Галофіти

Галофіти — рослини з низькорослими чи розпростертими на поверхні ґрунту стеблами, які ростуть на зволожених солончаках. Галофіти можуть нагромаджувати велику кількість води. Вони запасають (соленагромаджувальні) чи виділяють (солевидільні) надлишок солей. Галофіти є едифікаторами засолених ґрунтів, до них належать солянки, солероси. 

Надлишок солей у ґрунті ускладнює споживання води коренями рослин. Оскільки ґрунтова вода має високий осмотичний тиск, поглинання її можливе тільки при вищому осмотичному тиску в клітинах коренів. І саме галофіти здатні підвищувати осмотичний тиск. Якщо в клітинах звичайних рослин осмотичний тиск становить 5-10 (20) атм., то в деяких галофітів (лутига блискуча Atriplex nitens) він може підніматись до 150 атм. Адаптація рослин до засолення може відбуватись залежно від характеру засолення. Так, при хлоридному засоленні рослини часто стають м'ясистими (сукуленти), при сульфатному набувають ксероморфної структури. Деякі галофіти для зменшення транспірації і видалення надлишку солей скидають листки (солончакова айстра звичайна Tripolium pannonicum).

Серед галофітів розрізняють три екологічні групи рослин: еугалофіти, криногалофіти та глікогалофіти. Еугалофіти, або справжні галофіти (солянки), ростуть в крайніх умовах засолення – на мокрих солончаках по берегах морів та озер. Це сукуленти з родини лободових Chenopodiaceae –солонець європейський Salicornia europaea та курай Salsola soda. Є тут і содник блискучий Suaeda splendens і сарсазан Halocnemum strobilaceum. Ці рослини нагромаджують велику кількість солей – до 50% всієї маси золи.