Від посухи на Полтавщині останніми роками не рятує навіть no-till

Про це розповів Володимир Мокляк, голова СФГ «Дослідне» з Полтавщини.

«Хоча ми давно практикуємо no-till, сіємо посухостійкі сорти й гібриди й максимально підлаштували технологію під посушливі умови, навіть це вже не рятує від недобору врожаю через дефіцит опадів. А цього року далися взнаки ще й пізні травневі приморозки. Відтак, озиму пшеницю зібрали з урожайністю 3,78 т/га, тоді як наш середній багаторічний показник — близько 5 т/га. Такого низького результату по цій культурі за свою багаторічну практику я навіть не пам’ятаю. І якби після приморозків випали дощі, рослини мали б шанс вийти зі стресу. Натомість пшениця залишилася дрібною і не сформувала достатньої маси тисячі насінин. Тож отримали зерно переважно третього класу і частково — четвертого. Білок і клейковина непогані, але є проблема з натурою», — каже він.

Особливо прикро, зауважує аграрій, що вклали в пшеницю чималі кошти, зокрема, дали понад 120 кг/га діючої речовини азоту і спостерігали гарний розвиток посівів, бачили високий потенціал.

«Тим паче, що сорти підібрали ретельно — української селекції, районовані саме під наші умови. Але погода знівелювала всі зусилля, і на це ми не впливаємо. У результаті по пшениці ми або спрацюємо в «нуль», або отримаємо збиток. Хоча зерно ще не продавали, намагаємося притримати його до кращої ціни, аби хоч трохи компенсувати витрати. На сьогодні, якщо зіставити нашу собівартість із ринковою ціною, виходимо десь на межу собівартості. Обігові кошти ще є, тож зберігаємо урожай на складах», — зазначає Володимир Мокляк.

Читати по темі: Українське землеробство під тиском зміни клімату: чому зміна технологій вирощування — не тренд, а умова виживання?

В цілому через посуху цього року складно назвати культуру, яка цьогоріч буде перспективною за врожайністю. Усі посіви слабкі — кукурудза, соняшник, навіть цукрові буряки втратили тургор, а такого тут ще не спостерігали. Ріпак узагалі довелося передискувати: він не пережив приморозки, адже ще на етапі сходів був ослабленим, бо бракувало вологи і сходи були пізні.

Відтак, кліматичні умови виявилися критичними. У червні випало всього 20,5 мм опадів, у липні — 21,5 мм, причому ці дощі були непродуктивними, швидко випаровувалися і не насчували ґрунт вологою. А за весь серпень отримали лише 9–10 мм.

«Навіть у травні, коли більшість областей фіксували понаднормову кількість опадів, у нас вони були помірні і вже на початку літа волога практично вичерпалася. Але ситуація в межах області дуже різниться. На півночі Полтавщини справи кращі, ми ж працюємо на півдні, де опадів значно менше. І навіть у межах одного району клімат може різко відрізнятися: наприклад, ближче до річки Сула вологи традиційно більше, ніж на наших полях», — зауважує аграрій.

Попри це, ріпак на новий сезон в господарстві вже посіяли — трохи більше 100 га, скориставшись коротким вікном, коли випало близько 10 мм опадів.

Головна тема

Зміщення сівби озимих зернових на пізні терміни, ріпак без рістрегуляції — вектори посівної на півдні і заході

Олена Басанець, SuperAgronom.com