Зібрати та захистити врожай: ефективні заходи захисту від шкідників запасів

Щороку в світі при зберіганні зерна від комірних шкідників втрачається до 25% зібраного зерна, істотно знижуються його харчові, фуражні та посівні якості. За даними ФАО, світові втрати хлібних запасів оцінюються у 5 млн. тонн. 

На жаль, повністю знищити усіх шкідників запасів практично неможливо. Але можна знизити щільність популяції шкідників, звівши до мінімуму їхню чисельність і спричинену ними шкоду.

Зібраний врожай пошкоджують понад 400 видів комірних шкідників, у тому числі 116 видів, які виявлено в Україні. Але повний набір шкідників ніколи не присутній в одному господарстві одночасно. У більшості випадків вам будуть дошкуляти не більше 4 -5 видів.

Основні види шкідників запасів

На території елеваторів, зернопереробних підприємств, комбікормових заводів України найшкідливішими вважаються:

 Довгоносики – Curculionidae

• Довгоносик комірний – Sitophilus granarius L. 
• Довгоносик рисовий – Sitophilus oryzae L. 
• Довгоносик кукурудзяний – Sitophilus zeamays Motsch.

Точильники – Anobiidae

• Зерновий точильник – Rhizopertha dominica F. 
• Хлібний точильник – Steqobium  paniceum  L. 

Чорнотілки – Tenebrionidae     

• Булавовусий хрущак – Tribolium costaneum Hrbst.
• Малий борошняний хрущак –Tribolium  confusum Duv.
• Малий чорний хрущак – Tribolium  destructor Uytt
• Хрущак гладенький – Palorus subdepressus Woll.
• Смоляно-бурий хрущак – Alphitobius diaperinus Panz.
• Хрущак двохсмугастий – Alphitophagus bifasciatus Say.
• Хрущак рисоїд – Latheticus oryzae Wat.

Щитовидки (Темнотілки)- Ostomatidae (Trogossitidae)

• Кузька мавританська – Tenebrioides mauritanicus  L.

Плоскотілки – Cucujidae

• Борошноїд малий – Laemophloeus pusuillus Schohn.
• Борошноїд рудий – Cryptolestes ferugineus  Steph.
• Борошноїд  суринамський – Oryzaephilus  surinamensis L. 
• Борошноїд коротковусий – Laemophloeus ferruqineus St. 
• Олійна плоскотілка – Ahasverus advena Waltl.

Грибоїдові - Mycetophaqidae 

• Грибоїд оксамитовий – Typhea stercorea L. 
• Грибоїд чотирьохплямистий – Mycetophagus guadriguttatus  Mull.

Прихованоїди – Cryptophagidae

• Прихованоїд складський – Cryptofagus scanicus l.

Прихованики – Lathridiidae

• Прихованик малий 

Прикиди – Ptinidae 

• Прикида злодій – Ptinus fur L.

Шкіроїди – Dermestidae

• Мінлива трогодерма – Trogoderva variabile Ball.

Блищанки –Nitidulidae

• Блищанка бура – Carpophilus dimidiatus F.

Зерноїди -  Bruchidae 

• Зерноїд гороховий – Bruchus pisorum L.
• Зерноїд квасолевий – Acanthoscelides obtectus Say. 

Виїмчастокрилі молі - Gelecchiidae 

• Міль зернова (ячмінна) – Sitotroqa cerealella Oliv. 
• Міль комірна (хлібна) – Nemapogon granellus L.

Вогнівки – Pyralidae

• Вогнівка зернова (шоколадна, какавова) – Ephestia elutella Hb.
• Вогнівка млинова – Ephestia kuehniella Zell.
• Сухофруктова вогнівка – Ephestia cautella  WIk.
• Вогнівка борошняна – Pyralis farinalis L.
• Вогнівка південна комірна – Plodia interpunctella Hub.

Кліщі

• Видовжений кліщ – Typophaqus noxius A. Zach. 
• Борошняний кліщ – Acarus siro L.

Для таких шкідників запаси зернової маси, що зберігаються у закритих приміщеннях, без суттєвих коливань температури і вологості, є оптимальним середовищем, що забезпечує високу їх плодючість та виживання. Короткий період онтогенезу, відсутність у більшості видів діапаузи сприяють надзвичайно швидкому їх розмноженню.

Серед усього цього різноманіття виділяють дві групи: первинні шкідники, які заражують та пошкоджують цілі зернівки, та вторинні шкідники, яким необхідне для живлення вже пошкоджене зерно. Наявність вторинних шкідників свідчить про неоптимальні умови для зберігання зерна.

На сьогодні виділяють чотири види первинних шкідників, які розвиваються всередині окремих зернівок та утворюють приховану форму зараженості зерна: довгоносики рисовий Sitophilus oryzae L. і комірний Sitophilus granarius L.,  зерновий точильник (шашіль) Rhyzopertha dominica  F.,  зернова міль Sitotroga cerealella Oliv.

Найшкідливіша з них – зернова міль, виявити її у зразках середньої проби практично неможливо.

Біологічні особливості первинних шкідників

Довгоносик комірний Curculionidae (Sitophilus granarium L., синонім Calandra granaria L.)

Жук завдовжки від 3,5 до 5,2 мм. Тіло вузьке, циліндричне, блискуче. 

Молоді жуки світло-коричневого кольору, старі – майже чорного. Невелика голова витягнута в довгу тонку головотрубку, на кінці якої розташовані ротові органі гризучого типу. 

Верхні крила з глибокими поздовжніми борозенками, що зрослися. Не літає! Поліфаг Плодючість самиці: до 300 яєць. 

Оптимальними для розвитку довгоносика є температура +21…+25°С і вологість зерна 15-16%. Зимують жук, личинка, лялечка в зернівці  або в шпаринах.

З моменту відкладання яєць до появи жука минає 16 днів. Жук живе 250 діб. За вологості зерна менше 11% — гине. За температури нижче +5°С — гине.

Довгоносик рисовий Curculionidae (Sitophilus oryzae L., синонім Calandra oryzae L.)

Імаго зовні схоже на комірного довгоносика, відрізняється від нього меншим розміром і тоншою головотрубкою. Довжина жука 2,5-3,5 мм. Тіло коричневе, матове або слабко блискуче. На елітрах по 2 червоні плями. Літає! Поліфаг.

Плодючість самиці:   до 500 яєць.

Рисовий довгоносик — теплолюбний вид, низькі температури для нього згубні. Оптимальною для розвитку є температура 28...30°С, а вологість зерна 18% (витримує  7%). За цих умов цикл розвитку триває 23-25 діб.  Розвиток одного покоління при 21...25 °С триває близько 40 діб, а при 14...18°С затягується до 3,5-7 місяців.

Хрущак борошняний великий Tenebrionidae  (Tenebrio molitor L).

Імаго видовжене, майже з паралельними краями, зверху темно-буре з жирним полиском, знизу більш світле, ноги червоно-бурі. Поверхня кожного надкрила з 9 довгими та 1 коротким рядками крапок. Довжина тіла 12-16 мм.

Плодючість самиці: до 570 яєць.

Жуки з’являються пізно навесні або на початку літа. Сприятлива для розвитку комахи є температура 20...25°С.  Зимують личинки в борошні, щілинах. Заляльковування личинок у неопалюваних приміщеннях відбувається навесні. Розвиток триває близько року. На сонці гинуть за 10 хвилин.

Хрущак борошняний малий Tenebrionidae (Tribolium confusum Duv.)

Малий хрущак схожий на великого борошняного хрущака, відрізняється блискучим червоно-коричневим кольором і значно меншим розміром — 3,5-5 мм. Крила розвинуті, але жук не літає.

Плодючість самиці: до  350 яєць. Макс. 1000.

Цикл розвитку у малого борошняного хрущака завершується в середньому за 56 діб. В неопалюваних приміщеннях зимують жуки, а в опалюваних жуки і личинки. Гине при +7°С і нижче. Личинки проходять 5-12 линьок.

Борошноїд суринамський Cucujidae (Oryzaephilus surinamensis L.)

Імаго завдовжки від 2,0 до 3,5 мм; витягнуте й плоске, колір від жовто-бурого до чорно-бурого; поверхня матова, вкрита короткими волосками, що прилягають до поверхні тіла. Голова прогнатична, приплющена.

Плодючість самиці: до-300 яєць.

Жуки активні за температури від 15ºС. Вони відкладають яйця купками по 20-30 штук. Ембріональний розвиток яйця триває 10-12 діб. За сприятливої температури 25...27°С фаза личинки триває 18 діб, а сама вона живиться тією самою їжею, що й жук. Фаза лялечки за температури 22 °C триває  6-11 діб. Тривалість життя жуків становить 6-36 місяців.

Точильщик хлібний Anobiidae (Stegobium paniceum L.)

Жук циліндричної форми з великою передньоспинкою, насунутою на голову (каптурники). Довжина тіла становить 1,75-3,75 мм. Самиця крупніша за самця. Забарвлення від світло-коричневого до червоно-бурого. Вкритий тонкими густими шовковистими волосками 

Плодючість самиці: 6-140 яєць.

За температури 26...27°С одне покоління розвивається в середньому за 2 місяці, а при 20...22°С — 7 місяців. Повний цикл розвитку триває, в залежності від температури і якості їжі, від 70 до 200 днів. Протягом року в неопалюваних сховищах розвиваються 2 покоління, а в опалювальних приміщеннях і житлових будинках — до 4 поколінь.

Хлібний точильщик досить стійкий до впливу низьких температур. При температурі 4...5°С зародок жука в яйці залишається життєздатним до 4 місяців.

Вогнівка комірна південна Pyralidae (Plodia interpunctella Hbn.)

Довжина  метелика  7-9 мм, розмах крил — 13-20 мм. У метелика передні крила біля основи на 1/3 білувато-жовті, а далі до вершини — іржавоохристі з домішкою бурого кольору й двома свинцево-сірими поперечними перев’язами. Задні крила бруднувато- або сірувато-білі з коричнюватим зовнішнім краєм.

Плодючість самиці: до 250 яєць.

Одне покоління розвивається за температури 20°С в середньому 62 доби, при температурі 25°С — 33 доби, 30°С — 30 діб. Оптимальна температура розвитку  28...32 °С. 

Нижній температурний поріг розвитку становить 14°С. Не витримує низьких температур

Вогнівка млинова Pyralidae (Anagasta kuhniella Zell.)

Дрібний метелик сіруватого забарвлення, мешканець млинів. Довжина тіла становить 10-14 мм, розмах крил 20-25 мм. Передні крила свинцево-сірого кольору зі слабо вираженими поперечними звивистими смужками чорного кольору; задні крила брудно-сірі, з темнуватою облямівкою поблизу зовнішнього краю.

Плодючість самиці: до– 350 яєць.

Навесні відбувається їхнє заляльковування й виліт метеликів. Самиця відкладає яйця, приклеюючи їх переважно поодинці, рідше невеликими купками по 2-6 штук у найрізноманітніших місцях.

Міль зернова Gelechidae  (Sitotroga cerealella Oliv).

Метелик з розмахом крил 11-19 мм. Довжина тіла до 9 мм. 

Передні крила вузьколанцетні, жовтувато-сірі, загострені, іноді із двома подовженими чорними плямами посередині й чорнуватою плямою біля заднього кута; 

задні крила світло-сірі із бронзовим відливом і коричнево-сірою бахромою. Колір метеликів схожий на колір зерна пшениці.

Плодючість самиці: до 283 яєць.

Оптимальною для розвитку шкідника в усіх стадіях є температура 27...28°C. Увесь цикл розвитку при 14,3°C триває 113 діб, при 21°C — 35, при 27,5°C — 28 діб.

Вологість зерна нижче 14% спричиняє загибель яєць і гусениць.

У зерносховищах може розвиватися до 8 поколінь за рік. У полі на півдні ареалу розвивається до двох поколінь.

Міль зернову також розводять штучно на біофабриках для ромноження ентомофага — трихограми.

Тарганові шкідники запасів

Також активними шкідниками запасів є таргани, або BLATTODEA. Ці комахи родом з південної Азії були завезені на північ кочовими племенами і з тих пір поширилися по всіх континентах. 

Тіло тарганів пласке, овальне, завдовжки від 1,7 до 9,5 см. Голова трикутна  або серцеподібна, пласка, прикрита щитоподібною передньоспинкою. Ротові органи гризучі. Таргани мають міцні щелепи з хітиновими зубцями. Тарганові – термо- і гігрофіли, рухливі, переважно нічні, надзвичайно витривалі комахи. Тарганові  стійкі до радіації, смертельна доза випромінювання для них перевищує як таку для людей в 150 разів. 

Видовжене тіло таргана складається з 8 -10 тергітів (спинних склеротизованих сегментів) і 7-9 стернітів (черевних склеротизованих сегментів), 7 – у самиць, 8-9 – у самців. На кінці черевця знаходяться довгі членисті церки. У самців на останньому стерніті розташовано 1-2 грифелька. Зазвичай тарганові мають  світле забарвлення тіла з надкрилами жовтувато-коричневих відтінків, зрідка  трапляється темне або чорне. Надкрила таргана   щільні, рогові, або шкірясті з вираженим жилкуванням. Задні крила мають перетинки і в складеному стані сховані під надкрила. У деяких видів передні і задні крила вкорочені, також існують безкрилі види тарганів. Деякі різновидності тарганів уміють літати, хоча їх політ  не тривалий.

Самиці наділені  прихованим яйцекладом  оотекою — спеціальна білкова капсула, призначена для виношування нащадків. Таргани  живляться харчовими відходами і на лапках переносять збудників  багатьох хвороб, небезпечних для людини. Крім того вони можуть викликати алергію, особливо у дітей.   В Україні поширено два види: тарган чорний і рудий, або прусак.

Тарган рудий (прусак) (Blattella germanica)

Імаго  завдовжки 10-13 міліметрів. Забарвлення бурувато-руде з двома темними смужками на передньоспинці. Передні крила жорсткі, шкірясті і виконують захисну функцію. Задня частина тіла м'яка зі слабо розвиненими м'язами. У ній розміщена більша частина внутрішніх органів комахи. Голова велика трикутна, з могутнім гризучим ротовим апаратом, зверху захищена щитоподібною передньоспинкою. Вусики багаточленикові, щетинкоподібні.

Плодючість самиці: 30-40 яєць.

Оптимальна температура для розвитку яєць +24...26°С і 50-70% вологості. Прусаки не витримують спеку вище 45°С та холод від  -5°С.  Оптимальна температура для життя рудого таргана +30°С.

Тарган чорний (BLATTA ORIENTALIS)

Імаго має довжину тіла до 5 сантиметрів та  міцну блискучу хітинову оболонку, забарвлення чорне

Плодючість самиці: до 22 оотек по 8-20 яєць

У житті чорних тарганів велике значення має режим живлення і наявність води. Самці можуть голодувати до 2 тижнів, самиці — більше 2 місяців. Личинки без їжі і води живуть до 70 днів. При температурі нижче нуля чорні таргани гинуть.

Методи контролю чисельності комірних шкідників

До основних методів контролю комірних шкідників відносяться:

• Липкі клейові пастки
• Електричні пастки
• Інсектицидні пастки з отруйними речовинами
• Гелеподібні препарати 

Інсектициди у рідкій та газоподібних формах

Серед перерахованих вище способів контролю чисельності найбільш поширеними є хімічні із застосуванням контактних і фумігантних пестицидів. Контактні пестициди наносять на поверхню об'єктів у вигляді аерозолів або емульсій. Їм властива тривала токсична дія, що виключає повторне зараження об'єктів протягом певного часу. 

Використання емульсій здійснюється, як правило, вологим і аерозольним методами за використання аерозольних генераторів гарячого або холодного туману. Генератор подрібнює рідкий пестицид на мікрокраплини розміром менше 50 мк. Утворений таким чином туман розсіюється по приміщенню і зберігається в ньому кілька годин у повітрі, а потім осідає на стіни, стелю, підлогу, знищуючи шкідників.

Наразі завершуються роботи в полі, наступний етап — збирання врожаю. І настає потреба підготувати складські приміщення для зберігання зібраного зерна. Економічно більш доцільно і простіше обробляти склади фумігантами вологим методом. Компанія FMC має в своєму портфоліо для задоволення цієї мети потужні фуміганти — Фуфанон^® та Простор^тм. 

Фуфанон^® —  концентрат емульсії з діючою речовиною малатіон 570 г/л з  нормою використання до 80 мл/на 100 кв.м. Універсальний інсектоакарицид для захисту від основних шкідників запасів,  в тому числі і кліщів. Унікальна для ринку України діюча речовина Фуфанон^® — малатіон (фосфорорганічна сполука) володіє швидкою «нокаутуючою» дією на комах та сильною фумігаційною, високоефективно діє на популяції шкідників, стійких до піретроїдних препаратів. Також, діюча речовина після обприскування протягом декількох днів (період напіврозпаду становить 5-6 діб) розкладається на безпечні хімічні сполуки, не накопичується у продукції, відповідає вимогам ЕС щодо безпеки праці та навколишнього середовища.

Простор^тм — коцентрат емульсії з діючою речовиною біфентрин 21,3 г/л+малатіон 418,9 г/л з нормою використання 12-35 мл/100 кв.м. Препарат знищує комах і кліщів за рахунок контактної, шлункової та фумігаційної дії. До складу Простор^тм, окрім малатіону, входить  друга діюча речовина — біфентрин (належить до групи піретроїдів), тобто вони належать до різних хімічних груп, чим виключають виникнення резистентності (стійкості) до препарату популяцій шкідників. Таким чином, препарат відзначається миттєвим ефектом на шкідників та тривалим періодом захисту зерносховищ і зерна від повторного зараження (шість і більше місяців). Також біфентрин має високу стійкість до руйнування під дією сонячного світла та інших факторів, розкладається мікробним шляхом та має один з найтриваліших періодів напіврозпаду серед інсектицидних діючих речовин. Діюча речовина біфентрин дуже персистентна і добре утримується на поверхнях, де була нанесена, чим доповнює та пролонгує ефект від фумігації в рази. Таке поєднання забезпечує більш широкий спектр контролю та триваліший контроль шкідників запасів зерна- комах і кліщів в широкому діапазоні температур навіть у важкодоступних місцях.

Препарат, застосований згідно розроблених інструкцій, має високу ефективність  проти шкідників запасів. Завдяки високій біологічній ефективності його можна використовувати в широкому діапазоні температур без корекції на погодні умови. Препарати відповідають вимогам ЄС.

Рекомендації щодо застосування Фуфанон^® та  Простор^тм:

• обробку проводити в чистих приміщеннях за 3-4 тижні перед завантаженням зерном ручними або спеціалізованими засобами з дотриманням вимог безпеки;
• волога дезінсекція незавантажених складських приміщень здійснюється за допомогою ручних або моторизованих обприскувачів;
• норма витрати робочого розчину для непоглинаючих поверхонь — 5 л на 100 м2 і для поглинаючих поверхонь — 15 л на 100 м2;
• допуск людей в приміщення через 1 добу після обробки після провітрювання;
• обов'язково провітрювати приміщення.

  В.П. Федоренко