Посуха змушує аграріїв експериментувати з живленням та вносити біопрепарати

26 березня 2025, 18:50 Олена Басанець

983

Посуха змушує аграріїв експериментувати з живленням та вносити біопрепарати

Фото: SuperAgronom.com

Проблеми з вологозабезпеченням стали фактично ознакою кожного сезону. Відповідно аграрії мусять підлаштовувати свої технології під такі умови. Зокрема, щодо доцільності внесення хімічних добрив у разі посухи. Натомість біопрепарати з цієї точки зору — більш гнучкі засоби.

Про це зазначив Аркадій Лунгул, керівник науково-дослідного відділу Кернел, під час прямого ефіру «Підсумки досліджень «ПОЛЬОВА СТУДІЯ 2.0 – Від прогнозів до результатів», організованого компанією BTU. Пише SuperAgronom.com.

За його словами, біологічні продукти за посушливих умов можуть зберігатись певний час і розпочнуть працювати, коли настануть сприятливі умови. Натомість хімічні добрива, навіть якщо за дефіциту вологи збільшити норму внесення (скажімо, тієї ж аміачної селітри на 100 кг/га), можуть лише зашкодити культурі і принесуть зайві витрати.

«Я пам’ятаю в один з посушливих років (2014-й) у західному регіоні, намагаючись «витягнути» урожайність кукурудзи, підживили запланованими нормами азоту, культиватором іще внесли додатково 100 кг/га карбаміду. Цим зробили тільки гірше. Бо навіть качанів не отримали. А на дослідних ділянках, де норма азоту була мінімальна, отримали від 5 до 7 т/га. А якби працювали біопродуктами, то змогли б також отримати схожі показники», — зазначив Аркадій Лунгул.

Читати по темі: Підвищення рентабельності вирощування кукурудзи із застосуванням біопрепаратів — підсумки досліджень BTU та Кернел

У компанії проводять багато дослідів з різними схемами внесення азоту. І передусім моніторять кількість вологи у метровому шарі ґрунту. А далі експериментують.

«Наприклад, на пшениці диференціюємо азотне живлення. На кукурудзі також будемо застосовувати такі підходи. Уже спланували на цей рік досліди, де 3 рази будемо вносити азот під кукурудзу. Тобто один раз перед сівбою, потім буде міжрядна культивація у фазі 5-7 листків також із внесенням азоту, і вже у пізніші фази — трубками. Це ми називаємо «іграми» — вгадай, як краще. А от із біопрепаратами значно легше. Якщо їх технологічно застосовувати, то вони працюватимуть у ґрунті, фіксуватимуть атмосферний азот, розвиватимуть мікробіоту, яка допомагатиме рослині споживати поживні елементи. Навіть за не дуже сприятливих умов «пустелі» у ґрунті не буде, біота більш чи менш активно, але працюватиме», — підкреслив фахівець.