Юрій Третяк: Ад'юванти і біостимулятори мінімізують негативні фактори у ході вегетації, на які ми не можемо вплинути

Маємо на увазі ад’юванти та біостимулятори. Щодо доцільності їх застосування ще досі можна почути дискусії. Але зазвичай скептицизм ґрунтується на нерозумінні механізмів та мети застосування цих технологій. Про це ми поговорили з генеральним директором компанії «Агротека» Юрієм Третяком.

На українському ринку компанія працює з 2015 року. Розпочали з просування ад’ювантів, а декілька років тому додали напрям біостимуляторів. І протягом усього часу намагаються займатись, по суті, просвітництвом у цій царині, водночас здійснюючи власну дослідницьку діяльність та пошук рішень для вітчизняного аграрія по всьому світу.

«Будь-який продукт, який «Агротека» заводить на ринок, — це передусім власне переконання, що він працює»

SuperAgronom: Ми ведемо розмову в офісі вашої компанії й бачимо, що тут відведено місце і для демонстраційних вітрин та дослідних «акваріумів». Це — важлива частина вашої діяльності?

Юрій Третяк: Ми завжди багато часу приділяємо і науковим підходам, і своїй освіті, й освіті наших клієнтів. Щодо будь-якого продукту, який ми заводимо на ринок, передусім має бути власне переконання, що він справді працює. Тому проводимо багато досліджень як в таких імпровізованих лабораторних умовах, так і в польових. Можемо робити по 5-6 різних ітерацій для одного продукту на різних культурах, або навпаки тестуємо один продукт на різних культурах за різних умов.

Бачимо, що треба вже окрему лабораторію створювати, тим паче, що з цього року ми дуже глибоко йдемо в біостимулятори. Причому плануємо й виробництво серйозне, не просто так званий «пакінг» на давальницькій сировині, як це наразі поширено в Україні.

Тобто маємо такий поступ у розвитку: перші років 5 ми займались ад’ювантами і повністю закрили всі напрями у цьому сегменті, потім зайшли у нішу біостимуляторів і зараз активно просуваємо цей вектор. А в перспективі плануємо вже створити власні виробничі потужності в галузі допоміжних продуктів для рослинництва.

«Ад’юванти — спеціальні продукти, що змінили можливості агровиробників. Але «в голові» у них цих продуктів немає…»

SuperAgronom: Ад’юванти це не новий напрям на вітчизняному ринку, і він загалом поступово розвивається. Хоч ще не всім вдалося позбутись сприйняття цих продуктів як додаткової трати коштів.

Юрій Третяк: Так, ситуацію можна порівняти з покупцем, який іде в супермаркет і передусім націлений на придбання хліба, молока, м’яса, картоплі — так би мовити, базових харчових інгредієнтів. І бюджет закладає передусім під ці покупки. Так і аграрій в голові тримає насамперед основні елементи технології — ті ж добрива й ЗЗР. А так звані спеціальні, допоміжні продукти «не в фокусі».

Насправді ж ці продукти досить сильно змінили як можливості самих виробників, так і відповідальність виробників засобів захисту рослин. Бо коли питання ексклюзивності діючих речовин не стоїть, на перший план виходить якість препарату. Й завдяки появі ад’ювантів якість уже не визначається брендом, а більше — формуляцією та певними глибшими чинниками.

Якщо говорити узагальнено, то ад’юванти — це продукти, які покращують дію ЗЗР чи добрив передусім через зміну фізичних характеристик.

Читати також: Погодні умови та їх вплив на захист рослин. Досвід і поради аграріїв

SuperAgronom: Але з точки зору «основних» пестицидів чи добрив ми розуміємо їхні завдання й можемо оцінювати «спрацював чи не спрацював» за очевидними критеріями. На кшталт: проконтролював бур’яни чи ні, дав прибавку врожайності чи ні. А як відповідати на це запитання для ад’ювантів?

Юрій Третяк: Ми нерідко чуєм: от ад’юванти, вони на щось там впливають, або не впливають… Але це хибне твердження. Бо насправді всі ад’юванти, за винятком одного типу, лише змінюють фізичні характеристики робочого розчину). І виконують вони різні завдання.

Тут ще уточню, що навіть часто вживають неправильні терміни. Скажімо, «прилипачі», — це калька з російської. Насправді йдеться про сурфактанти, або поверхнево активні речовини (ПАР). Й вони ні до чого не прилипають, тим більше, що у цієї групи ад’ювантів також є різні функції.

Наприклад, під час десикації важливо, щоб десикант швидко розповсюдився по максимальній площі рослини. А під час, скажімо, гербіцидної обробки потрібно пройти крізь захисний восковий шар рослини.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Ці функції виконують так звані базові, органо-силіконові ад’юванти. З яких ми, власне, й починали, запропонувавши ринку наш продукт Глайдер. Потім цей напрям розвивався, адже з’явились нові завдання. Скажімо, на додачу до основної функції ще потрібно було зафіксувати препарат на об’єкті обробки, щоб не відбувалось його випаровування, прологнувати його дію. Тому ми пішли в комплексні продукти, ПАР Спрінто, до складу яких входили, зокрема, олії зі спеціальними полімерними буферами, які забезпечують контроль над випаровуванням.

Це те, що стосується сурфактантів. Наступний крок дуже був складний і водночас логічний з розвитком сегменту генериків. Бо було багато претензій, що під час підготовки робочого розчину або випадав осад, або утворюються якісь емульсії тощо. Насправді проблема просто у воді. Тобто у рівні її кислотності та жорсткості. Навіть ті, хто розумів важливість рівня рН води і якось його регулював, не завжди досягав потрібного ефекту.

Бо коли ми почали занурюватись у це питання глибше, зокрема й проводячи дослідження з нашими продуктами, то зрозуміли, що є групи препаратів, які потребують кислого середовища, і їх більшість. А є групи, які потребують лужного середовища. Ми почали аналізувати проблему далі і зрозуміли, що треба працювати з жорсткістю значно більше, ніж з кислотністю.

Особливо коли дедалі частіше для потреб сільського господарства розпочали використовувати воду зі свердловин, яка зазвичай має більшу жорсткість.

Ми дуже довго доводили тими ж тестами, що спеціалізовані ад’юванти працюють краще. Навіть попри те, що вони дещо дорожчі, ніж, наприклад, сульфат амонію, який тривалий час використовувався як підкислювач води. Або та ж лимонна кислота. Але вже доведено: якщо вона добре працює з рН, то з жорсткістю працює дуже погано. Є ще низка проблем у цих «засобів». Контролювати їх дію дуже складно, тож можна «перекислити» і таким чином отримати зворотній ефект.

Читати також: Рівень кислотності ґрунту: вплив вмісту певних поживних елементів

Натомість спеціалізовані продукти, наприклад, наш продукт Аквареді, крім зменшення рН, знижує жорсткість за рахунок зв’язування іонів кальцію та магнію і також містить ще буферні агенти, які дають змогу рН не опускатись нижче певного рівня. Бо, наприклад, рН менше, ніж 4, вже небезпечний для рослини, до того ж знижує ефективність того ж гліфосату.

SuperAgronom: Якщо ми вже дійшли до ваших продуктів, розкажіть про завдання, які вони «закривають».

Юрій Третяк: Хочу наголосити, що на кожен із напрямів, функцій ад’ювантів, ми маємо окремий продукт.

Наприклад, потрібно забезпечити розтікання, проникнення й утримання робочого розчину на листку. Це завдання виконують поверхнево-активні речовини. У нас є два ПАРи для такої задачі. Перший — це органо-силіконовий неіоногенний Глайдер. А другий — комплексний препарат Спрінто, який окрім органо-силікону містить рослинну олію та полімер. Саме він виконує зразу всі три означені завдання.

Препарат Аквареді, регулятор рН та жорсткості води

Наступний «об’єкт уваги» для спеціальних засобів — вода, такі її характеристики як рівень рН і жорсткість. Під вирішення цих проблем маємо у портфелі препарат Аквареді.

З водою розібрались, готуємо робочий розчин. А тут може виникнути проблема з піноутворенням. З нею впорається наш препарат ПіноСтоп.

Далі — можуть бути ризики промивання ґрунтових гербіцидів і їх фітотоксичність на сходах. Маємо рішення — ґрунтовий ад’ювант Фіксаж.

Наступний продукт загалом важливий для застосування уже в кінці сезону, під час підготовки техніки до зими. Маю на увазі очищувач обприскувачів Олл Брайт. Але у виробників уже приходить розуміння, що й під час поточних обробок, при переході з культури на культуру, застосуванні одного, а потім іншого препарату, слід позбуватися навіть незначних залишків агрохімікатів, аби уникнути можливих негативних впливів на культури.

«Ад'юванти — це або пришвидшення і поліпшення дії пестициду, або збереження грошей»

SuperAgronom: Якщо зупинитись на кожному з продуктів детальніше, які аргументи можна навести, чому їх варто включати у технології і відповідно виділяти під них кошти.

Юрій Третяк: Розпочну з Глайдера (який, до слова, у 2024 році в Україні було вже застосовано на 1,5 млн га). Простий приклад. Скажімо, стандартна норма внесення диквату під час десикації — 2 л/га. А з використанням Глайдера ми гарантуємо той самий результат з меншою на 10% нормою внесення. Знаю навіть компанію, яка успішно знижує і на 15-20% кількість диквату. Тому що це контактний продукт, і чим більша площа покриття ним листка, тим швидше буде досягнуто результату. Це покриття забезпечить ад’ювант, а саме наш Глайдер.

Його застосуванням можна досягти 2 цілей. З одного боку, внісши звичайну норму диквату, за допомогою ад’юванту пришвидшити дозрівання культури щонайменше на один день і таким чином оптимізувати польові роботи під час жнив. Якщо ж економія часу для вас не така актуальна, з Глайдером можна заощадити кошти. Тобто, як я вже казав, знизити норму диквату. Процес дозрівання триватиме стандартні 5 днів, натомість отримаєте економію.

Дослід з ефективності застосування адʼюванта Глайдер і кондиціонера для води Аквареді на полі з соняшником

Кондиціонери води наразі вже не викликають запитань щодо необхідності їх застосування. А років 3-4 тому такого широкого розуміння ще не було. Тож ми вважаємо, що це якраз є нашим вкладом в загальний розвиток, ідеологію українського сільського господарства. Свого часу дуже часто зустрічались ситуації неспрацювання навіть дорогих брендових пестицидів, не кажучи вже про генерики, що було спричинено саме невідповідними показниками води для приготування робочого розчину. Зрештою агрохімічні компанії почали вказувати на етикетках своїх продуктів: (умовно) «Рекомендована кислотність води рН 5-6. Рекомендована жорсткість не вище 200 ppm. За необхідності додавайте кондиціонери».

Антипінні агенти певною мірою урівняли оригінальні й генеричні продукти. Хоча бувають випадки, що з певних причин піниться й оригінальний препарат. Тож поява ПіноСтоп у нашому портфелі була цілком закономірна.

Дослід із застосуванням продуктів компанії «Агротека» для гербіцидної обробки сої на Рівненщині

Окремої аргументації, мабуть, все-таки ще потребує омивач обприскувачів Олл Брайт. Це якраз той продукт, який ми вважаємо для себе більше ідеологічним, аніж комерційним. Тому що для одного обприскувача потрібно, в середньому, 10 л цього препарату. Якщо врахувати, що в Україні десь приблизно 3-3,5 тисячі обприскувачів, то якщо навіть їх усі забезпечити відповідною кількістю омивача, знадобиться максимум 40 т продукту. Тобто ця позиція в нашому портфелі, повторюсь, — не про бізнес, а про ідеологію. 

Хоч доводити його необхідність було важко. Для когось спрацювала ситуація, коли наш менеджер підійшовши до обприскувача, буквально недавно промитого мийкою Kärcher і начебто вже підготовленого до зими, ледь не знепритомнів від запаху, що йшов від бака. Тоді ми сказали: дайте нам 12 годин. Ми заправили нашими продуктами, провели необхідні технологічні дії. І на наступний ранок можна було навіть зсередини бак оглядати, бо в ньому не було ні залишків речовин, ні запахів. 

Або ж ситуація коли просто водою промивають бак (навіть під тиском) перед заправкою пестицидом. Наскільки це може бути ефективно, якщо на упаковці багатьох продуктів написано, що через 30 хвилин після обробки він уже не змивається дощем. Бо містить спеціальні клеєві агенти, які забезпечують такий ефект. А від застосування препарату цим обприскувачем пройшло від декількох діб до місяців. Чи допоможе вода там, де виробники пестициду доклали зусиль, щоб він не змивався? Тоді як Олл Брайт створювався якраз з урахуванням таких властивостей.

Польові випробування продукту Олл Брайт — очисника баків і систем обприскування від залишків пестицидів та агрохімікатів

SuperAgronom: А як щодо ґрунтового ад’юванта. Чи з розумінням сприйняли цей продукт наші аграрії?

Юрій Третяк: Свого часу в нас були проблеми з ацетохлором (селективний досходовий гербіцид, — ред.). Бо в разі таких дощів, як, наприклад, у цьому році спостерігаємо, він досить інтенсивно промивався. Намагалися шукати рішення, аж до того, щоб взагалі від ґрунтових відмовитись чи зменшити норми. Але то не вихід, бо бур’яни — це конкуренція насамперед за вологу. Поки справа дійде до страхових обробок, частина вологи вже «вкрадена». А зменшення норм це прямий шлях до резистентності. Й хоч так, хоч інакше, але економічні втрати будуть. Тому ми довго шукали, аналізували, обмірковували. І знайшли продукт, який забезпечує утримання у верхньому шарі ґрунтових гербіцидів, а саме — ґрунтовий ад’ювант Фіксаж.

Хоча з певним скептицизмом під час його просування ми таки зіштовхнулись. Бо щороку умови бувають різні. Іноді складаються цілком сприятливі, тож людина каже: «от я кошти витратив, застосував, а сусід нічого такого не вносив і в нього також усе добре». Але ж не кожен рік такий ідеальний! І ви не можете точно передбачити, якими будуть умови. На жаль, наші аграрії часто діють «реактивно». У цьому році мав проблему, і на наступний рік начебто убезпечує себе від неї, купуючи відповідні засоби. Але проблема ж може в той рік не повторитись…  А бізнес це передусім процес і система. Потрібно розуміти фактори ризику. І просто їх знижувати, плануючи можливі інвестиції та їх повернення з прийнятним показником, порівнюючи його з можливими втратами. Саме такі аргументи ми наводили клієнтам, і якщо вони нас чули, то наш продукт Фіксаж ставав дуже простим рішенням.

Так, ґрунтовий ад’ювант — поки не для всіх культур, не для всіх зон. Хоча, наприклад, в тих регіонах, де дощів мало, він може виконувати іншу функцію: довший час утримувати гербіцид активним і «чекати» на вологу. Полімери, які містяться у Фіксажі, дають змогу тиждень-два залишатись у верхньому шарі ґрунту, і якщо за цей час пройде дощ, то дія препарату якраз почнеться з цього моменту.

«Відсутність чітких визначень біостимуляторів заважає аграрію зрозуміти — що, коли і з якою метою використовувати»

SuperAgronom: Ви згадали нішу біостимуляторів, яка стала наступним кроком компанії у зростанні. Цей напрям загалом не новий у світі, і розвивається в Україні, але тут у наших аграріїв також є багато запитань.

Юрій Третяк: Одна із проблем, які впливають на ставлення до біостимуляторів, — це відсутність правильних дефініцій, а через це певна неупорядкованість на ринку. Наприклад, деякі з наших біостимуляторів реєструвалися як регулятори росту, тим самим прирівнявши їх до групи засобів захисту рослин, аналогічних, наприклад, хлормекват-хлориду, а деякі реєстрували як добрива.

Загалом, якщо подивитись каталоги компаній, то кожен виробник називає ці продукти по-своєму. Хтось як спеціальне добриво, хтось як антистресанти, хтось як імуномодулятори тощо. Відсутність чітких визначень заважає аграрію зрозуміти — що, коли і з якою метою використовувати.

Тому хоч ринок біостимуляторів в Україні розвивається досить швидко, але без якоїсь системності. Тож інколи це дає можливість вести свій бізнес і не зовсім добросовісним компаніям. А ще більша проблема полягає в тому, що відсутність знань і розуміння призводять до неправильних рекомендацій. Через це й нема довіри до біостимуляторів. Хоча у світі цей сегмент почав створюватись років 50 тому, а з доведеною ефективністю біостимулятори вже застосовують років десь 30-40.

SuperAgronom: Зазвичай агрономи чи фермери звертаються до біостимуляторів, якщо їхні посіви вже у стресі і треба «щось робити»...

Юрій Третяк: Типова проблема, коли сусід якось застосував препарат, отримав результат і дає поради зі свого досвіду, сам при цьому не розуміючи, як це працює. І ще й дає схему: мовляв, треба в такій-то фазі у такій-то нормі вносити. А це неправильний підхід до біостимуляторів: вони пов’язані не з фазою, а з умовами. Не отримавши очікуваного результату від рекомендованої сусідом схеми, аграрій розчарується і вважатиме, що ці продукти не працюють.

А найголовніше у застосуванні біостимуляторів — зрозуміти для чого вони потрібні, з якою метою їх слід використовувати.

Насправді у цьому сегменті є декілька напрямів за вмістом продукту та функціями. Зокрема, мікроорганізми, гумати, амінокислоти та пептиди, екстракти водоростей. Після багатьох досліджень і аналізів ми для себе вибрали один напрям — амінокислоти і пептиди.

«Якщо я знаю, для чого потрібен кожен продукт, якщо розумію, коли мені його вносити, тоді біостимулятор реально допоможе»

SuperAgronom: В чому особливості таких біостимуляторів? В яких випадках їх доцільно застосовувати?

Юрій Третяк: Пептиди й амінокислоти — це частини протеїну. Амінокислота — базова одиниця, короткий ланцюжок амінокислот — це пептид, а довгий ланцюжок — уже протеїн. І процеси «складання» й «розривання» цих ланцюжків відбуваються постійно.

Рослина потребує передусім амінокислот і швидко їх засвоює. Тому давати препарат на їх основі за 1-3 дні до того, як прогнозуються якісь стресові умови, — не раціонально. Бо рослина швидко засвоїть амінокислоти і коли станеться стрес, вони вже не працюватимуть.

А ось якщо стрес уже трапився, скажімо, фітотокс від гербіциду, то внесені у перший, максимум другий день амінокислоти подіють миттєво, не допустять розвитку проблеми.

Для превентивної дії треба давати біостимулятори, в яких пептидів більше, ніж амінокислот. Тому дуже важливо розуміти склад цих препаратів.

Взагалі, якщо порівнювати біостимулятори на основі амінокислот з іншими типами, то, скажімо, гумати не працюють з рослиною. Вони працюють із ґрунтом, контактують із поживними елементами, які стають більш доступними для рослин. Якщо говорити про бактерії, то це симбіоз рослини й мікроорганізму за принципом «я — тобі, ти — мені».  А ось із гормонами й водоростями в амінокислот спільне те, що вони усі працюють із клітиною. З елементами, що містяться всередині рослини. Усі ці моменти потрібно розуміти.

SuperAgronom: Які продукти з цього напряму наразі є у портфелі вашої компанії?

Юрій Третяк: Поки що у нас є 2 продукти. Коверон Стім — для обробки насіння, призначений для розвитку кореневої системи. Містить, зокрема, довгі поліпептиди, серед яких так званий LRPP (Lateral Root Promoting Peptide). Це ланцюжок амінокислот, який дає сигнал для розвитку бічних коренів. В цьому продукті є тільки пептиди і нема амінокислот, тому підтримка розвитку проходить поступово і дозовано, що якраз є найважливішим на етапі розвитку насіння.

Обробка насіння озимої пшениці з Коверон Стім та внесення Тренер Стім

Другий продукт — Тренер Стім. Цей продукт, разом з Коверон Стім, є єдиними продуктами не під нашою торговою маркою, а є власністю італійської компанії Hello Nature, яка входить у Топ-10 найбільших виробників біостимуляторів у світі. Цей препарат містить пептиди (особливо високу концентрацію PSP, Plant Stimulating Peptide) та амінокислоти. Тому обробки ним можна проводити як превентивно для запобігання фітотоксичності, так і по факту настання абіотичних стресів.

Відновлення рослин гороху після стресу з використанням біостимулятора Тренер Стім

«Біостимулятори не убезпечують на 100% від стресу, а дають запас міцності рослині, щоб вона змогла дочекатися кращих часів»

SuperAgronom: Серед скептиків, які з недовірою ставляться до біостимуляторів, значною частиною є ті, хто заперечує ефективність внесень по листку. Чи є у вас аргументи для них?

Юрій Третяк: Безперечно, коренева система є основним органом живлення рослини, відповідальним за поглинання води та більшості макро- й мікроелементів з ґрунту. Це фундаментальний принцип фізіології рослин, який ми в «Агротека» жодним чином не ставимо під сумнів. Однак обмежувати живлення рослин виключно кореневим шляхом означало б ігнорувати значний науковий та практичний досвід, що доводить ефективність позакореневого (листкового) підживлення, особливо коли мова йде про біостимулятори та мікроелементи.

SuperAgronom: Тож чому, на вашу думку, позакореневе внесення працює і чому воно важливе?

Юрій Третяк: Листкова поверхня, хоч і захищена кутикулою, не є абсолютно непроникним бар'єром. Вона має продихи, мікропори та інші шляхи, через які рослина здатна поглинати розчинені речовини. Особливо ефективно через листя засвоюються мікроелементи та біологічно активні сполуки, що містяться в сучасних біостимуляторах, таких як згадані мною рослинні біостимулятори на основі амінокислот та пептидів рослинного походження.

Важливо розуміти, що біостимулятори — це не просто «додаткове харчування». Їхня роль значно ширша:

• Сигнальна та регуляторна дія: Амінокислоти, пептиди та інші компоненти наших біостимуляторів діють як сигнальні молекули, активуючи внутрішні фізіологічні процеси в рослині. Вони стимулюють синтез ферментів, гормонів, покращують фотосинтез, впливають на стійкість до стресів.
• Швидка антистресова допомога: При різких змінах погодних умов (заморозки, спека, посуха) або після хімічного стресу від ЗЗР, коренева система часто працює менш ефективно. Позакореневе внесення біостимуляторів «Агротека» забезпечує швидке надходження активних речовин безпосередньо до метаболічно активних зон листка, допомагаючи рослині швидше адаптуватися та відновитися.
• Мобілізація власних ресурсів: Біостимулятори допомагають рослині ефективніше використовувати поживні речовини, вже поглинуті через коріння, та мобілізувати свої внутрішні резерви.

Загалом же, для нас аргументом для виведення продукту на ринок завжди є розуміння, що він реально покращить технологічний процес. Або спростить його, або дасть йому більшу ефективність від задіяних засобів захисту рослин, або просто дасть економічну ефективність за рахунок, наприклад, зменшення норми використання тих чи інших продуктів. Це от та основа, на якій ґрунтується стратегія, місія нашої компанії.

SuperAgronom: Дякуємо за цікаву розмову!

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Міфи та правда про біостимулятори: принцип дії, робота разом з пестицидами та добривами