Склеротиніоз соняшника поширюється в безпечні раніше регіони: зміни клімату роблять хворобу більш шкодочинною

Про це в коментарі для SuperAgronom.com розповів Олександр Котигора, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group.

Збудником є гриб Sclerotinia sclerotiorum, який зимує у ґрунті у вигляді твердих чорних тіл-склероціїв. Боротьба з хворобою вимагає комплексу агротехнічних та фунгіцидних заходів. Розмноженню збудника сприяють часті опади, помірні температури та порушення технології вирощування. Гриб зимує у вигляді чорних твердих тілець — склероціїв, які можуть зберігати життєздатність у ґрунті до 5-8 років. Інфекція поширюється двома шляхами: через уражене насіння (міцелій), або через ґрунт аскоспорами , які розносяться вітром на великі відстані.

«Біла гниль завдає значної економічної шкоди: розріджує посіви, викликає вилягання рослин і знижує врожайність. Склероції, що потрапили у ґрунт під час збирання врожаю, продовжують цикл хвороби і можуть заражати наступні культури. В Україні склеротиніоз соняшнику стабільно проявляється в Лісостепу та Степу, особливо в роки з надмірними опадами та помірними температурами. Південні області перебувають у зоні підвищеного ризику через зрошення, локальне перезволоження ґрунтів та зміну кліматичних умов», — пояснює Олександр Котигора.

За останні роки, каже фахівець, спостерігається розширення ареалу хвороби та збільшення її шкодочинності, навіть у регіонах, які раніше вважалися менш вразливими.

«Аграріям важливо пам’ятати, що білу гниль потрібно контролювати постійно, адже склеротинія — одна з найнебезпечніших та найскладніших у контролі хвороб соняшнику. Це пов’язано з тим, що збудник білої гнилі здатний зберігатися у ґрунті та уражати рослини протягом усього весняно-літнього періоду», — наголошує він.

Залежно від фази розвитку культури та ураженої частини рослини склеротиніоз може мати кореневу, стеблову та кошикову(найшкідливіша) форми.

«Ефективне стримування цієї хвороби можливе лише за умови зменшення кількості інфекції в ґрунті, на рослинних рештках та насінні. Саме на це спрямовані профілактичні агротехнічні заходи, які повинні бути обов’язковою частиною технології вирощування. На жаль у виробничих процесах через економічні обмеження господарства часто відмовляються від базових елементів захисту. Порушення сівозміни, відмова від глибокого обробітку ґрунту та загущені посіви призводять до накопичення збудника у орному шарі», — застерігає Олександр Котигора.

Він пропонує аграріям застосовувати комплексний підхід для боротьби з білою гниллю соняшника:

1. Сівозміна — ключовий елемент. Повернення соняшника на те ж саме поле не раніше ніж через 4-5 роківдозволяє значно знизити інфекційне навантаження, оскільки більша частина склероції за цей час втрачає здатність до проростання.
2. Глибокий обробіток ґрунту. Забезпечує закладку уражених рослинних решток на глибину понад 15 см. У таких умовах збудник не може активно розвиватися і поступово гине.
3. Оптимальна густота посівів. Надмірне загущення створює підвищену вологість і погане провітрювання, що сприяє розвитку білої гнилі.
4. Фунгіцидний захист. При високому інфекційному фоні, сприятливих погодних умовах і насичених сівозмінах агротехнічних заходів часто недостатньо, тому застосування фунгіцидів необхідне для збереження врожаю та його якості.

«Препарати на основі боскаліду працюють системно та ефективно стримують розвиток збудника склеротиніозу всередині рослини. Тому для захисту від білої гнилі у бренду DEFENDA є такі продукти як РАДИКАЛ (боскалід 500 г/кг) та РАДИКАЛ НЕО (азоксистробін 250 г/л +боскалід 150 г/л). Боскалід належить до хімічного класу аналідів, має унікальний механізм дії, який відрізняється від інших фунгіцидів. Завдяки системній дії, боскалід розподіляється по всій рослині, забезпечуючи тривалий захист від інфекцій», — рекомендує Олександр Котигора.