Коли зима-не-зима: що відбувається з озимими без снігу?
Проблем із перезимівлею озимої пшениці поки що не було відмічено у основних регіонах її вирощування: там, де снігу немає, нема і морозів, а там, де морозно – снігу вдосталь. Тож якщо ваша пшениця знаходиться під 20-сантиметровим шаром снігу – можете далі не читати, цей матеріал для тих власників пшеничних полів, котрі снігу цієї зими практично не бачили. Що це означає для самої пшениці?
Давайте розглянемо три основні визначення, якими часто оперують у подібних випадках, та зрозуміємо, що для нас найважливіше: зимостійкість, морозостійкість чи відновлення весняної вегетації (ВВВ)?
Зимостійкість – здатність переносити несприятливі умови у період перезимівля (випрівання, вимокання та ін.).
Морозостійкість – здатність витримувати тривалу дію мінусових температур у зимовий період.
Одна й та сама рослина може загинути за температури -5°С та витримати -40…-50°С і навіть нижче, факторів тут дуже багато.
Морозостійкість озимої пшениці позитивно корелює з вмістом цукрів у вузлі кущення. У гарних посівах озимої пшениці в грудні вміст розчинних вуглеводів у листках сягає 18-24% (у перерахунку на суху речовину), а у вузлах кущення 39-42%. Рослини, що закладають вузли кущення глибоко (3-4 см), зазвичай більш морозостійкі, ніж ті ,в яких вузол кущення розташований близько до поверхні (1-2 см). Глибина залягання вузла кущення та потужність його розвитку залежать від рівня освітленості, якості насіння, терміну та способу сівби, обробітку ґрунту. Розвинена первинна коренева система – основа старту для розвитку вторинної кореневої системи, яка зазвичай розвивається з весни (початок виходу в трубку) і є умовою повноцінного використання мінеральних добрив та вологи. За слабкого розвитку коренів з осені вторинна коренева система розвивається пізно (фаза прапорцевого листка) і розташована у поверхневому шарі ґрунту, а це – причина недобору врожаю за різкого підвищення температури та пересихання верхнього шару ґрунту (у фазі формування – наливу зерна). Виявляється, усі ці параметри взаємопов’язані.
Читати по темі: Технологія вирощування озимої пшениці: етапи, нюанси та відмінності залежно від регіону
Ослаблені рослини гинуть не стільки від несприятливих умов зими (зимостійкість) та заморозків (морозостійкість), скільки від відносно високих температур у період весняного відростання за пізнього ВВВ: оптимальною температурою для адаптації озимої пшениці є +5…7°С впродовж двох-трьох тижнів, а потім плавне наростання температури.
У роки з раннім ВВВ у озимих сприятливо протікають процеси регенерації, кущення, накопичення біомаси, підвищується ризик вилягання, формується високий врожай, але зі зниженим вмістом білка та клейковини.
За раннього ВВВ (незалежно від географічної широти) рослини розвиваються при низькому положенні сонця над горизонтом, відносно короткому дні, слабкій сонячній радіації ((305-420 кал/см2 на добу), в спектрі якої довгохвильові оранжево-червоні промені низьких енергій переважають над короткохвильовими синьо-фіолетовими. Для таких сезонів рекомендують заходи та прийоми, що сприяють розвитку генеративних органів (дробне внесення мінеральних добрив, застосування росторегуляторів на сортах із високим ризиком вилягання, листкові підживлення, підживлення на якість).
У роки з пізнім ВВВ рослини не встигають розкущитись, пошкоджені перезимівлею посіви не завжди виживають, прискорено розвиваються та швидко виколошуються, виростають низькорослими, накопичують середню або малу кількість біомаси, зазвичай не вилягають та формують знижений врожай зерна, але з високим вмістом білка та клейковини.
Читати по темі: Перший раз – найбільш важливий. Що потрібно врахувати під час першого весняного підживлення озимих азотом?
За пізнього ВВВ після зимового спокою рослини продовжують швидкий розвиток при тривалому дні, з великою висотою сонця над горизонтом, інтенсивній сонячній радіації (530-684 кал/см2 на добу), у потоці якої енергія синіх променів переважає над енергією червоних. Що потрібно робити? Всі заходи для накопичення біомаси на початковому етапі розвитку будуть сприяти збільшенню врожаю (внесення мінеральних добрив за один прийом максимальними дозами, застосування фунгіцидів в Т1 там, де це потрібно, та ін.).
У роки зі звичайним терміном ВВВ стан рослин проміжний, а урожайність середня.
Виходить, що можливі морози в лютому – на початку березня та пізнє відновлення вегетації можуть виявитися єдиними непрогнозованими факторами, які здатні негативно вплинути на стан посівів озимих цього сезону.
Анатолій Таракановський для SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.