Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Григорій Опанасенко: Площі під озимими зерновими потрібно збільшувати, але з урахуванням усіх нюансів
Незважаючи на аж занадто оптимістичні прогнози щодо цьогорічного врожаю зернових від деяких експертів, аграрії одностайно кажуть: рік складний, подекуди врожаю озимих взагалі не дочекалися. Проте вирощувати озимі пшеницю та ячмінь необхідно, більше того — під ними потрібно збільшувати площі. Чому це потрібно робити, про особливості вирощування озимої пшениці у «нових» кліматичних умовах, економіку гектару та нюанси, які часто не враховують аграрії, SuperAgronom.com розповів Григорій Петрович Опанасенко, керівник та засновник СТОВ «Вруно», агроном-консультант із 40-річним досвідом роботи.
SuperAgronom.com: Яким був цей рік для озимої пшениці? Які особливості та складнощі сезону ви можете назвати?
Григорій Опанасенко: Головна особливість — це нестача вологи. Через нестачу вологи з осені пшениця у багатьох господарствах не розкущилася, а через відсутність продуктивних опадів протягом зими і весни не відбулося її весняне кущення і практично скрізь вона не утворила вторинну кореневу систему. Негативним фактором послугував також і вибір попередників. Тому що в нас які попередники: або соняшник, або соя, або дехто сіє по кукурудзі зерновій. Не потрібно забувати, що це культури або з стрижневою кореневою системою (як у соняшнику чи сої), або перехідною (як у кукурудзи) і в значній мірі висушують грунт. А ще потрібно врахувати, що це культури, які пізно збираються, і період між збиранням попередника і сівбою дуже короткий, і за цей час у ГПК не накопичується достатньо ні вологи, ні елементів живлення. В той же час після таких попередників, як горох або ріпак, пшениця почувалася більш-менш нормально, то й аграрії, що сіяли по таких попередниках, отримали непогані врожаї, на рівні 7-8 т/га.
Особливо цей фактор проявився в критичних зонах вирощування, наприклад, в Одеській області, де посіяли після соняшника і пшениця не встигла накопичити вологу з осені. Осінньої вологи було недостатньо, і потім протягом зими дощів не було, весною не було, тож пшениця не утворила вторинну кореневу систему і в багатьох господарствах загинула. Хоча в деяких господарствах навіть в центральній частині України через ці причини також пересівали озимі культури, в першу чергу — озимий ячмінь, а там, де не пересіяли, отримали по 1-1,5 т/га полови.
До початку травня практично не було дощів, і аграрії там вже не сподівалися отримати більше 3 т/га. Але пішли дощі і пшениця сформувала більш-менш нормальну кількість зерен в колосі і масу 1000 насінин. Тому урожай отримали, але багато господарств на цьому прогоріли, адже зібрали по 3-4 т/га, коли розраховували на 8 т/га.
Проте є і гарні результати, особливо як для цього року. Я консультував фермера у Запорізькій області біля Азовського моря, він отримав після пару 9 т/га пшениці. Тобто за цей період, після збирання попередника, його поле парувало, накопичилась волога і доступні елементи живлення. Якщо порахувати економіку: 9 т пшениці фермер продав за більш ніж 6000 грн/т, вийшла пшениця 2 класу, 54 тис. грн. отримала людина з гектара. То якщо поділити на 2 роки, вийде 27 тис. грн виручки кожного року при собівартості вирощування пшениці близько 16 тис. грн, а в перший рік собівартість догляду за чистим паром 5 тис. грн. Тобто людина у будь-якому випадку виграла, за 2 роки собівартість у нього десь близько 20 тис. грн, а отримав 54 тисячі.
Проте пар також потрібно розумно використати, прорахувати економічну доцільність і розумно працювати. Я бачив пар, який зараз заріс бур’янами. От в чому наші фермери часто помиляються.
SuperAgronom.com: А які поради ви б дали стосовно попередників під озиму пшеницю?
Григорій Опанасенко: Я б все-таки розглядав варіанти, що потрібно більше переходити на культури, які раніше збираються. Наприклад, горох, хоча ціна його зараз низька, врожайність невисока. Але якщо брати ланку сівозміни у 2 роки, то урожай гороху, а потім урожай пшениці після гороху повністю себе окуплять. Але люди не йдуть на це, люди рахують лише однорічну вигоду, що неправильно. Непоганий був би попередник під пшеницю озимий ріпак, але ж ріпак у зв’язку з погодними умовами не завжди вдається вчасно посіяти та потім отримати нормальні сходи. Багаторічні трави не будемо брати до уваги, адже фактично сьогодні тваринництва немає. Навіть можна ранньостиглу сою також, яка збирається на початку серпня. Ми маємо період до сівби пшениці 2 місяці, за цей час накопичується певна кількість вологи, елементів живлення. Або гречка непоганий попередник — збирається рано, розчиняє в грунті і накопичує в ГПК доступні елементи живлення, хоча ціна її невисока, культура потребує уваги, знання нюансів системи удобрення. Але якщо рахувати не на рік, а на два, виграш суттєвий.
SuperAgronom.com: Через теплу безсніжну зиму цього року обіцяли нашестя хвороб та шкідників, які добре перезимували. Яка була ситуація з ними?
Григорій Опанасенко: Суттєвих проблем по шкідниках і хворобах на пшениці не було. В Західній Україні були частково проблеми по фузаріозу колосу, особливо там, де не спрацювали вчасно фунгіцидами або ж не внесли потрібні діючі речовини. Хвороб практично не було, бо сухо було навесні, потім пішли дощі, але також хвороби не поширювались, бо такі погодні умови склалися. Так само й шкідники.
SuperAgronom.com: Які помилки чи прорахунки аграріїв могли вплинути на вирощування пшениці негативно, враховуючи складний рік?
Григорій Опанасенко: Як я вже казав, ми сіємо після попередників, які збираються пізно. В ґрунтово-поглинальному комплексі не накопичуються ні волога, ні елементи живлення, ні вільні радикали. В нас беруть аналіз ґрунту, наприклад (таку ситуацію особисто я спостерігав на півдні), і кажуть: «Вам не потрібно вносити калійні добрива, бо висока забезпеченість калієм». Але ж справа в тому, що цей калій в недоступній формі. Якщо ми маємо попередник горох, гречку, або ще краще пар, то за цей час під впливом природних умов частково оці недоступні сполуки переходять у доступні. Коли раніше проходили дощі, був взимку сніг, це все згладжувалося, розчинялися добрива. А в цьому році не розчинилися недоступні форми і внесені добрива повністю не розклалися. Що нам і відобразилося навесні. Не утворилася вторинна коренева система, тому що вологи не було, для неї дуже важливі фосфор і калій, а вони залишились недоступними. Тож рослина вторинну кореневу систему просто не утворила. І не було чим брати вологу і поживу з ґрунту. Звичайно, маємо зниження врожаю.
SuperAgronom.com: Але ж якщо добрива після внесення залишаються недоступними, чи є сенс їх вносити, коли аналіз ґрунту показує достатню кількість того ж калію?
Григорій Опанасенко: Вносити добрива потрібно, але заздалегідь. Наприклад, думати наперед на 2 роки. Вносити, скажімо, важкорозчинні добрива, які будуть працювати 2 -3 роки, тобто під наступну культуру вже добрива вносити не потрібно, бо вони є в ГПК в доступній формі. Тобто, ви внесли під соняшник достатню кількість, маєте запас на наступний рік. Або вносити потрібно легкорозчинні добрива, які розчиняються і працюють за мінімальної кількості вологи. Це рідкі добрива. А не суміші, як оце зараз нітроамофоски пропонують деякі продавці. А там просто взяли хлористий калій білоруський, додали трішки аміачної селітри і, наприклад, дешевий суперфосфат гранульований. І аграріям кажуть, що це нітроамофоска. Яка ж це нітроамофоска, там всі компоненти, крім аміачної селітри, важкорозчинні. І коли ми вносимо таке добриво у ґрунт при сівбі, то думаємо, що таким чином дамо старт кореневій системі, а насправді там розчинність дуже слабка й елементи живлення залишаються недоступними рослині.
SuperAgronom.com: А як щодо азотних добрив?
Григорій Опанасенко: При цих погодних умовах, на цих ґрунтах, де слаба пожива, де бідні ґрунти, азот в будь-якому разі треба вносити. В першу чергу сульфат амонію. Ми внесли його, він не промився, зафіксувався на ґрунтових колоїдах, потім частину його забирає рослина, бо амонійну форму рослина краще забирає, ніж нітратну. Нітратна під впливом вологи заходить до рослини, тоді як амонійна під впливом електронних зв’язків. При цих умовах дуже важливою є сірка. Карбамід вносити не потрібно, бо якщо буде сухо, потепліє, наприклад, у листопаді, підуть дощі, пшениця почне інтенсивно рости замість накопичувати цукри і йти в зиму. Селітру внести — підуть дощі і промиється. А от сульфат амонію дуже важливо вносити для старту.
SuperAgronom.com: Можете навести якийсь приклад нераціонального застосування азотних добрив?
Григорій Опанасенко: Спостерігав два поля в одному з господарств, ранній сорт пшениці і пізній. На ранньому сорті господарство внесло 150 кг/га селітри у фазі виходу в трубку, а на пізньому 300 кг/га, хоча вологи не було, але прогноз показував, що будуть опади. Ранній сорт сформував 48 насінин в середньому на одному стеблі, а пізній лише 24, вдвічі менше. По-перше, пройшли дощі і рослина почала буйно вегетувати, і в цей час суттєво підвищилася температура повітря, бо літо. І пізньостигла пшениця згоріла. Тобто настала повітряна засуха, рослина заклала до 80 квіток, але потім, коли почалася повітряна засуха, вологи було недостатньо, поживи недостатньо,більшість квіток рослина скинула. Тому потрібно також думати. 300 кг/га аміачної селітри — це навіть по мінімуму 2500 грн на гектар, викинуті на вітер, бо вони ніякої користі не принесли господарству. Адже не важко передбачити, що у нас в червні будуть високі температури і таку кількість азотних добрив рослина в цей час не може засвоїти. Вполовину менша норма засвоїлась нормально і спрацювала на урожай.
SuperAgronom.com: Які поради стосовно технологій вирощування ви могли б дати? На які фактори слід звернути особливу увагу?
Григорій Опанасенко: Взагалі при вирощуванні пшениці треба врахувати всі фактори: внесення добрив, збереження вологи через обробіток, недопущення заростання бур’янами. В нас же поля позаростали берізкою, її коренева система має 20 м, вона забирає вологи набагато більше. Той самий пирій також бере близько 1100 мл вологи на формування 1 г сухої маси, так само й осоти, в той час як пшениця лише 480 мл. Тут комплексне питання.
етапи, нюанси та відмінності залежно від регіону
На перший план виходить вологозбереження. Опадів зараз випадає небагато і дуже важливо те, що випало, зберегти. Не лізти туди з оранкою, глибоким рихленням. Якщо десь бур’яни на полі, з агротехнічного погляду краще внести гербіцид суцільної дії, але ґрунт не чіпати. Друге завдання – боротьба з бур’янами. No-till, strip-till — це технології, які мають право на існування, особливо для рослин з мичкуватою кореневою системою, котрі не потребують глибокорозпушування. Наприклад, в цьому році кукурудза по no-till непогано показала себе, там де ґрунт не пересушили. Треба кожен раз підходити творчо, не зациклюватись на звичній технології.
Густоту висіву не потрібно ні в якому разі перевищувати. Цей рік показав, що, незалежно від культури, за великої густоти не маємо врожаю.
SuperAgronom.com: А як щодо сидератів, можливо їх сіяти при вирощуванні озимої пшениці?
Григорій Опанасенко: Залежить від того, що вважати сидератом. Наведу такий приклад: фермер мав горох, зібрав його і пішла падалиця. Він каже — я цей горох залишу як сидерат. Але ж цей горох сидератом міг би бути у зоні достатнього зволоження, коли достатня кількість вологи накопичилась у ґрунті. А у даному випадку вологи немає, горох бере вологу і поживу з ґрунту, горох росте в агрофітоценозі, де поряд з ним росте і бур’ян, який також тягне вологу. Наприклад, я в одному господарстві бачив амброзію разом з горохом. Горох потребує на формування 1 г сухої маси 700 мл вологи, а амброзія 1100 мл. Тобто спільно вони тягнуть всю вологу і поживу, а потім перед самою сівбою пшениці фермер той горох дискує і чекає, що отримає прекрасний урожай. Я спостерігав в одному агрохолдингу, так само заростало поле горохом. Власник приїжджає і каже: «Мені не подобається, що він там росте, знищіть його». Задискували це поле, перемішали на 14 см шар ґрунту, який зверху був сухим, і потім після того дощу не було. Посіяли пшеницю й отримали дуже зріджені посіви. І на цьому полі урожай був значно нижчий, ніж після сої, яка збирається набагато пізніше. Тому тут потрібно враховувати всі ці фактори.
SuperAgronom.com: Як ви вважаєте, з огляду на погодні умови, чи будуть скорочувати аграрії площі під озимою пшеницею? І чи варто це робити?
Григорій Опанасенко: Озимі потрібно сіяти, звичайно, ми повинні врахувати той момент, що вологи немає зараз у ґрунті. Часто буває так, що йдуть два посушливі роки поспіль. Ми повинні перейти по максимуму на рослини з мичкуватою кореневою системою. Рослини з мичкуватою системою продуктивно використовують вологу опадів. Щоб мати урожай і якісь гроші, треба на наступний рік по максимуму посіяти саме пшеницю. Якщо правильно спрацює технолог поля, тобто агроном, наскільки власник йому не буде перешкоджати, таким буде і результат.
SuperAgronom.com: На які сорти ви б радили звернути увагу аграріям?
Григорій Опанасенко: За сприятливих погодних умов іноземні сорти виграють, а за екстремальних, як цього року, краще вітчизняні. Непогано одеська селекція себе зарекомендувала, також сорти Донецької дослідної станції. На Південь з іноземними сортами не варто йти взагалі. Вітчизняні сорти пристосовані до наших посушливих умов більше. У нас селекція вже давно ведеться в цих умовах, вони більш посухостійкі.
SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!
Олена Басанець, Алла Гусарова SuperAgronom.com