Кислотність проти добрив: як рН позначається на засвоєнні основних елементів живлення

Не будемо розглядати екстремально низькі або зависокі значення рН, адже і при рН нижче 4,0, і при рН вище 9,0 рослини у ґрунті просто не виживуть, оскільки токсичний вплив на їхню кореневу систему буде надзвичайно великим. У таких випадках не про внесення добрив потрібно думати, а про негайне розкислення чи розлужнення ґрунтів.

Що занадто — то не здорово

І надто кислі, і надто лужні ґрунти однаково негативно впливають на розвиток рослин, проте вплив цей буде відрізнятися:

• За рН ґрунту у межах 4-5,5 (кислі та слабокислі ґрунти) процеси засвоєння рослиною молібдену, кальцію, сірки та магнію уповільнюються і пригнічуються. Натомість краще починають засвоюватись алюміній, залізо та марганець, що переходять у кислому середовищі в легкодоступні форми. Результатом нестачі кальцію, сірки та магнію стає загибель рослин, навіть якщо на початку посіви виглядали цілком здоровими. Надлишок же алюмінію та заліза також є для рослини токсичним і призводить до порушення більшості метаболічних процесів, тому посіви можуть гинути ще й через цей фактор.
• За рН ґрунту у межах 7,5-8,5 (лужні та сильнолужні ґрунти)утворюються нерозчинні гідроксиди більшості мікроелементів (мідь, цинк, залізо, марганець, бор, тощо), через що рослини нездатні засвоювати ці елементи. Дефіцит може вкрай негативно позначитися на процесах росту й розвитку, що призведе до досить значних втрат врожаю.

Як бачимо, відхилення від оптимальних значень рН у будь-яку сторону є згубним для рослин. Звичайно, кислі ґрунти будуть більш «небезпечними», аніж лужні, особливо враховуючи той факт, що кисле середовище пригнічує розвиток і роботу бульбочкових бактерій на корінні бобових, через що вони не можуть засвоювати також азот. Але й сильнолужні ґрунти нормальному розвитку та продуктивності більшості сільськогосподарських культур не сприяють.

«На сьогоднішній день дуже серйозний стримуючий фактор розвитку рослинництва в Україні — це кислотність. У нас в Україні площа орних земель становить більше 25 млн га, і з них 48% — це кислі, або слабокислі ґрунти.  На таких ґрунтах добрива працюють наполовину, а то може навіть і у на третину, ті добрива що ви купили і кинули в землю, витратили кошти, взяли ресурс матеріальний, який по суті витрачається даремно. Американська Асоціація виробників кукурудзи чітко каже: якщо ви взяли землю в користування, то перше, що ви маєте зробити, це зробити аналіз на рH . Бо цінність цього аналізу буде 100%, бо він вам дасть відповідь, наскільки ваші добрива працюватимуть: на третину? На 40%? На 30? Щоб вирішити це питання,  зрівняти та збалансувати ці елементи живлення і їхній діапазон доступності,бо якщо ми цей баланс не зробимо, ми з вами не отримаємо віддачі, скільки б добрив не сипали. Як казав академік Д.М. Прянишников: «Поле — відкрита книжка. Тож треба завжди читати, що там написано», — каже Калін Цуркан, доктор сільськогосподарських наук, заступник виконавчого директора компанії «Бізон-Тех».

Зберігати нейтралітет

Уся норма більшості елементів засвоюється за показників рН ґрунту 6,5-7,0. Саме цей проміжок є оптимальним для повного засвоєння рослинами азоту, фосфору, калію, сірки, магнію та кальцію. Оскільки головна стаття витрат на підживлення – це макродобрива, потрібно знати, що за нижчих показників кислотності макроелементи поступово втрачають свою ефективність: за рН 6,0 азот засвоюється лише на 85-89%, за рН 5,5 його засвоєння вже буде на рівні 75-77%, якщо ж рН ґрунту становить 5,0, засвоїться лише 40-43% азоту. Приблизно такі показники маємо і для калію, а фосфор ще чутливіший до кислотності ґрунту, тож за рН 6,0 він засвоюється лише на 50%, а за рН 8,0 взагалі тільки на 20%.

Враховуючи, що внесені без належного ефекту добрива — це марно витрачені кошти та недоотримана у кінцевому підсумку урожайність, підтримання оптимальних показників рН на полі стає досить актуальною та необхідною операцією.

«Наведу для прикладу таку культуру, як цукрові буряки. Ми не отримуємо тих показників продуктивності, які нам демонструють найбільші насіннєві компанії, ми не реалізуємо закладений у культуру потенціал. Хто має в Україні 40-50 т/га буряків, той вважає, що отримав гарний урожай. Я у Нідерландах отримував 175 т/га. А все чому? Тому, що буряки не терплять кислих ґрунтів, культура на таких ґрунтах стресується. От ми й не можемо вийти за межі своїх 40-50 т/га у кращому випадку», — розповідає Калін Цуркан.

Тож підтримання оптимального рН ґрунтів — це не лише економія на добривах та покращення ефекту від їх внесення, але й підвищення продуктивності вирощування сільськогосподарських культур.

Олена Басанець, SuperAgronom.com