Ефективне господарювання на невеликих площах: досвід аграріїв з Полтавщини

У чому ми переконалися, відвідавши ФГ «Добродій 2018», що в Кобеляцькій громаді, фактично на межі із Дніпропетровщиною.

Тут дізнались:

• Як врятували врожай пшениці від заморозків за допомогою біостимулятора Тренер Стім.
• Як завдяки обробці насіння препаратом Коверон Стім була отримана на 0,8 т/га вища урожайність та класність пшениці, порівняно з біостимулятором іншої компанії.
• Чому аграрії вважають ґрунтовий ад’ювант Фіксаж топ-продуктом у портфелі компанії «Агротека».
• Як Тренер Стім та новинка Біоактивум мінімізували наслідки стресів від погодних умов та фунгіцидів на соняшнику, посіяному по no-till.
• Чому ад’юванти Глайдер та Спрінто стали невід’ємними частинами технології, яку практикують в ФГ «Добродій 2018».
• Як кондиціонер для води Аквареді знімає питання, чому не спрацьовують пестициди.
• Як крупному сусідньому господарству зберегли 1,5 тис. доларів за допомогою омивача обприскувачів Олл Брайт.

Це родинне господарство, яке наразі обробляє 300 га біля села Канави. Фермерством займаються брати Сергій та Олександр Герасименки, які підхопили справу своїх батьків. 300 га начебто й порівняно невеликі площі, але правильні підходи й відкритість до нових технологій забезпечують стабільність і успішність підприємства. (як підтвердження ми примітили в ангарі новенький навантажувач Massey Ferguson TH 7038 та ще 2 трактори цього бренду, явно не старої комплектації). Посилюється успіх тим, що Олександр має ще власну компанію, займається дистрибуцією ЗЗР, тож добре розуміється на засобах і технологіях, які передусім упроваджує на полях свого фермерського господарства.

Читати по темі: Юрій Третяк: Ад'юванти і біостимулятори мінімізують негативні фактори у ході вегетації, на які ми не можемо вплинути

Саме він і поділився з нами досвідом і баченням — як у нинішніх умовах, непростих із різних точок зору, утримувати прибутковість вирощування культур, як уникнути втрат і як витрати перетворити на здобутки.

Господарство вирощує соняшник, кукурудзу, сою, пшеницю. Подеколи ще сіють ріпак та горох, але переважно для підтримання сівозміни. Зокрема горох,за словами пана Олександра, це не комерційна історія, а більше як попередник і як культура, що «підтримує» ґрунт.

Поточний сезон для регіону мало чим відрізнявся від ситуації по всій Україні. Для озимих — пізня сівба через відсутність вологи. Потім весняні заморозки, що вже зачепили і ярі культури. Щодо весняно-літньої посухи, то тут ситуація не така критична, як у південних областях, хоча саме господарство розташоване на межі із Дніпропетровщиною, тобто «напрямок руху» південний і відголоски тамтешніх посух часом зачіпають і їх.

Загалом технології, які застосовують у господарстві, можна назвати інтенсивними. Але кошти тут рахують і проявляють гнучкість. Якщо вже зрозуміло, що через пізню сівбу, нестачу вологи, слабкий вихід із зими пшениця не витягне традиційні 5-7 т/га, то і не вноситимуть заплановані обсяги добрив, наприклад. Та водночас «махати рукою» на культуру не будуть. І там, де можна ще трохи «витягнути», — не відмовляються від цього.

«Були в нас, наприклад, приморозки по пшениці. Виїжджали на поле, бачили, що вже накрив мороз до -3-5°С. Тому на 3-й день після заморозків зайшли з обробкою антистресантом. Аби хоча б трохи вона відновилась і швидше знов розпочала вегетацію. Зокрема, вносили Тренер Стім (Trainer Stim) від компанії «Агротека». Цей продукт уже перевірений не раз. І в таких ситуаціях може не лише врятувати урожай, а й підняти на 20-30%», — розповів Олександр Герасименко.

І додав, що пшеницю на цих полях іще не збирали, але вже приблизно оцінили, що завдяки Тренер Стім додаткові 5 центнерів отримають.

При цьому він наголосив, що дуже важливо антистресанти й біостимулятори вносити правильно. В жодному разі не під час заморозків чи зразу після їх завершення.

«У перші дні стресу рослина взагалі нічого не візьме через листочок. У неї закриті пори, а внесені препарати просто кристалізуються на поверхні листка. Тому слід принаймні 3-5 днів почекати і вже тоді проводити обробку. Через те, що часто внесення біостимуляторів й антистресантів проводять неправильно, вони не спрацьовують. А потім претензія, наприклад, амінокислоти «не діють», «ми в них не віримо». Щоб будь-який продукт працював, потрібно розуміти як він діє і правильно застосовувати», — констатує пан Олександр.

І додає, що насправді ті ж амінокислоти можна вносити й до заморозків. І результат був би навіть кращим. Адже завдяки цим речовинам запускається фотосинтез, рослинні соки не зупиняються, вони постійно генеруються від коріння і до листків, тому заморозок не так сильно впливає на рослину.

Втім, ефективність застосування біостимуляторів залежить і від інших факторів, передусім від якості та вмісту препарату. Олександр Герасименко показав нам поле пшениці, на якому вийшов своєрідний дослід. На одній ділянці поля висіяне насіння озимої пшениці було оброблено стимулятором іншої компанії (болгарської), це був певний контроль. На другій ділянці насіння обробили біостимулятором Коверон Стім від «Агротека». На час нашого приїзду пшениця вже майже була готова до збирання. Й можна було помітити, що рослини на цих ділянках відрізняються. На контрольній колосок був коротший, з меншою кількістю зернин. На тій же, де застосовували Коверон Стім (1 л/т), колос аж прогнувся, кількість зернин була більшою, подекуди рослини вилягли після сильного вітру, що тут пройшовся, не витримавши ваги колоса. Як зауважив Олександр Герасименко, вони очікують, що на цій ділянці урожайність пшениці буде десь на 20% вищою, тобто приблизно на 0,5 т/га.

«Основне завдання біостимулятора для обробки насіння — розвиток бічної кореневої системи. Саме через неї рослина харчується. Це дуже важливо на ранніх стадіях розвитку рослини, тому що їй потрібно якомога швидше дістатися до поживних речовин, які містяться в ґрунті. Плюс стимуляція кореневої системи потрібна, щоб рослина краще пережила зиму. І зайшла у весну міцнішою, заклавши потенціал на майбутній урожай», — зауважив Сергій Іщук, менеджер компанії «Агротека».

А Олександр Герасименко додав, що тут також були весняні приморозки, але оскільки пшениця «відчувала», що їй достатньо поживних речовин, такі погодні умови на неї ніяк не вплинули. Рослини спокійно вегетували, формували урожай, натомість на сусідній контрольній ділянці першими викидали колос, поспішаючи реалізувати обмежений ресурс.

Читати по темі: Як досягти максимальної ефективності від ЗЗР: 5 кроків для покращення роботи пестицидів

Діставши зерно з колоска з обох ділянок, ми переконались, що воно і за кольором відрізняється і за щуплістю, і найімовірніше, класністю.

До слова, вже пізніше, після відвідин господарства, зв’язалися з паном Олександром, аби дізнатись про результати «експерименту». За його словами, прогнози справдились і навіть перевищували очікування. Урожайність пшениці на ділянці, де насіння було оброблене Коверон Стім, була вищою на 0,8 т/га (очікували, нагадаємо, різницю в 0,5 т/га). Тобто на ділянці з препаратом іншого бренду бункер показав середню врожайність на рівні 6 т/га, а там, де сіяли насіння з біостимулятором від «Агротека», урожайність була 6,8 т/га. так само і з класністю зерна — те, що було видно візуально, підтвердилось: на дослідній ділянці з Коверон Стім отримали ІІІ клас, все решта було фуражної якості.

Окрім пшениці, разом із фермером ми ще відвідали два поля соняшнику. На першому культура була посіяна по no-till.

Варто зазначити, що цю систему в господарстві практикують уже не перший рік, хоча й не на всіх полях. Бо як зазначає пан Олександр, не всі культури реагують на неї добре. Зокрема, той же соняшник гірше себе показує на no-till. Але для дотримання сівозміни подеколи потрапляє на поля з цією системою. Як от на оглянутому нами полі. Раніше тут була посіяна кукурудза, яку збирали вже навесні, залишилось багато решток. Під урожай 2025 року в 10-х числах травня посіяли соняшник, гібрид СИ Ласкала. Зразу в рядок давали 90 л/га РКД 8-24. Внесли ґрунтовий гербіцид з д.р. прометрин, бо потрібно було акцент зробити на дводольних бур’янах. До гербіциду тут застосували ґрунтовий ад’ювант Фіксаж. На думку Олександра Герасименка, це топ-продукт у портфелі компанії «Агротека».

Насіння соняшнику

Насіннєвий матеріал соняшнику

«Ми на no-till раніше дуже рідко використовували ґрунтові гербіциди. Залежало від кількості пожнивних решток. Але завдяки застосуванню Фіксажу змогли ґрунтові схеми вносити навіть там де решток багато. Таким чином гербіциди краще розпочали працювати, а ми зекономили час і кошти, бо одного ґрунтового внесення було достатньо», — розповів аграрій.

За його словами, цьогорічна весна була дуже показовою щодо ефективності Фіксажу. Після внесення ґрунтових гербіцидів пішли дощі, переживали, що гербіцид таки промиється, через 3 тижні вже почали пробиватись злакові та дводольні бур’яни, здавалось — не тримає ґрунтовий гербіцид… Аж ось зрештою знову пішли дощі і всі бур’яни «згоріли». Бо, на думку пана Олександра, Фіксаж створив захисний екран, гербіцид не вимився і почав зрештою діяти.

«Ґрунтові ж мають властивість промиватися. Візуально буває не видно на рослині. Дивишся, наче соняшник нормальний, листя не покручене. І, скажімо, після 4 пар листків пішли дощі, гербіцид промився, зовні наче не видно впливу, але ж саме в цей час відбувається закладання кошика. При цьому рослина бачить, що є якась проблема, і починає зменшувати урожайність, бо думає, що не витягне її. Тому така фіксація ґрунтового гербіциду дуже важлива», — пояснив він.

Каже, свого часу через промивання ґрунтового гербіциду недобрали 7 центнерів соняшнику, якщо порахувати по вартості врожаю, то суму втратили чималу.

Зі свого боку, Сергій Іщук додав, що цьогоріч препарат Фіксаж користувався досить високим попитом. Був розкуплений просто «в нуль». Бо минулоріч багато фермерів трохи спробували і вже на поточний рік запаслись. А ті, хто не захотів спробувати, зіткнулися з проблемою значного промивання гербіцидів, фітотоксичності на культурах, тому також почали закуповувати. Тим паче, що за допомогою фіксажу можна пролонгувати дію ґрунтового й таким чином зекономити на страхових гербіцидах.

Окрім захисту від бур’янів, на полі соняшнику, яке ми оглядали, по 4 парах листків вносити фунгіцид, а також мікроелементи, бор, фосфор і калій в доступній формі. До фунгіциду додавали антистресанти Тренер Стім та Біоактивум, які містять амінокислоти та інші біоактивні речовини.

«Фунгіцид на соняшнику потрібен, бо хочемо захистити його від хвороб, але у нас причіпний обприскувач, тому намагаємось заходити до відповідних фаз, хоча на той час соняшник був уже майже в фазі зірочки. Бо на більш ранніх стадіях температурний режим був такий, що не всі фунгіциди засвоюються. Плюс хочемо все-таки зекономити й не заходити двічі з обробками. Та й фунгіциди використовуємо зазвичай дженерики, передусім обираємо по діючій речовині. Ось у зв’язку з цими факторами при обробці також застосували антистресанти, а також ад’ювант для підвищення ефективності фунгіциду», — каже фермер.

Зазначає, що можливо, хтось вважає, що антистресанти це не завжди рентабельно. Але із застосуванням з фунгіцидом вони окуповуються. Особливо цьогоріч, зважаючи на пізньовесняні заморозки, які стали досить стресовим чинником. Амінокислоти в таких випадках  дуже допомагають. Крім того, Біоактивум містить також стимулятори росту, що також добре для рослини після пригнічення холодами.

Захистили соняшник і від шкідників, вносили препарат із додатковою фумігантною дією, бо поле по no-till, отже у ґрунті залишилось багато шкідників також.

Не поскупились і на «прилипачі». Застосовували препарати Глайдер та Спрінто.

«Глайдер ми використовували на цьому соняшнику з контактними інсектицидами. Тому що коли вже зірочка формується й особливо якщо вже високі температури, то шкідник ховається в самій зірочці або під листками. Глайдер допомагає препарату максимально покрити листок і потрапити на шкідника. Спрінто ми використовували з фунгіцидом, він на олійній основі плюс органосилікон і полімери. Якраз в тих умовах, за низьких температур, потрібно підвищувати ефективність діючої речовини. Якщо взяти загальну ціну ад’юванту, то «звучить голосно», але якщо порахувати норму на гектар і врахувати економію на фунгіциді, уникнення втрат урожаю через хвороби, — вигоди перевершують витрати багаторазово», — поділився досвідом Олександр Герасименко.

Додав, що фунгіцидна обробка по зірочці зазвичай недешево обходиться, близько 25-30 доларів на гектар лише фунгіцид, а ще мікроелементи, стимулятори тощо. Тому потрібен хороший прилипач, тоді можна бути впевненим, що за 2 години після обприскування препарати максимально розтечуться по рослині, на 100% зафіксуються, їх дощем не змиє, дарма не буде «вилито».

На запитання, як на момент нашого приїзду за станом посівів він оцінює перспективи врожайності на цьому полі, пан Олександр відповів, що 2,5-3 т/га цілком реально отримати, і це не поганий урожай, враховуючи усі особливості сезону — від заморозків до посухи, а ще фактор no-till та особливості рельєфу (поле розташоване на косогорі).

Наступна точка нашого візиту — ще одне поле соняшнику. Тут уже обробіток ґрунту — оранка, тож впадало в око, що рослини були вищими, трохи більш розвиненими. Посіяний гібрид СИ Арізона. Застосовували ґрунтовий гербіцид з ад’ювантом Фіксаж, завдяки чому наступна страхова схема обійшлась мінімальними дозами недорогим препаратом. За допомогою Фіксажу ґрунтовий гербіцид значно довше тримався на полі, не було промивання, не було стресових умов для рослин.

«Також тут за замовчуванням використовують кондиціонер для води Аквареді, оскільки це важливий елемент у підготовці бакової суміші, тому що більшість пестицидів потребують кислого середовища. Якщо, наприклад, декілька років тому виробники ЗЗР не заявляли, що потрібно підготовлювати воду, то тенденція наразі змінюється. І ми бачимо, що вже навіть великі бренди, ті ж BASF, Bayer, на своїх каністрах пишуть, що вода має бути підкислена, тобто pH води має бути менше 7», — наголосив Сергій Іщук.

Він додав, що так само ставляться вимоги до жорсткості води. Це дуже важливо, бо солі кальцію та магнію, тобто ті самі солі жорсткості, миттєво вступають в реакцію заміщення з пестицидом, чим погіршують його дію. Аквареді забезпечує відповідну кислотність розчину та нівелює жорсткість.

Читати по темі: Класифікація гербіцидів за механізмом дії (HRAC/WSSA)

Взагалі, як каже Сергій Іщук, на більшості території України вода, яку використовують для бакових сумішей аграрії, зазвичай має високу жорсткість. Такий висновок фахівці «Агротека» роблять, зокрема, на основі даних, отриманих із надісланих від клієнтів зразків.

«Ми просимо господарства відправити нам воду на аналіз. Вимірюємо pH та жорсткість, аби дати рекомендації — скільки потрібно нашого продукту, щоб зробити розчин прийнятним для внесення. Якщо господарства дотримуються наших порад, то вже бачать результат. А ми при цьому, аналізуючи надані зразки, розуміємо, що проблеми з жорсткістю є практично по всій країні», — розповів фахівець.

Він додав, що часто «неспрацювання» пестицидів, зокрема гліфосатної групи, спричинене саме водою неналежних якісних характеристик. Гліфосат потребує дуже кислого середовища і в нейтральному або лужному взагалі не працює.

Щодо «спрацювання-неспрацювання» будь-яких ЗЗР є ще один аспект, про який згадав Олександр Герасименко.

За його словами, дуже часто наші аграрії забувають, що діючі речовини пестицидів, як і інші хімічні речовини, мають властивість взаємодіяти. Тож перше правило після використання обприскувача — добре вимити його, щоб не було жодних залишків попереднього препарату і вони не «перетинались» із наступною баковою сумішшю. Насправді завдання не таке вже й легке. І простим «ополіскуванням» водою тут не обійтись.

«Коли переїжджаємо з культури на культуру й міняємо препарати, обов’язково ретельно вимиваємо обприскувач. Щоб був результат, потрібен чималий об'єм води і принаймні двічі це зробити. Але ми давно спростили собі це завдання, коли почали використовувати омивач Олл Брайт від «Агротека». Здавалось би, що це додаткові затрати. Але насправді варто лише додати 300 г препарату, 10 хвилин часу і обприскувач чистий, готовий до наступної обробки», — каже пан Олександр.

Згадав навіть випадок, як декілька років тому заїхали разом із Сергієм Іщуком в одне з досить крупних господарств із зембанком 4 тис. га. І представник господарства поскаржився, що не встигають проводити вчасно обробки, хоча мають 3 самохідні обприскувачі John Deere. Але один не працює. Проблема, сказали, з якимось датчиком тиску, бо на ньому накопичились осади від найрізноманітніших речовин, яких не могли позбутись.

«Ми кажемо — не проблема. І відлили Олл Брайта 40 г на відро, хоч загалом можна було й меншим об’ємом обійтись. Вони зняли датчик, замочили його на добу в розчині Олл Брайта і затверділий наліт весь розм’як, датчик почистили і все запрацювало. Таким чином заощадили їм 50 тис. грн (тоді це 1,5 тис. доларів) — стільки коштував датчик. Після цього господарство постійно закуповує і використовує цей омивач на всіх обприскувачах», — розповів Олександр.

Загалом, як зазначив Сергій Іщук, свого часу доводилося багатьом господарствам пояснювати, доводити, що так звані допоміжні продукти, зокрема ад’юванти, і біостимулятори, антистресанти, — це не додаткова трата коштів і не підвищення собівартості технологій. Навпаки, усі ці продукти (якісні, звісно) підвищують ефективність виробництва, допомагають зберегти час, заощадити витрати на основні пестициди й оптимізувати процеси. І доступні вони не лише крупним агропідприємствам, а й таким порівняно невеликим, як «Добродій 2018», в якому господарює Олександр Герасименко разом зі своїм братом.

Головне — розуміти як вони працюють, для яких завдань їх застосовувати і коли саме.

Мистецтво живлення рослин

Все про живлення культур

Алла Гусарова, SuperAgronom.com