Вибір покривних культур має залежати від запасів вологи в ґрунті — експерт

Як зазначає професор Марцін Козак, видове різноманіття та склад сидеральних сумішей мають відповідати специфіці конкретної ділянки та місцевим кліматичним умовам.

«Правильне планування складу компонентів у трикомпонентній суміші вимагає гнучкості. За стандартних умов базовою культурою можуть бути гречка, боби та овес. Однак їх пропорції слід коригувати на основі аналізу водних ресурсів та прогнозованих опадів, оскільки окремі рослини мають різні потреби в транспірації та волозі», — кажуть фахівці.

• Боби польові — це вид з особливо високими гідрологічними вимогами. Вони мають потенціал для виробництва значної біомаси та отримання високих врожаїв — до 6 т/га в експериментальних умовах — але потребують постійної доступності води. У разі дефіциту вологи ця культура стає ненадійною.
• Гірчиця та редька, незважаючи на низьку вартість придбання, можуть спричинити проблеми вирощування в монокультурі.
• Гречка, фацелія та овес мають менші потреби у воді, хоча їх рекомендують сіяти в ранні терміни у вологий ґрунт.

«Якщо йдуть дощі, не кажучи вже про зливу, ми обираємо ті рослини, які потребують більше води. Якщо ми очікуємо або бачимо дощ, логіка підказує нам збільшити частку видів з вищими вимогами до вологи в трикомпонентній суміші та зменшити частку тих, які потребують менше. У протилежній ситуації — коли світить сонце, спекотно, а ґрунт сухий — ми збільшуємо частку гречки, водночас мінімізуючи частку вівса чи бобів до 10%», — радить експерт. 

Читати також: Отримати вегетативну масу сидерата на півдні вкрай проблематично, а зиск з покривної культури — реально

Професор Козак наголошує на необхідності дистанціюватися від теоретичних моделей обробітку ґрунту, які не відображають змінні польові умови. Розробка сівозмін, схем посіву та стратегій удобрення має ретельно враховувати місцевий мікроклімат та поточну зволоженість ґрунтового профілю. Сільськогосподарські рішення, що приймаються безпосередньо в польових умовах, мають базуватися на постійній оцінці водних ресурсів, оскільки цей фактор визначає біологічну та економічну ефективність інтродукованих видів.

«Управління продуктивністю ґрунту вимагає агротехнічної гнучкості, яка передбачає постійне адаптування видового складу проміжних культур до переважаючих умов вологості. Рішення про вирощування конкретних видів бобових культур має визначатися виробничим профілем господарства, ринковими можливостями та якісним потенціалом доступних ґрунтових ділянок», — йдеться у повідомленні.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Мінеральні добрива vs біопрепарати: як оптимізувати витрати на технологію живлення у 2026 році