Європа ризикує відстати від світових аграрних конкурентів через повільне впровадження інновацій — Bayer

За даними дослідження, у 2011–2023 роках виробництво сільськогосподарських культур у ЄС зростало в середньому на 0,1% щорічно, тоді як у США — на 1%, а у світі — на 2%. У Бразилії середньорічне зростання становило 3,3%.

Водночас кліматичні ризики посилюють тиск на європейських аграріїв. За оцінками, зміна клімату спричиняє щорічні втрати ЄС у розмірі €17,4 млрд. До 2050 року цей показник може зрости до €24,8–28,9 млрд.

Читати:

• Ринок ЗЗР в Україні: євроінтеграція, генерики та нові правила гри
• Євроінтеграція для України у сфері використання ЗЗР: як працюють європейські фермери та чого очікувати українським аграріям

У звіті зазначається, що фермери на конкуруючих ринках мають доступ до ширшого спектра технологій насінництва, засобів захисту рослин і цифрових інструментів або можуть швидше впроваджувати інновації.

Регуляторні обмеження стримують доступ до нових технологій. На початку 2000-х років у ЄС було дозволено понад 1000 активних інгредієнтів для захисту рослин, тоді як сьогодні їх налічується близько 420. За останні сім років фермери втратили доступ до 92 активних інгредієнтів, а на ринок вийшов лише один новий синтетичний активний інгредієнт.

Водночас опитування понад 8000 споживачів засвідчило підтримку аграрних інновацій. Зокрема, 84% респондентів вважають, що фермери повинні мати доступ до найновіших технологій, а 77% переконані, що скорочення бюрократії допоможе забезпечити виробництво достатньої кількості продовольства в Європі.

У Bayer наголошують на необхідності передбачуваної регуляторної бази, яка сприятиме швидшому впровадженню інновацій, зберігаючи високі стандарти безпеки.

У звіті визначили ключові проблеми та напрями розвитку європейського агросектору:

• Повільне зростання виробництва сільськогосподарських культур порівняно з основними світовими конкурентами.

• Зростання кліматичних ризиків і пов’язаних із ними економічних втрат.

• Скорочення доступного асортименту засобів захисту рослин через регуляторні обмеження.

• Необхідність швидшого впровадження сучасних технологій насінництва, точного землеробства, автоматизації та штучного інтелекту.

• Підтримка аграрних інновацій серед споживачів і запит на скорочення адміністративної тяганини.

Яна Красновська, SuperAgronom.com