівника НДП (науково-дослідного пункту) кластеру Полтава — Південь компанії Кернел. Це порівняно небагато, але все ж достатньо для нормальних росту і розвитку, зокрема соняшнику. Температурний режим загалом теж був сприятливий: занизька температура на початку вегетації компенсувалась подальшим стабільним температурним режимом. Простежувалися і максимальні температурні піки, але, оскільки вони були короткочасними, шкоди рослинам не завдали.
Технологічна схема вирощування соняшника
Як зазначив Олександр Шморгун, провідний агроном «БТУ-ЦЕНТР», на соняшнику випробовували, крім тих препаратів, що й на кукурудзі (фосфор-калій мобілізатор Граундфікс, азотфіксатор Азотофіт, препарати для живлення та захисту МікоФренд, Екостерн Триходерма, Органік-Баланс) ще й біофунгіцид Склероцид та добриво-біостимулятор ГуміФренд.
Передусім фахівці поділилися результатами експериментів із застосуванням РК-мобілізаторів та N-фіксаторів.
Світлана Корсун, виконавча директорка Інституту прикладної біотехнології, нагадала, що у дослідах із внесенням фосфор-калій-мобілізаторів у посівах кукурудзи (про які ми розповідали у попередньому матеріалі), було отримано стабільне підвищення вмісту гідролізованого азоту і мінеральний азот був близько 0, з незначними втратами. Тоді як у посівах соняшнику в дослідженнях із цими ж продуктами ситуація дещо інша.
«Маємо глибокий мінус по гідролізованому азоту. І якби на цих ділянках був зроблений аналіз лабільного гумусу, то ми побачили би зменшення цього показника за вегетаційний період. А «глибокий мінус» мінерального азоту свідчить про те, що він пішов на формування урожаю. Внесення Граундфікс із Азотофітом показало трохи менші витрати. Вважаємо, що такий ефект дали наші азотфіксатори», — пояснила експертка.
За її словами, показники рухомого фосфору, як і у випадку кукурудзи, дещо підвищились завдяки застосуванню біопрепаратів. Також аналіз ґрунту показав мінус в обмінному калії, але цей елемент повертається разом із пожнивними рештками соняшнику, які в господарстві залишають на полі.
Фітопатологічний аналіз ґрунту виявив 4 види грибів роду Fusarium та Alternaria.
«Із соняшником нам трохи пощастило, адже ми змогли зробити аналіз ґрунту ще до закладання досліду (на графіку його результати позначені синім кольором). І випадково вийшло, що ті ділянки, на яких вносили Граундфікс (0,75 л/га), а також Граундфікс (у тій же нормі) з Азотофітом (0,2 л/га), вже містили більшу кількість патогенних грибів. Зроблені влітку дослідження, коли рослини досягли фази розвитку BBCH 55-60, показали різке зменшення кількості патогенів. А на кінець вегетації це було лише поодиноке трапляння грибів роду Fusarium. Тож як на кукурудзі, так і на соняшнику, отримуємо підтвердження наших багаторічних досліджень про те, що Граундфікс поліпшує здоров’я ґрунту і сприяє зниженню кількості фітопатогенів у ньому», — пояснила Світлана Корсун.
Що ж до спрямованості мікробіологічних процесів у ґрунті, то дані у всіх варіантах показали певне зростання «напруженості» мінералізаційних процесів і зниження трансформації органічних речовин. Як зазначила експертка, це свідчить про те, що варто підкоригувати систему удобрення, яку застосовує господарство.
Читати також: Проблема деградації ґрунтів. Сучасний стан, ризики та способи подолання
Випробування наступного препарату — Склероцид — було спрямоване на зменшення поширення патогенних організмів у ґрунті, передусім на пригнічення розвитку збудників склеротиніозу.
«Склероцид вносили нормою 2 л/га в рядок для зменшення кореневої форми білої гнилі. Порівнювали його дію з контрольними варіантами. Слід зазначити, що на випробувальних ділянках, завдяки регулярному застосуванню деструкторів стерні, поширення склеротиніозу було незначним, зустрічались лише поодинокі рослини з ознаками хвороби. Тому порівняльні результати не настільки яскраво відрізняються. Хоча за рахунок того, що Склероцид — препарат комплексний і містить триходерму та інші корисні бактерії (діяльність яких у ризосфері стимулює розвиток кореневої системи) і, відповідно, сприяє формуванню вищої врожайності, на цьому варіанті отримали приріст», — розповів Олександр Шморгун.
Наступний блок випробувань — використання Органік-Баланс Монофосфор. Препарат вносили по вегетації у фазу соняшника BBCH 13-14 у нормі 1 л/га. Урожайність соняшнику при цьому порівняно з еталоном і контролем підвищилась.
«Але хочу зазначити, що різні культури можуть реагувати на внесення біопрепаратів по-різному, зокрема в разі внесення у різні фази. Можливо, застосування Органік-Баланс Монофосфор у пізнішу фазу — фазу зірочки — дасть кращий ефект», — додав Олександр Шморгун.
Ще один блок — живлення і захист — було закладено для порівняння застосування мікоризного препарату МікоФренд-т (на основі торфу) — у нормі 70 г/га, Мікофренд-р (рідка форма) — у нормі 0,2 л/га, а також Екостерн Триходерма у нормі 1 л/га.
Як зазначив пан Олександр, ці варіанти були одними з найкращих серед усіх варіантів досліджень на соняшнику, тобто показали найвищу врожайність. Приріст порівняно з контролем становив 0,18 т/га.
«Щодо економіки застосування, то на соняшнику витрати на торфовий МікоФренд становили близько $2,85/га, на Екостерн Триходерма — $3,49/га, на рідкий МікоФренд — $4,44/га», — зауважив Олександр Шморгун.
За його словами, якщо підсумовувати результати досліджень на соняшнику, то найкраща трійка варіантів препаратів, що застосовувалися, виглядає так:
- Мікофренд-т (70 г/га) — урожайність 3,3 т/га;
- Екостерн Триходерма (1 л/га) - урожайність 3,29 т/га;
- Граундфікс (0,75 л/га) + АзотоФіт (0,2 л/га) — урожайність 3,28 т/га.
«Останній варіант у фіналі виявився кращим, ніж окреме внесення Граундфікса. Можливо, це пояснюється тими умовами, що склались, а також завдяки тому, що ми додали азотфіксуючі бактерії, які краще забезпечили рослини азотом, відповідно в цьому варіанті під кінець вегетації сформувалась вища врожайність», — пояснив фахівець.
Підсумки проведених у 2023 році випробувань біопрепаратів на полігоні «Польова студія» підбила Тетяна Хоменко, комерційна директорка «БТУ-ЦЕНТР».
За її словами, фахівцями обох компаній було зроблено глибокий аналіз результатів проведених досліджень, на їх основі зроблено цілу низку висновків. Якщо їх узагальнити, можна виділити такі основні моменти:
- 40-60 кг/га доступного фосфору накопичено в ґрунті за внесення Граундфікс;
- у 1,5-8 разів зменшується ризик розвитку хвороб за внесення біологічних препаратів;
- на 35-45% зростає біологічна активність ґрунту та зменшується потенційна активність денітрифікації — до 14% за внесення Граундфікс та Граундфікс з Азотофіт-р;
- на 11-17% зростає біологічна активність ґрунту та зменшується потенційна активність денітрифікації — до 10% за внесення МікоФренд та Екостерн Триходерма;
- на 0,56 т/га до контролю зростає урожайність кукурудзи за внесення МікоФренд-т та Екостерн Триходерма;
- на 0,47 т/га до контролю зростає урожайність кукурудзи за фоліарного внесення Органік-Баланс Монофосфор;
- на 0,18 т/га до контролю зростає урожайність соняшнику за внесення МікоФренд-т, -р. та Екостерн Триходерма і ГраундФікс з Азотофіт-р.
«Очікуйте, що надалі ми будемо обов'язково ділитися новими напрацюваннями. Ми відкриті до пропозицій, для нас дуже цінна думка аграріїв. Ми готові проводити експерименти, ділитися успішними кейсами, враховуючи особливості агрокліматичних умов, технологій вирощування та поставлену мету кожного окремого господарства», — наголосила Тетяна Хоменко.
До слова, під час онлайн-конференції тривав збір коштів на 5 FPV дронів-камікадзе для 80 ОДШБр, було зібрано майже 26 тис. грн і найбільш активні донатори отримали подарунки від організаторів заходу.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: БТУ-ЦЕНТР до свого 25-річчя провів ребрендинг
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
