Через війну іноземні сорти гарбуза олійного витісняють вітчизняну селекцію

31 жовтня 2025, 13:25 Меланія Несмачна

362

Фото: SuperAgronom.com

Гарбуз

Внаслідок воєнних дій частка української селекції у переліку доступних для вирощування сортів гарбузів падає. Дослідні станції, які цим займалися в Донецьку та Голій Пристані нині окуповані та практично знищені. А в реєстрі виробників насіння залишилося тільки дві організації: приватна компанія «Свитязь» у Львові та Дніпропетровська дослідна станція.

Про це повідомляє Суспільне зі слів Володимира Заверталюка, виконувача обов'язків директора Дніпропетровської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва НААН України.

Останні сорти гарбузів насіннєвого напрямку, створені в Україні, — Український багатоплідний, Лель, Валок, Світень, Народний та столові сорти — Славута, Ждана, Ювілей, Доля і Бальзам.

«На сьогоднішній день заполонило Україну імпортне насіння: Хокайдо, Турка, Болгарка, але, повірте мені, що якісного насіння сьогодні на Україні дуже мало. Ми продовжуємо створення нових сортів, які адаптовані до наших умов», — прокоментував Володимир Заверталюк.

Нині важко знайти постачальників і на імпортний посівний матеріал, говорить співвласник Звенигородського фермерського господарства «3ДА Агро» Богдан Шалденко. У господарстві на 250 га висадили гібрид гарбуза Турка. За його словами, на цьогорічну врожайність вплинула посуха. Тож планують, що чистого прибутку матимуть до 1000 $/га, тоді як у сприятливі роки прибуток міг бути і до 2000 $/га.

Читайте також: Вирощування гарбуза олійного окуповується за сезон

В господарстві придбали комбайн для збирання гарбуза, з підборщиком. Підбирають різні сорти.

«Починалось все з Українського багатоплідного, а потім я почав експериментувати із сортами. Сім років тому натрапив на гібрид Турка. Він дає більше обсяг урожаю на гектар. Ще вирощую сорти Данка полька, голонасінні. Буду завозити австрійський посівмат голонасінного гарбуза. Він маржинальніший по здачі. Я вирощую гарбуз тільки на насіння, а деякі господарства, які займаються скотарством, силосують гарбуз», — говорить Богдан Шалденко.

Після збирання врожаю він залишає до 40 т молотого гарбуза на полі, що підживлює, зволожує і розрихлює ґрунт. З досвіду аграрія, посаджена після гарбуза пшениця без удобрення поля забезпечила 6,4 т/га. Цього року під гарбузом уся земля господарства. В наступному році хочуть спробувати сівозміну «соняшник — гарбуз».

Богдан Шалденко додає, що Україна не є лідером постачання гарбузового насіння на світовому ринку. З великим відривом лідирує Китай, який і диктує ціну. На його думку, гарбуз перестав бути нішевою культурою, адже попит на гарбузове насіння набагато вищий, ніж звикли думати.

На поливі тут отримали 2160 сухого насіння з гектара, яке постачають до переробників за кордон — у Німеччину, США, Польщу. В Україні, на жаль, переробників гарбуза бракує.

Насіннєвий напрямок розвивається швидко, оскільки насіння має великий попит на зовнішніх ринках, каже заступниця директора з наукової роботи Інституту овочівництва і баштанництва НААН, селекціонерка баштанних культур Оксана Сергієнко. Проте з 2022 року площі під гарбузами значно скоротились. Їх здебільшого вирощують у Вінницькій, Полтавській Черкаській, Хмельницькій та Одеській областях і на неокупованій частині Харківської області. Гарбуз займає близько 7-10% площі під овочевими культурами. Більшість виробляється гарбуза саме у малих господарств.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com