Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Ринок ЗЗР у сезоні 2025: вплив погодних та воєнних факторів
На ринок засобів захисту рослин впливає чимало факторів, серед яких визначальними, звісно, є війна, кліматичні зміни, а також перспективи зближення з агроринком ЄС. Але кожен сезон має свої особливості й ми вирішили розглянути, чим відзначився 2025 рік.
Наразі остаточних даних за цей рік поки що немає, але якщо прослідкувати тенденцію останніх воєнних років, то згідно з даними 12-го щорічного інфобука Агробізнес України у 2024/25 МР, крива обсягів внесених ЗЗР у діючій речовині, яка до 2021 року стабільно йшла вгору, у 2022-му різко впала. Причому як по всіх сегментах пестицидів, так і по внесенню їх під окремі основні культури. Передусім тому, що повномасштабна війна стала причиною збоїв логістичних ланцюжків, внесла корективи у сівозміни і технології більшості господарств, і загалом зменшила площі оброблюваних земель.
Різке падіння було лише в перший рік повномасштабного вторгнення, але потім ситуація «стабілізувалась», але практично на тому самому рівні, на який «упала» тоді, кажуть експерти.
Та ці цифри відображають передусім загальну політико-економічну ситуацію в країні. Нам же цікавий агрономічний бік питання. Саме з ним ми звернулись до фахівців галузі — представників агрохімічних компаній.
Читати також: Ринок добрив і ЗЗР в сезоні 2022: постачання, попит і прогнози на 2023
З точки зору постачання, логістичних ланцюгів, то тут уже в налагоджену за воєнні роки систему почали втручатись додаткові ризики, спричинені інтенсифікуванням з боку ворога обстрілів транспортної інфраструктури України, енергетики, портової інфраструктури. Через це можуть затримуватись поставки продукції як на склади самих компаній чи дистриб’юторів, так і безпосередньо до споживача. Для імпортованих продуктів та сировини для виробництва ЗЗР додаються проблеми з міжнародними логістичними шляхами, а також ситуація на кордоні, де робота пропускних і митних служб також залежить від електропостачання, повітряних тривог та інших спричинених війною чинників. Власне, ті самі повітряні тривоги загалом гальмують усі процеси в компаніях, але це буденність для всієї країни. Усе перелічене впливає передусім на вчасність доставки необхідної продукції клієнтам.
Окрім логістичних проблем, Олександр Каменєв, менеджер з маркетингу (ЗЗР) компанії «Байєр» в Україні, назвав також економічні фактори, такі як коливання цін на сировину, вплинули на рентабельність виробництва.
«У 2025 році ринок ЗЗР залишався нестабільним, але контрольованим. Попит на ЗЗР зберігався високим, аграрії обережніше планували закупівлі через мінливість ринку. Втім, навіть за таких умов, український аграрний ринок продемонстрував стабільність і стійкість», — наголосив він.
І справді, практично усі компанії, з якими ми спілкувались, запевнили — вони адаптуються під нинішні реалії, докладають зусиль і знаходять способи виконувати усі свої зобов’язання і значні «зриви» на четвертому році повномасштабного вторгнення відсутні.
«Після турбулентності, яку ми спостерігали протягом останніх років (особливо 2022–2023), 2025-й став роком відносної стабілізації. Доступність препаратів нормалізувалася, а ціни вирівнялися порівняно з піками двох попередніх сезонів. Попит більш прагматичний: господарства фокусуються на перевірених технологіях і продуктах з чітким кінцевим прибутком від їх застосування, або з упевненістю про те, що застосування таких препаратів призвели до уникнення очікуваних ризиків під час сезону вирощування», — зі свого боку додав Микола Мілієнко, керівник департаменту маркетингу BASF.
Читати також: Вийшов інфографічний довідник «Агробізнес України 2024/25»: як адаптується галузь у четвертий рік війни
З точки зору постачань є ще один фактор, природний, але який періодично додає «логістичної суєти» на ринку. А саме — погодні умови, які створюють протягом сезону ті чи інші ризики, які потрібно прибирати, зокрема з допомогою агрохімії. Тоді попит на деякі позиції позапланово зростає і компаніям доводиться швидко реагувати.
«Корективи у ситуацію на ринку ЗЗР в поточному сезоні внесли погодні умови: від кількох хвиль приморозків у весняний період до посухи влітку та надзвичайно дощових умов восени. Це спричинило певний перерозподіл застосування окремих продуктів, тобто додалися додаткові непередбачувані обприскування, зумовлені примхами погодних умов», — зазначив Олександр Мигловець, директор департаменту агротехнологій компанії Ukravit.
Окрім загальних тенденцій, ми ще розпитали фахівців агрохімічних компаній про особливості сезону-2025 та продукти, які допомогли нашим аграріям захистити посіви цьогоріч та прогнозовано стануть у пригоді в наступному сезоні.
Які групи препаратів залишаються найзатребуванішими? Як змінився попит за останні роки? З якими проблемами зверталися агровиробники цього сезону найбільше?
Сергій Борисов, керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA LNZ Group:
Україна в цьому році з точки зору погодних умов «поділилась» на дві частини. Одна частина, де опадів було забагато, а друга частина, де їх зовсім не було. Тож була відповідною й динаміка попиту на певні категорії продуктів. У регіонах з підвищеною вологістю зросла потреба в фунгіцидах.
У південних регіонах, де спека і посуха фактично знищила багато посівів, попит на засоби захисту значно знизився. Хоча раніше, у весняний період, в цих областях активізувався попит на мікроелементи, стимулятори росту, фунгіциди — адже проблеми розпочались іще восени, тому було багато пересівів. Пізніші посіви були ослабленими, а ще додались весняні заморозки. Тож місцеві аграрії намагались врятувати їх в такий спосіб. На жаль, чимало із врятованого навесні потім загинуло в літню посуху.
Натомість у деяких центральних областях — Дніпропетровській, Полтавській — спостерігались сприятливі умови для поширення шкідників, що спричинило збільшення запитів на інсектициди.
Загалом через дефіцит вологи в ранньовесняний період аграрії змушені були розпочати надто ранню сівбу кукурудзи та соняшника. При цьому певна кількість відмовилася від використання ґрунтових гербіцидів, тоді як бур’яни активно вегетували і були проблеми при внесенні страхових гербіцидів, особливо на кукурудзі та соняшнику. Досить важлива проблема — ареал розповсюдження карантинного шкідника західного кукурудзяного жука вже досяг Київської, Чернігівської, Житомирської областей, особливо де кукурудза в монокультурі. Тому в наших рекомендаціях обов’язковим є інсектицидний обробіток кукурудзи у фазу 3-7 листків та 10-12 листків.

Якщо конкретизувати по препаратах із портфелю DEFENDA, то акценти цьогоріч були наприклад, на таких ґрунтових гербіцидах: Сора-Нет, Айдахо, Перун; страхових гербіцидах: Муссон, Сумаро, Харума, Піраміда, Блейд, Бантен. Серед фунгіцидів користуються попитом Камзол Турбо, Ультралін, Старк, Талер, Спліт Дуо. Для боротьби зі шкідниками широко використовуються інсектициди Октант Турбо, Бомбардир Дуо, Просенс, Кайрос, Престо. Зауважу, що попит знижується на хлорвмісні пестициди — у зв’язку з екологічними вимогами та стандартами ЄС.
Олександр Мигловець, директор департаменту агротехнологій Ukravit:
Найбільш актуальними залишаються ґрунтові, страхові гербіциди та гербіциди суцільної дії. Попит на останні щорічно зростає через поступовий перехід до поверхневих обробітків ґрунту або повну відмову від традиційних агротехнічних операцій, що впливає на збільшення актуальної забур’яненості як в літньо-осінній період, так і в період вегетації традиційних нам культур.
На плодово-ягідних насадженнях продовжує спостерігатися багаторазове застосування фунгіцидів та інсектицидів із різними механізмами дії. Наша компанія серед інших операторів ринку, яка щорічно показує зростання в цьому сегменті в кожному куточку держави.
Щодо цьогорічної проблематики, то ранньою весною мали дуже багато звернень з усіх регіонів щодо того, як нівелювати вплив приморозків на вегетуючих культурах. У східних та південних регіонах масового поширення набирає вугільна гниль соняшника, в центральній та західній частині — зростає загроза склеротиніозу, особливо якщо у ланці сівозміни є перенасичення «соняшник - ріпак - соя» і не були проведені (або проведені невчасно) обприскування. Цьогоріч це призвело до значного недобору урожаю соняшника та сої.
Практично у всіх регіонах відзначалося поширення та пошкодження капустяною міллю та озимими і підгризаючими совками на польових культурах. У південних та східних областях спостерігаємо зростання нетипового поширення видів кліщів на ріпаку, соняшнику та кукурудзі, що вимагає постійного моніторингу на цих культурах і відповідного застосування акарицидів.
Також відзначаєтсья поширення на схід і південь західного кукурудзяного жука (діабротики), для боротьби з яким великі агрохолдинги сьогодні закладають низку досліджень щодо контролю личинкової форми шкідника.
Микола Мілієнко, керівник департаменту маркетингу BASF:
Сегмент гербіцидів класично зберігає найбільшу частку на ринку ЗЗР завдяки структурі посівів (соняшник/кукурудза/зернові). Під впливом інколи недостатньої зволоженості ґрунту, фермери адаптують технології захисту, застосовуючи все більше післясходові гербіциди. Фунгіцидний захист є одним з обов’язкових елементів технології. Фактор погоди часто є визначальним тут, впливаючи не лише на пресинг хвороб, а й на можливість зайти в поле та провести обробку. Показовим для цього сезону був період внесення фунгіцидів проти фузаріозу на зернових. Ті, хто правильно врахував фактор погоди, правильно обрав препарат та зміг його застосувати у потрібну фазу, отримали якісний урожай.
Певно, наразі для агровиробництво в Україні найбільш впливовим чинником і найбільшою проблемою є, звісно, фактор війни.
Водночас для різних регіонів проблематика має свої акценти:
- Схід/Південь. Волога — ключовий лімітуючий фактор; запит — на стратегії утримання потенціалу врожаю з мінімумом інвестицій, стійкі до впливу погоди формуляції.
- Центр. Тепла зима / рання весна — ранні хвилі бур’янів; потрібні гнучкі гербіцидні системи й повторні обробки.
- Захід/Північ. Вищий тиск хвороб зернових; акцент на профілактичних програмах із двома обробками, плюс регуляція вилягання.

Олександр Каменєв, менеджер з маркетингу (ЗЗР) в Байєр в Україні:
Об’єктивно ми можемо дати оцінку виключно крізь призму портфоліо препаратів ЗЗР компанії Байєр. Попит на оригінальні препарати Байєр залишається стабільним. Відповідно ми бачимо відновлення продажів фунгіцидів до рівня 2022 року, збільшення продажів гербіцидів порівняно з 2024 роком, однак обсяги продажів все ж відстають від доковідного/довоєнного періоду. Також фіксуємо збільшення продажів інсектицидів порівняно з 2024 роком. Попри складний економічний стан, для українських агровиробників на першому місці стоїть ефективність препарату, а вже потім — вартість обробки на гектар.
Цього сезону аграрії зіткнулися з нетипово зниженими температурами у травні-червні, що негативно впливало на ріст і розвиток культур та ускладнювало контроль бур’янів, шкідників і хвороб. За таких умов правильність і точність рекомендацій щодо застосування пестицидів мала вирішальне значення.
Як змінюються підходи агровиробників до використання ЗЗР?
Олександр Мигловець, директор департаменту агротехнологій Ukravit:
У сільське господарство поступово приходять молоді гравці, підхід у яких дещо відрізняється порівняно з тими, хто навчався у 90-х та 2000-х роках. Фахівці різних категорій господарств підходять до обрання препаратів більш ретельно, із глибоким аналізом діючих речовин або їх поєднань, формуляцій, тривалості дії, фази та норми застосування. Поширеною є ситуація, коли деякі заплановані обробки можуть не проводитися через наявні гідротермічні умови, а також з урахуванням прогнозу на наступні 7-10 днів.
Екологізація агровиробництва (поєднання хімічних та біологічних продуктів) — це світовий тренд, який поступово простежується і в Україні. Й хоча я б не сказав, що аграрії масово почали переходити на біологічні рішення, але увага до них зростає, й агровиробники проводять свої власні внутрішні дослідження, щоб упевнитися, що саме це рішення у поєднанні з хімічними препаратами або ж лише біопродукт забезпечить очікуваний результат.
Наразі ринок біологічних препаратів перебуває на початковому рівні їх масового застосування на українських ланах та багаторічних насадженнях. І наша компанія теж інтенсивно працює у цьому напрямі.

Сергій Борисов, керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA LNZ Group:
Ґрунтово-кліматичні умови весняного періоду 2025 року переконали багатьох агровиробників у доцільності використання ґрунтових гербіцидів на основних культурах. Дедалі більше господарств віддають перевагу якісним постпатентним продуктам, в тому числі і бренду Defenda.
Збільшується попит на використання дронів, але є певні проблеми, продиктовані війною. Для економії коштів певний відсоток господарств замість превентивних обробітків, це стосується в основному внесення фунгіцидів та інсектицидів, використовують ці продукти по факту, але це не завжди правильне рішення.
Олександр Каменєв, менеджер з маркетингу (ЗЗР) Байєр в Україні:
Технологічно ми бачимо зниження об’ємів робочої води під час польових обробок та активне впровадження технологій точного землеробства (прецизійні карти, змінні норми, таргетні внесення). Це дозволяє оптимізувати виробництво, підвищувати урожайність, а також прибуток на гектар при збалансованому рівні інвестицій у захист.
Щодо технологічних інновацій: Україна — одна з провідних країн Європи за темпами впровадження технологій точного землеробства (прецизійні карти, змінні норми, таргетні внесення, цифровий моніторинг). Із завершенням війни ми очікуємо динамічний розвиток малооб’ємного обприскування із використанням дронів, а також прискорення розробки нових формуляцій — більш стабільних, екологічно відповідальних і технологічно зручних для точного застосування.
Микола Мілієнко, керівник департаменту маркетингу BASF:
Найбільш стисло я можу описати тенденцію визначенням підходу — прагматична економіка. У центрі — вартість збереженої тонни; господарства відсікають усе, що не дає віддачі в конкретний сезон. Щоб уникнути ризиків якості/підробок, все більше господарств купують в авторизованих дистриб’юторів, користуються післяпродажною підтримкою й експертизою компаній виробників та дистриб’юторів.
Відносно новим підходом є врахування фактору сталого захисту й антирезистентності: діючі речовини з антирезистентними властивостями (наприклад, молекула Ревісол), ротація механізмів дії, поєднання контактних і системних компонентів, повернення мультисайтів у схеми.
Читати також: Українське землеробство під тиском зміни клімату: чому зміна технологій вирощування — не тренд, а умова виживання?
У другій частині статті розповімо про прогнози фахівців щодо тенденцій на ринку ЗЗР у 2026 році: чи зміняться ціни та попит, які новинки з’являться у портфоліо компаній, як світові тенденції можуть вплинути на сегмент засобів захисту рослин в Україні.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com


