Вирощування інжиру в Україні: особливості і перспективи

Все більше людей з різних куточків України цікавляться культурою та, зокрема, її смачними плодами. Через таке широке географічне впровадження побутує думка, що інжир — культура невибаглива до умов вирощування. Та чи це так?

Інжир (смоква, фіга) — південна культура, яка походить з субтропічного клімату, а тому має низку особливостей, що відрізняють її від рослин, розповсюджених на території України, повідомив доктор с.-г. наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН — Сергій Авраменко, для якого інжир це хобі. Тож, про те, як вирощувати інжир в Україні ми розпитали його у деталях.

Вибагливий і невибагливий інжир: особливості культури

«Інжир вибагливий і невибагливий одночасно. Він швидко вкорінюється, розвиваються пагони і формуються плоди. Водночас інжир теплолюбний, не любить тіні та заморозків. Часто можна прочитати в мережі, що інжир витримує заморозки понад -20°С. Це неправда. Але кліматичні зміни дійсно сприяють поширенню інжиру в наших широтах. До прикладу, раніше і пшеницю в Україні не сіяли пізніше вересня, а зараз сіють. То чому б не вирощувати інжир?», — аргументує Сергій Авраменко.

Сергій Авраменко експериментує з багатьма сортами на Харківщині, відпрацьовуючи різні технології вирощування, щоб адаптувати культуру в українських широтах. У своєму садочку він має понад 100 рослин інжиру різних сортів.

З його слів, інжир — це специфічна культура, у якої багато чого відбувається не так, як в інших рослин. Для прикладу, спочатку на рослині з’являються плоди, потім листя. У субтропіках інжир формує три врожаї за сезон, в Україні — два, що також непогано. 

Перший врожай — це так звані бреби (фіги першого врожаю), які формуються на пагонах минулого року як прояв ремонтантності (прим. ред. — як у малини, яка перший врожай дає на старих пагонах, а другий на нових). 

Цікаво в інжиру відбувається і процес запилення. Природно він комахозапильний, але запилити його може лише оса-бластофага, яка живе в південних широтах. Запилення внутрішнє. На плоді є отвір, куди потрапляє оса-бластофага розміром до 2 мм, запилює його і помирає всередині. Така от життєва історія… Однак існують самозапильні сорти, на які Сергій Авраменко радить звернути увагу через відсутність в Україні природного запилювача. Інакше плодів не дочекатися! 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Технологія вирощування інжиру

Якщо з процесом природного запилення інжиру все складно, то куди простіше з вирощуванням. Рослину легко можна виростити з живця. Як верба і виноград, інжир легко пускає коріння.

«Навіть якщо ви просто вставите живець в землю, є висока ймовірність, що він швидко вкоріниться і відразу пустить пагони, а з пазушних бруньок почнуть формуватися плоди. Але їх потрібно обривати, щоб рослина не витрачала енергію в перший рік розвитку», — наголошує фахівець.

Зберігати живці можна внизу холодильника або в погребі в піску, як моркву. Час від часу потрібно зволожувати, щоб не пересихав, обприскувати з росинки. Зберігати можна в поліетиленовому пакеті. Для профілактики хвороб та ризику підгнивання живець бажано обробити.

«Я б рекомендував купувати готові дворічні саджанці, оскільки з живцем люди без практики часто мучаться, поки він проросте. До того ж розсаду часто атакують нематоди. Саджанець вкорінюється на 99%», — рекомендує Сергій Авраменко.

Висаджувати саджанець інжиру фахівець рекомендує після того, як минуть заморозки. Приблизно в той же час, коли зазвичай садять томати. Але якщо ви все-таки вирішили посадити живець, то рано навесні або в травні пагін потрібно обрізати і садити так, щоб одна брунька була на рівні ґрунту. 

Догляд за інжиром в саду та у закритому ґрунті

«Відсутність морозостійкості та пізньостиглість інжиру — дві головні проблеми, які, на мою думку, ще довго не дозволятимуть культурі увійти у широке виробництво», — наголошує Сергій Авраменко. 

Інжир в Україні практикують вирощувати як у відкритому ґрунті, так в теплицях і парниках. Відновлення вегетації інжиру в Україні стартує на початку травня, а дозрівання плодів другого врожаю співпадає з настанням перших заморозків. В теплиці вегетація настає раніше, тому у відкритому ґрунті практикують робити парники (накриття з плівки чи агроволокна), щоб запустити вегетацію раніше і виграти два тижні, яких не вистачає наприкінці сезону для дозрівання плодів.

«В домашніх умовах практикують вирощування інжиру в горщиках. Кущі менші, ніж у відкритому ґрунті, але плодів формується багато. Після опадання листя горщик можна сховати в погріб, а перед висадкою поставити в хаті, щоб прогріти кущ. Найкращий варіант — вирощувати в теплиці. У багатьох випадках в теплицях вирощують навіть без опалення», — говорить науковець.

Поливати молоді рослини перші 2-3 роки треба часто, а саме раз у тиждень по мірі висихання ґрунту. Рослини, яким понад 3 роки, можна взагалі не поливати, тому що полив може навпаки розтягнути вегетацію.

«Побутує таке твердження, що інжир відноситься до рослин, які потрібно вирощувати за принципом верх у сонці, а низ у воді. Але це не зовсім так. Більше води потребують молоді рослини в перші роки. А щодо сонця, це правда. Для розміщення інжиру потрібно обирати найсонячніше місце. Проріджувати гілки, якщо їх надто багато. Це сприятиме дозріванню плодів», — говорить науковець.

Сергій Авраменко поливає дорослі рослини інжиру навесні, як тільки відновлюється вегетація. Підживлення добривами чергує. Спершу підживлює азотом (ложка селітри на відро води), потім органічними, комплексними. Багато азоту, з його слів, не бажано давати, щоб інжир не надто гілкувався. А гілкуваті рослини обов’язково проріджувати, щоб плоди мали доступ до сонця: чим більше світла буде потрапляти на гілку інжиру, тим більше плодів буде утворюватися і швидше дозрівати.

Щоб сформувати крону куща, можна робити прищіпку над п’ятим-сьомим листком, бруньку обламувати. В іншому разі формуються довгі по 2 м гілки. Таку операцію бажано проводити у теплицях або якщо інжир вирощується у горщиках.

«У відкритому ґрунті дехто прищіпує, дехто ні. Власне я для себе ще не визначився як краще, але роблю і так і так, щоб дослідити реакцію різних сортів», — зазначив пан Сергій. 

Шкідники і хвороби інжиру, захист від них

Серед шкодочинних організмів, які можуть завдавати інжиру шкоди — інжирна муха та вірусна мозаїка. Інжирна муха з’являється місцями на півдні України, виїдає зсередини плоди. У той час як вірусна мозаїка трапляється ще рідше. Тож, хімічного захисту інжиру в Україні не проводять.

«Навіть у рідних для інжиру умовах вирощування йому мало що шкодить, адже він належить до Фікусів, а рослини цього роду надзвичайно стійкі», — резюмує Сергій Авраменко.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Плодоношення інжиру

Як зазначено вище, інжир формує два врожаї в Україні. Перший врожай бреб зазвичай невисокий і характеризується невеликою кількістю крупних плодів, які поступаються на смак плодам другого врожаю. Щоб отримати перший врожай, торішні пагони необхідно зберегти від вимерзання. І ось тут вже цікавинка, адже інжир не адаптований витримувати морози понад -17°С. Ця температура для інжиру є пороговою, яку витримують лише деякі сорти й то не більше ніж добу, відмічає фахівець.

Другий врожай з молодих пагонів є основним. Плоди дрібніші за бреби, але їх більше і вони смачніші. Другий врожай починає формуватися на початку або в середині літа та дозріває за два місяці. Враховуючи це та період настання перших заморозків рекомендовано: 

• добирати ранньостиглі сорти, плоди яких дозрівають за два місяці з моменту утворення зав’язі;
• обривати малі плоди, своєчасне визрівання яких під сумнівом, щоб рослина не витрачала на них енергію. 

Пізно восени інжир закладає ще й третій врожай, але в наших широтах він не встигає достигнути, тому ці плоди теж краще обривати.

Дозрівання плодів відбувається з моменту утворення зав’язі від двох до трьох місяців. Спочатку плід набирається, потім довго дозріває, знаходячись в одному стані, а згодом за три дні збільшується вдвічі і дозріває. За температур нижче 10°С розвиток і налив припиняється. Враховуючи це, розміщувати інжир потрібно на сонячному місці саду або біля південної стіни будівлі на присадибних ділянках.

«Для прискорення дозрівання інжиру я експериментував із застосуванням морфорегулятора Етефону. Але проблема в тому, що реакція сортів різна, а тому важко вгадати дозу. Якщо рано внести, плоди починають опадати. Технологія ще не відпрацьована», — поділився Сергій Авраменко. 

З його слів, відпрацьовану і безпечну технологію для прискорення достигання плодів практикують за кордоном — обривання листя для покращення доступу сонячних променів до плодів.

Порада фахівця: працювати з інжиром, зокрема формувати кущ, потрібно в рукавицях. Листя рослини виділяє речовину, яка викликає подразнення і свербіж. Відчуття виникає через певний час, тож не рекомендовано, щоб листя торкалося відкритих частин тіла.

Які сорти інжиру садити в Україні?

«Оскільки інжир для України культура порівняно нова і все ще знаходиться на стадії інтродукції, тому про всі сорти ще достеменно невідомо. Випробуванням сортів інжиру з-за кордону займаються лише кілька людей в Україні та дачники, які теж експериментують. В тому числі і я. Для себе я виділив 5 сортів, які можна назвати перспективними для вирощування в Україні», — підкреслив Сергій Авраменко.

Сорти інжиру різняться за кольором плода: є червоні, смугасті, жовті, білі, сині. А також за розміром плода, смаком і товщиною шкірочки. 

Цікаво, що окремі сорти можуть мати три назви. Оскільки культура до України потрапила давно, то оригінальна назва була забута, натомість отримана нова. Досить популярний сорт в Україні — Брунсвік, який є одним з найбільш морозостійких, що витримує до -17°С. Він середньостиглий та одним з найбільш транспортабельних. Транспортабельним сортом є турецький інжир Чорна Бурса, проте він не такий смачний, до того ж і комахозапильний. 

«Наприклад, популярний сорт Кримський чорний з темно-синім плодом насправді має назву Фіолетовий із Бордо (французька назва). В Америці його називають Муасон. Часом люди купують сорти за назвами, думаючи, що вони різні, а насправді це один і той же сорт», — підкреслив Сергій Авраменко.

До сортів з народною назвою пан Сергій відносить інжир Зелено-жовтий, названий так через характерне забарвлення плодів. Плоди невеликі, але солодкі і їх багато, не транспортабельні. Серед інших популярних сортів інжиру:

• Медовий: схожий на Зелено-жовтий, ранньостиглий.
• Рандіно: плоди зелено-коричневого кольору, ранньостиглий.
• Далматський: 5 балів за якістю плодів. Плоди зелені, смачні, крупні (вага плоду першого врожаю понад 100 г, другого — 40 г), малинова м’якоть, середньостиглий. Поступається за морозостійкістю Брунсвіку.

Як готувати інжир до зимівлі

В умовах українського клімату у відкритому ґрунті інжир може зростати тільки на південному березі Криму і на Закарпатті. Але навіть у Сімферополі його укривають, оскільки навіть двох діб заморозків за температур -15-17°С цілком достатньо для вимерзання пагонів. Коренева система при цьому виживає, навіть якщо заморозки сягнуть до -30°С. 

Для подолання проблеми низької морозостійкості інжиру відпрацьовуються різні технології вирощування, які передбачають зимовий догляд наступними шляхами:

Від кореня з’являться нові пагони, але в такому разі врожай ви отримаєте тільки один (!).

• обрізати пагони, як троянди (лишаючи пеньочки до 20 см) і пригортати їх землею. Першого врожаю в цьому випадку не буде.
• формувати крону таким чином, щоб можна було її пригнути на зиму і прикрити товстим шаром соломи і поліетиленом або закопати (на прикладі винограду). Для запобігання розмноження мишей під накриттям класти принади.

«До прикладу, мій знайомий з Херсонщини фермер Віктор Ковалюк формує кущі інжиру у дві гілки, розміщуючи кущ майже паралельно до землі (під кутом 45°). Пагони гілкуються, як у винограду і таким чином його легше вкривати на зиму», — згадав фахівець.

Формують крону також для розміщення інжиру у парниках. Ставляться металеві дуги над рядом висотою близько 0,5 м, які в 4-5 шарів накривають агроволокном, і так вберігають пагони на зиму. Наприклад, як продемонстровано на цьому відео, де інжир вегетує у парниках у Сумській області.

За словами Сергія Авраменка, вирощування культури у парниках зручне для напівпромислових плантацій до 0,5 га. 

Читати: Колишній кримчанин розповів, як вирощує інжир на Черкащині

Оптимальними зонами для напівпромислового виробництва інжиру (1-2 га) в Україні Сергій Авраменко бачить південні області (Херсонщину, Миколаївщину, Одещину) та Закарпаття. Ба більше, клімат Закарпаття дозволяє вирощувати культуру навіть без укриття. Якщо ж мова йде про вирощування у парниках, то можна практикувати в будь-якому регіоні. Залишається лише знайти найбільш ранньостиглий сорт інжиру та вибрати відповідну технологію догляду. А поласувати першими плодами можна розраховувати на другий сезон.

© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас