ТОП порад щодо вирощування озимих зернових від Сергія Авраменка — дайджест
Ми часто публікували експертні коментарі Сергія Авраменка, доктора сільськогосподарських наук, головного наукового співробітника Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва, щодо вирощування озимих зернових. Його поради стосуються підживлення, строків сівби, норм висіву та порятунку ослаблених посівів. Цього разу вирішили зібрати головне і найцікавіше щодо озимої пшениці та підживлення озимих в окремий дайджест.
Азотні добрива для зимового підживлення озимих
Вибір азотних добрив для підживлення озимої пшениці восени має враховувати стан посівів. Слабкі посіви потребують особливої уваги.
«Якщо у вас слабо розвинені посіви, і є відповідні умови в зимовий період, то краще не втрачати час, а проводити його саме взимку», — каже Сергій Авраменко.
Найбільш доцільно взимку проводити підживлення аміачною селітрою, вважає Сергій Авраменко. Можна також проводити підживлення КАСом і допускається підживлення сульфатом амонію.
Також, Сергій Авраменко зазначає, що краще не підживити по мерзлоталому ґрунту взагалі, чим це зробити неправильно.
Осіннє підживлення слабких посівів покращує стан пшениці
У багатьох регіонах України пшениця в листопаді має фазу від проростків до трьох листків і цього недостатньо для нормального входурослин в зиму. Допомогти покращити ситуацію можуть азотні мінеральні добрива.
«Те, що ми зазвичай на таких слабих посівах вносимо по мерзоталому ґрунту. Краще ту ж дозу азотних добрив дати зараз, в осінній період. Ми проводимо вже багато років велику кількість досліджень на цю тему, результати я розповідаю на семінарах, де виступаю», — зазначає науковець.
Максимальні норми азоту для посушливих зон
На полях одного з господарств Харківської області було закладено 3 демонстраційні поля пшениці. На одному показано результати фунгіцидних обробок продуктами різних компаній. На другому — позакореневі підживлення, зокрема різні мікродобрива, карбамід по листу тощо. І ще на одному полі випробовували різні варіанти азотних підживлень (17 варіантів досліджень, в тому числі контроль). Які норми та яких добрив показали найкращу ефективність в посушливих умовах.
Помилки при сівбі озимих зернових у пізні строки
Пізня сівба озимих залишається серйозним викликом для агрономів. Найпоширеніші помилки — невідповідна глибина загортання насіння, порушення норм висіву та відсутність передпосівної обробки ґрунту.
«Якщо ми сіємо глибше, це спричиняє затримку весняного кущення. Власне, його може взагалі не відбутися. Утім, є ризик при такій мілкий сівбі — це весняні суховії, які небезпечні для рослин, які не закріпилися. Видувається просто на верхній шар і коренева система оголиться. Під сонцем такі посіви можуть загинути. Але такі явища відбуваються стихійно, — пояснив фахівець.
Детально про всі нюанси в матеріалі.
Три ключові моменти при пізньому висіві озимих
На думку Сергія Авраменка, найбільш поширеною помилкою є збільшення дози протруйників. Адже часто аграрії думають, що за пізнього висіву рослини більш схильні до ураження хворобами, тому збільшують норму.
«Збільшуючи дози протруйника, ви збільшуєте фітотоксичність для рослин, відповідно, сходи затримуються, енергія проростання погіршується і урожайність у вас різко падає. Тому в пізні строки сівби дозу протруйника треба встановлювати мінімальну рекомендовану. Крім того, уникайте застосування протруйників, які мають сильну фітотоксичність. Є певні діючі речовини як ципроконазол, частково тебуконазол тощо, які мають підвищену фітотоксичність для рослин. При пізніх строках сівби їх краще не застосовувати», — каже Сергій Авраменко.
Можливість сівби озимих у грудні
Хоча це рідше практикують, озимі зернові можна сіяти й у грудні, якщо дотримані певні умови — достатня вологість ґрунту та правильний вибір сорту.
Наскільки знижується врожайність при сівбі озимих у пізні строки (із середини жовтня) залежить від ряду чинників. Зокрема, від погодних умов, наявності вологи на час сівби, системи удобрення та протруйників, які застосовувалися. Утім, існують випадки, коли врожайність при пізних строках сівби може навіть бути більшою, ніж за сівби у ранні або в оптимальні строки.
Вплив маси 1000 насінин на врожайність
Масу 1000 насінин варто враховувати при плануванні норм висіву, адже від цього залежить густота стояння та потенційна врожайність. У рослин, що проросли з насіння із низькою масою 1000 насінин була дещо знижена енергія проростання, сила росту. Але згодом ситуація вирівнялася і на момент збирання різниці не було виявлено.
«Результати досліджень, які отримали ці лабораторії, свідчать про те, що якщо розбіг по масі тисячі невеликий — до 20-25%, то істотного впливу на врожайність не буде, — каже Сергій Авраменко.
На прикладі господарства з Чугуївського району Харківщини він продемонстрував результати калібрування насіння.
Читати: Сергій Авраменко про дослідницьку роботу, недобросовісність науковців та знищення аграрної науки
Сівба озимої пшениці в сухий ґрунт
Озима пшениця посіяна в сухий ґрунт зайде в зиму більш ослабленою, ніж пшениця пізнього строку сівби
«Якщо ми сіємо в сухий ґрунт і це насіння лежить в сухому ґрунті місяць-два або і більше до випадання перших опадів в жовтні чи листопаді місяці, то за таких умов краще сіяти пшеницю пізніше. Якщо ви посіяли умовно на початку вересня в сухий ґрунт або посіяли десь у листопаді і одразу пішли дощі, то більшу продуктивність і кращу якість зерна, як правило, сформують ті посіви, які були посіяні пізніше. Зійдуть вони в один строк, але ті, що посіяні в сухий ґрунт, будуть більш ослабленими і менш продуктивними, — пояснив Сергій Авраменко.
Порятунок ослаблених посівів озимих
Пізно посіяні озимі, або ж посіяні рано, але в сухий ґрунт, перед входом в зиму вже не встигають розкущитись і, ймовірно, підуть в зиму у фазі 1-3 листків, максимум у фазі початку кущення.
«Що треба робити для таких посівів? Чи можна їх якось ще підтягнути? Звичайно ж, якщо ви послухаєте рекомендації різних виробників «чудодійних примочок», наприклад, різних мікродобрив, стимуляторів росту і так далі, то вони будуть в один голос вам розповідати, що найкращий спосіб порятунку таких посівів — це чудодійні їхні еліксири. Це мікродобрива, це стимулятори, вам будуть показувати картинки, де після внесення цих «чудодійних примочок» коренева система потужно росте і розвивається. Рослинна маса така сильна іде, вони найкраще перезимовують і так далі. Ну, ви можете вірити, можете не вірити цим байкам», — каже Сергій Авраменко.
Підживлення азотом не завжди покращує зимостійкість
Побутує популярна думка, що надмірне азотне підживлення озимих зернових в осінній період може призвести до зниження їхньої зимостійкості. Однак, в умовах зміни клімату, зокрема, відсутності суворих зим в Україні в останнє десятиліття, загроза повної загибелі рослин практично дорівнює нулю. Більше того, якщо ваші посіви йдуть в зиму ослабленими (у фазі сходів або двох-трьох листків), тоді осіннє підживлення таких рослин в такий період, навпаки, сприяє кращому накопиченню цукрів. Коментарі науковця на на цю тему.
Оптимальні норми висіву для посушливих років
В Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН провели досліди з різними густотами пшениці в умовах Харківщини. Досвід показує, що зменшення норми висіву пшениці в умовах посухи дає кращі результати, оскільки рослини менше конкурують за вологу. Порівнювали густоти 3 млн схожих насінин на га, 4 млн/га, 5 млн/га та 6 млн/га.
Середній колос на ділянці з нормою 3 млн/га довший приблизно на 5 см, ніж на ділянці з 6 млн/га. Більш детально про результати.
Сівба озимих навесні
Що буде із озимими зерновими культурами, якщо посіяти їх не в осінній період, а навесні? Якщо це реально озимий сорт жита, пшениці, тритикале, чи ячменю чи іншої зернової культури, то він ніколи не дасть колоса, якщо його посіяти навесні. Є сорти дворучки, що можуть давати колос за весняного строку посіву, але класичні озимі сорти завжди будуть залишатися отак от у фазі кущення до самої зими. Переважна частина цих рослин потім загине зимою і на наступний рік від цієї ділянки нічого не залишиться.
Пожовтіння листків пшениці навесні 2025 року та вплив приморозків
«Коли навесні були приморозки, у нас підмерз нижній ярус листя, який був сформований на той момент. І фактично живим після приморозків залишався прапорцевий і підпрапорцевий листки. Тобто, два верхніх листки, рідше три, продовжували функціонувати. На початку червня відбулося стрімке зростання температури повітря до 37-38°С, подекуди навіть до 40°С. При цьому ґрунт нагрівався ще сильніше, а пшениця не мала достатнього листового покриву, щоб захистити від перегрівання верхній шар ґрунту», — каже фахівець.
Читати: Весняні приморозки ще тривалий час будуть супутником весняно-польових робіт: як пристосуватися?
За його словами, внесення карбаміду чи якихось там препаратів в цей період по колосу абсолютно неефективне, додав Сергій Авраменко, оскільки відсутність листкової поверхні не дозволить рослині засвоїти азот.
Чи потрібно вносити гербіциди на озимі зернові вовсени?
Перше — це в якій фазі росту і розвитку знаходяться культури. Друге — в якій фазі росту і розвитку знаходяться бур'яни. Третє — треба розуміти про які види бур'янів ідеться. Четверте — треба розуміти, яка кількість цих бур'янів або падалиці попередніх культур.
«Ну і, звичайно, треба розуміти погодні умови, за яких ви плануєте вносити гербіциди. Треба розуміти календарні строки. Тобто, якщо це мова йде про внесення гербіцидів у жовтні — це один момент, а якщо це йдеться про внесення в листопаді або навіть на початку грудня — це інший момент. От я зараз вибрав два поля. Обидва поля після попередника соняшник, але між ними є різниця, одне поле було посіяно раніше, інше пізніше. На полі, де рослини зараз знаходяться у фазі сходів або двох листків і падалиця соняшника вже почала з'являтися. Бур'янів я поки що не спостерігаю. Тобто поле чисте від бур'янів, але полізла падалиця соняшника. І видно, що її тут з'являється велика кількість», — розповідає Сергій Авраменко.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
