Посівний календар агронома 2020. Як змінюються терміни сівби в умовах сучасного клімату
У кожного агронома, напевне, за роки роботи вже склався власний посівний календар. Не такий, звісно, як посівний календар садівника-городника, якому сприятливі дні для тих чи інших робіт «підказують» народні прикмети, фази Місяця та інші суперечливі феномени нашої дійсності. Для агронома ж календар – це оптимальні для регіону терміни сівби тієї чи іншої культури.
Як показує практика останніх років, нестандартні погодні умови та зсунення кліматичних зон спонукають аграріїв переглядати звичні строки сівби. Цей рік, незважаючи на те, що він лише почався, також обіцяє агровиробникам свої сюрпризи. Узяти хоча б нестандартно теплу та безсніжну зиму, яка вже непокоїть тих, хто має посіви озимини. Тож яким може бути рік-2020 та посівний календар цього агросезону?
Посівний календар для ярих культур
За останні 3-4 роки вже помітна тенденція зсунення сівби ярих культур на більш ранні терміни. Здебільшого це робиться задля того, щоб встигнути ефективно використати зимові запаси продуктивної вологи. Адже саме вологу сьогодні називають головним лімітуючим фактором вирощування сільськогосподарських культур. І важко не помітити, що її дефіцит щороку стає все більшим.
«Оптимальним строком висіву високоолійних гібридів соняшнику вважається стабільний перехід середньодобової температури на глибині загортання насіння +10..+12°С – це дає змогу отримати дружні сходи на 9-12 день. Але з урахуванням недостатньої кількості продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту в південних та південно-східних областях України та різкими темпами підвищення середньодобової температури в цих регіонах, ми рекомендуємо починати сівбу соняшнику при настанні стабільних позитивних температур вище +6..+8°С вночі на глибині загортання насіння 4-6 см з рекомендованою для регіону густотою», - радять фахівці ВНІС (Всеукраїнський науковий інститут селекції).
Так само зсуваються і терміни сівби кукурудзи. Проте, зазначають експерти, завжди потрібно шукати баланс, щоб не посіяти кукурудзу занадто рано або ж занадто пізно. Проаналізувавши наростання температури повітря навесні за останні 5 років у кількох областях, вони дійшли висновку, що зазвичай в кінці другої декади – на початку третьої декади квітня буває зниження температури, і до того ж, майже в кожній області.
Потрібно, щоб у цей період часу кукурудза не була в стані паростка, щоб вона не проклюнулася, бо вона може почати «крутитися».
Тому, наприклад, фахівці компанії “КВС-УКРАЇНА”дають рекомендацію: від 20 квітня відступаємо назад десь на 6-7 днів, можливо, 5, і сіємо кукурудзу. За цей час від посіву, якщо середньодобова температура буде 10°С, вона накопичить у сумі приблизно 50-60°С, і ще не проросте. Тобто кукурудза вже буде близька до накльовування, але не проросте. І коли настане похолодання, насінина цей період просто перечекає. А коли повернеться тепло, ми отримаємо дружні сходи, фактично наприкінці квітня – на початку травня. У цей час буде найбільш ефективним і використання вологи, яка вже є, і тепла, яке буде приходити. Вони навіть рекомендують сіяти гібриди з ФАО понад 300-350 першими та закінчувати більш ранніми гібридами. Адже їм потрібно більше сумарних температур набрати до достигання, і вони можуть потрапити у критичний період під час наливу зерна. Тому доцільно навіть починати сівбу з гібридів із пізнім ФАО.
А ось які рекомендації дає щодо сівби кукурудзи Юрій Дробязко, власник компанії АТК та фахівець із досвідом вирощування культури понад 23 роки.
«Сіяти на глибину мінімум 4 см, навіть якщо здається, що волога є на 1,5 см. Якщо вологи немає, можна сіяти і на 9 см. В Україні на рівні 50 паралелі слід починати сіяти кукурудзу не раніше 16 квітня, нижче цієї паралелі можна сіяти і раніше. Але я не знаю в Україні регіонів, де можна було б починати сівбу раніше 5 квітня. Сіяти краще з 16 квітня по 5 травня, у південних областях з 5 квітня по 22 квітня. Якщо господарство має сівалки, що здатні вносити при сівбі стартові добрива, потрібно дати під кукурудзу фосфат-іон та нітрат-іон. Найкращим варіантом будуть рідкі добрива, раджу розвести у воді приблизно по 15 кг амофосу і аміачної селітри. За будь-яких значень рН можна вносити такі добрива близько до насінини. Якщо вносити сухе добриво, можна внести будь-яке одне, 15-20 кг буде достатньо. Не потрібно вносити діамофоску, нітроамофоски чи щось подібне. Можна, але нерозумно», — каже він.
Радять якомога раніше сіяти і цукрові буряки. І через можливість більш ефективно використати вологу за ранньої сівби, і через те, що таким чином дещо подовжується вегетаційний період рослин, а отже, можна розраховувати на вищий врожай.
«Цукрові буряки — це дворічна культура, про що не треба забувати. У нашій зоні вона має термін вегетації 150-180 днів, що не так вже й багато для отримання гарного урожаю. Оптимальна площа листкового апарату (не менше 40тис. квадратних метрів на 1га) повинна бути сформована як можна раніше до дати літнього сонцестояння, тобто до 22 червня, коли Сонце знаходиться в нашій зоні в максимальному зеніті, коли найбільший світловий день і найбільший відсоток засвоєння ФАР. Відносно густоти посівів, то вона має бути в рамках 90-120 тис/га рівномірно розміщених рослин для того, щоб кожна рослина мала оптимальну площу живлення. Густота 60 тис/га призводить до формування великої маси коренеплодів, що, в свою чергу, приводить до значних втрат при збиранні, крім того, великі коренеплоди мають меншу цукристість. Збільшення густоти також приводить до втрат при збиранні», — пояснює Григорій Опанасенко, керівник ТОВ «Вруно», консультант та досвідчений агроном.
Посівний календар для озимих культур
Що ж стосується озимих культур, то тут посівний календар виходить дещо неоднозначним. Поступова зміна кліматичних умов спонукає аграріїв зсувати терміни висіву на 5-10, а то і більше, днів раніше. У південних регіонах, де літні посухи практично постійне явище, дійсно сіяти слід раніше, щоб рослини після відновлення весняної вегетації могли максимально використати зимово-весняні опади та не страждати від дефіциту вологи під час наливу зерна. Це з одного боку.
А от з іншого – ті ж таки посухи призводять до значного дефіциту, або й повної відсутності, вологи у 10-см шарі ґрунту на період сівби. Тому, навпаки, можливе зсунення термінів сівби на більш пізні від загальноприйнятих строки. Так, у 2019 році багато аграріїв перенесли посівну озимих на жовтень з надією на осінні опади, адже тривалий посушливий період липня-вересня практично не залишив можливості отримання дружних сходів.
«У північних областях України зазвичай в останні роки терміни проведення сівби переносяться на більш пізні строки, адже чекають, що випадуть опади до кінця вересня або на початку жовтня і ще вдасться вдало провести посівну кампанію озимих культур. Враховуючи, що практично до 20 чисел вересня 2019 року на більшій частині України істотних опадів не було, існувала загроза, що стан озимих культур на кінець осені, або початок зими на багатьох площах може бути незадовільним. Тож сіяти не квапились», — повідомляє і Анатолій Прокопенко, заступник директора Українського гідрометеорологічного центру.
Звісно, науковці застерігають, що пізня сівба призведе до входження пшениці у зиму з недостатньо розвиненою кореневою системою, з недостатнім запасом поживних речовин (рослини просто не встигнуть накопичити потрібну кількість. Але, враховуючи нетипові зими останніх років, коли справжніх холодів можна чекати аж до січня, це може не стати проблемою.
У будь-якому випадку краще не у календар заглядати, а дивитися на поле та погодні умови. Проте варто пам’ятати важливий момент: не можна заради можливості посіяти озиму пшеницю чи ріпак раніше нехтувати якісним обробітком ґрунту. Погано проведений обробіток у подальшому створить таку кількість проблем, що краще для догляду за посівами і майбутнього врожаю буде зачекати кілька днів, щоб встигнути виконати перед сівбою усі необхідні ґрунтообробні операції.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
