9 порад для ефективного збереження та використання вологи у ґрунті

І пити, і охолоджуватись, і рости

Для рослини вода — не лише «пиття» та можливість відновити запаси вологи, але й регулятор температури. У процесі терморегуляції рослина випаровує до 99% усієї отриманої води, використовуючи на формування вегетативної маси лише 0,2%-0,5%. Тому зрозуміло, що рослина має різні потреби у волозі залежно від погодних умов та  фаз її розвитку.

Для більшості культур у період проростання та появи сходів велике значення має достатня вологозабезпеченість орного шару ґрунту (0-20 см). На момент проростання насіння зволоження цього шару повинне складати не менше 20 мм, інакше формування рослин буде уповільнюватися, а урожайність культури з самого початку опиниться під загрозою.

Крім того, у кожної культури є свої критичні періоди, у які вона найбільше потребує достатнього зволоження. Для озимої пшениці це фаза виходу в трубку та колосіння. Для кукурудзи — від самого початку утворення волоті  до молочної стиглості зерна. Для соняшника — від початку утворення кошика до кінця цвітіння. Для сої та ріпаку — у період утворення сходів, а також у період бутонізації та цвітіння. Для цукрового буряка — період утворення коренеплодів.

Звісно, найкращим варіантом забезпечення рослин вологою у період вегетації є вчасні та достатні опади. Проте в останні кілька десятиліть клімат зробився настільки примхливим, що спрогнозувати кількість та якість опадів, і взагалі передбачити ці опади не може практично ніхто. Тому агрономам потрібно шукати нові методи господарювання, які дозволять зберегти наявну у ґрунті вологу та зробити її використання рослинами більш ефективним.

Що радять фахівці?

Господарювання потрібно планувати таким чином, щоб максимально накопичувати, зберігати та ефективно використовувати вологу. Звісно, це досить нелегкий процес, що потребує додаткових зусиль та праці.

Фахівці дають такі рекомендації з цього приводу:

1. Сівозміна. Перше, про що потрібно потурбуватися — це планування сівозміни. Вибір попередника має велике значення для збереження достатньої кількості вологи в орному шарі ґрунту на момент посіву культури. Деякі практики радять стерньові попередники. Проте є й такі, що вважають найкращим способом зберегти вологу чистий або зайнятий пар. Якби перед посівом кожної культури можна було дати полю «погуляти» під паром, було б дійсно чудово. Але на практиці таке реалізувати майже неможливо. Тому агрономові потрібно добряче подумати, як саме спланувати сівозміну та які результати він отримає на виході від кожної культури. Планування краще робити на 5-7 років. Це дозволить одразу зрозуміти всі перспективи та чітко спланувати майбутні виробничі процеси.
2. Обробіток ґрунту. Потужна плужна підошва, що неминуче утворюється при постійній оранці, дуже шкодить нормальному вологообміну між рослиною та ґрунтом. Безвідвальний обробіток (глибоке рихлення), мінімальні або нульові технології — усі вони варті уваги. Кожен агроном може прорахувати всі «плюси» та «мінуси» і обрати технологію собі до душі. Досвідчені виробники кажуть, що чим менше технологічних операцій проводиться перед посівом, тим краще для рослини.
3. Збереження вологи. Тут поки що нічого принципово нового не придумали. По-перше, затримання на полях снігу та талих вод, яке дозволить максимально накопичити вологу в ґрунті на початок весни. По-друге, весняне «закриття вологи» боронуванням. Якщо другий спосіб використовують майже на всіх полях, то першим часто-густо нехтують, а дарма
4. Мульчування ґрунту. Директор з розвитку проектів компанії «Маїс» Юрій Пащенко радить з власного досвіду: «Одним із способів збереження вологи в посівах кукурудзи є мульчування ґрунту рослинними залишками попередника. Мульчування не зможе в повній мірі зберегти всю ту вологу,  яка є в ґрунті протягом вегетації. В той же час ми можемо говорити, що 40-45% покриття поверхні ґрунту рослинними рештками лише створює умови для незначного збереження вологи , але суттєвої ролі не відіграє. Покриття на 70% і більше вже набагато ефективніше збереже вологу. І, безумовно, 100% покриття є ідеальним варіантом для збереження вологи».
5. Дотримання оптимальних строків сівби. Як надто ранні, так і надто пізні строки сівби шкодять рослині та не сприяють хорошому проростанню. При цьому експерти вважають, що в більшості випадків краще посіяти рано, ніж пізно, бо з кожним тижнем «простою» кількість вологи в ґрунті невпинно та суттєво зменшується.
6. Використання потенціалу самої культури. Підбір оптимальної для регіону групи стиглості сортів або гібридів, надання переваги посухостійким гібридам — це додаткова можливість ефективно використовувати вологу та не залежати повністю від примх погоди.
7. Регулювання густоти стояння рослин. Дотримання оптимальної густоти дозволить забезпечити культуру достатньою кількістю вологи.
8. Своєчасна боротьба з бур’янами та підвищення конкурентоспроможності культури. Бур’яни «відтягують на себе» від 30% до 40%-45% продуктивної вологи з ґрунту.  Тому не можна допускати забур’яненості посівів, потрібно створювати такі умови на початку розвитку культури, щоб вона могла активно конкурувати з бур’янами.
9. Раціональний підхід до застосування добрив. «Що занадто — то не здорово», говорили наші пращури. Саме цією приказкою можна керуватися агрономам при розрахунку норми внесення добрив.

Найкращий результат можна отримати при застосуванні  усіх вищенаведених методів у комплексі. При цьому необхідно врахувати особливості культури, яка вирощується, та кліматичні умови регіону. Звісно, можна зробити простіше: протанцювати навкруги поля з бубном у руці, викликаючи рясний дощ саме тоді, коли він потрібен. Але фахівці поки що не наводять ніяких практичних даних про результати використання цього агротехнічного прийому.

Олена Басанец, SuperAgronom.com