ФАО визначила ще 14 об’єктів сільськогосподарської спадщини світу

Унікальність систем — у способах взаємодії сільських громад з природою, завдяки якій регіони протягом поколінь забезпечувалися продовольством, створювалися стійкі екосистеми та зберігався високий рівень біологічного розмаїття.

Ці ландшафти надають важливі екосистемні послуги, які приносять користь людям в інших регіонах світу, наприклад, виробництво васабі в Японії.

Основна ідея ФАО щодо створення глобального переліку об'єктів аграрної спадщини у тому, щоб сприяти їх розвитку і дозволити малим фермерам зберегти свою традицію аграрного виробництва в умовах урбанізації та зміни клімату.

Ось деякі з таких об’єктів:

• Оаза Сива в Єгипті — одна з найкращих ілюстрацій винахідливості фермерів щодо адаптації сільського господарства до суворих кліматичних умов. Оаза розташована в Сахарі. Це унікальний зелений куточок, де росте безліч фінікових та оливкових пальм. В оазі проживає близько 28 тис людей, які займаються переважно сільським господарством. Фермери зрошують поля та сади завдяки продуманій системі поливу та дренажу. Аграрні роботи є чоловічою справою. Крім пальм, населення вирощує люцерну, пшеницю, спеції, овочі, розводить велику рогату худобу, кіз та овець.
• Чинампи в Мексиці — штучні плаваючі острови, призначені для вирощування аграрних культур. Ця традиція бере свій початок з часів ацтеків. На болотистих землях фермери вбивають дерев'яні палі, з'єднують їх вербою, насипають метровий шар ґрунту і вирощують урожай, збирати який можна п'ять разів на рік. У період злив чинампи стають островами. Верба, яка огороджує чинампу, захищає острівці від ерозії, створює екосистему для комах і птахів.
• Система сільського господарства Джагани в Китаї. Унікальні кліматичні умови тропічних районів Центрального та Південного Китаю у поєднанні з помірною температурою створили "альпійські" можливості для ведення сільського господарства.
• Рибний ставок і виробництво шовку в Хучжоу, Китай. Екоагросистема з вирощування шовковиць, виробництва шовку і розведення риби заснована на складній системі зрошення та дренажу, якій близько 2500 років.
• Система управління водними ресурсами в Осакі, Японія. Аграрний регіон Осакі розташований у болотистому басейні двох річок. Він часто зазнає підтоплень і впливу холоду. Проте фермери навчилися управляти водними ресурсами і вирощувати рис навіть у таких екстремальних умовах.
• Система землеробства на крутому схилі Ніші-Ава, Японія. На гірських масивах, крутизна яких сягає 40 градусів, використовується унікальний метод землекористування, що залишає незмінними гірські схили. Традиція вирощування зернових культур на схилах зародилася за сотні років до нашої ери.
• Агросистема чаю Хадонг у Хваге-мен, Республіка Корея. Система — результат адаптації жителів до неродючої гірської місцевості. За 1200 років сформувалася унікальна система вирощування та збору чаю Хадонг.
• Виноробство в Аксаркії, Іспанія. Фермери століттями вирощують мускатний виноград на крутих схилах. Виноградарство допомагає зберігати ландшафт, бо це запобігає ерозії.
• Каскадна система водних резервуарів у селах Шрі-Ланки. Система резервуарів з водою розвивалася протягом двох тисячоліть у посушливому районі країни. Завдяки їй у селах можна вести сільське господарство. Крім того, система дозволяє зберігати екосистему та природне розмаїіття.
• Рисові тераси у гірських районах Китаю. Жителі південного Китаю створили систему терасових полів на схилах гір для власної продовольчої безпеки. Рисові тераси взимку і навесні утримують воду, забезпечуючи майбутній урожай вологою. Тераси розташовані на висоті до 2 тис метрів над рівнем моря і повторюють контури гірських схилів, зберігаючи природний ландшафт незвичайної краси.
• Вирощування васабі в районі Сідзуока, Японія. Культивування васабі в регіоні почалося 400 років тому. Поля на крутих схилах мають структуру, стійку до стихійних лих. Корінь васабі в регіоні додають у морозиво і пиво.
• Агросистема в Баррозу, Португалія. Це поєднання природного ландшафту з багатьма невеликими фермами, які займаються вівчарством, свинарством, козівництвом. Випасання худоби в гірських районах, ведення сільського та лісового господарства — основні заняття для місцевого населення.