70% гербіцидів мають однаковий механізм дії: чому це посилює резистентність бур'янів

Цю проблему обговорювали під час прес-туру на АгроАрена Bayer, у Черкаській області, де закладено дослідні ділянки в рамках проєкту IWM (Integrated Weed Management, інтегрований контроль бур’янів), пише SuperAgronom.com. Це система, що поєднує агрономічні, механічні та хімічні методи контролю бур’янів для запобігання розвитку резистентності та забезпечення довгострокової ефективності захисту рослин.  

Як зазначив Володимир Железков, експерт з технологічного супроводу бізнесу ЗЗР Bayer Ukraine, проблематика резистентності поглиблюється тим, що більшість аграріїв не усвідомлюють її, не визнають. 

«Щойно фермер визнає, що має таку проблему на полі, він почне рухатись у правильному напрямку, щоб кожне поле було чистим і кожна культура давала максимально рентабельну врожайність. Бо є фактори погодні, і ми на них, на жаль, впливати не можемо. Але є ті фактори, наприклад, як гербіцидний контроль бур’янів, — це те, на що ми можемо впливати напряму», — наголосив фахівець.

Загалом однією з головних причин появи резистентності є обмежена кількість механізмів дії гербіцидів.

За словами Олександра Каменєва, провідного менеджера з маркетингу індустріальних культур Bayer Ukraine, з більш ніж 1,5 тисячі наявних продуктів гербіцидів на ринку 70% — це сульфонілсечовини, 20% — імідазолінони. Це все ALS-інгібітори. І лише 10% гербіцидів мають інші механізми дії.

«Тобто у нас обмежений перелік інструментів для того, щоб протидіяти цьому. Тому ставити ставку виключно на пестициди ми не можемо», — зауважив фахівець.

Загалом історія фіксування резистентності бур’янів в Україні починається з 2017 року, коли було офіційно зареєстровано резистентність плоскухи звичайної до ALS-інгібіторів у посівах рису. З того часу зафіксовано вже 5 резистентних видів бур’янів, які внесено до міжнародної бази.

За словами Олександра Каменєва, найбільше ризиків маємо з боку амброзії полинолистої, адже в її випадках наявна перехресна резистентність до двох механізмів дії. 

Компанія Bayer Ukraine також напрацьовує свою «карту» фіксації випадків резистентності певних бур’янів на основі звернень аграріїв з проблематикою та результатів тестування зразків бур'янів.

Перший підтверджений випадок у межах цієї програми було зафіксовано у 2020 році в Кіровоградській області. Тоді до компанії звернувся агровиробник, який зіткнувся з недостатньою ефективністю гербіцидів. Відібране насіння відправили на дослідження до Франції, однак отримання результатів займало близько року. Саме тому з 2021 року Bayer створила можливість тестувати зразки безпосередньо в Україні.

За словами Олександра Каменєва, у 2021 році підтверджено резистентність уже двох видів бур'янів — щириці звичайної та амброзії полинолистої. У 2022 році було відібрано значну кількість зразків, однак лише один із них виявився резистентним.

Надалі географія підтверджених випадків поступово розширювалася. У 2023 році нові точки з'явилися в Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Полтавській областях. У 2024 році дослідження знову підтвердили випадки в Кіровоградській області та зафіксували нові осередки амброзії.

Читати також: Мультирезистентність бур'янів до гербіцидів: дослідження, небезпека, методи контролю

Найбільший обсяг досліджень було проведено у 2025 році. За результатами аналізу нові підтверджені випадки резистентності щириці з'явилися також у Хмельницькій, Вінницькій, Київській та Чернігівській областях.

Водночас фахівець підкреслив, що карта не відображає реального масштабу проблеми в Україні.

«Ми відбирали насіння лише там, де до нас зверталися. Це були не лише наші клієнти — зверталися й господарства, які не використовують препарати Bayer», — зазначив він.

Компанія зазначає, що розвиває платформу IWM платформи у співпраці з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, щоб оперативніше виявляти випадки резистентності та допомагати агровиробникам коригувати системи захисту.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com