Аграрії Чернігівщини збільшують площі під гарбузом олійним, вважають його вигідним

У селі Носелівка Височанської громади родина «одноосібників» Пищенків вирощує гарбузи вже четвертий рік поспіль. Цього року збираються розширити площі до 8 га (із 20 га, які мають в обробітку) та сподіваються на гарний прибуток.

Про цю культуру та особливості вирощування дізнались з Інтернету. Спробували різні сорти. Вирощували сорти Український багатоплідний, Данка Полька, але зупинились на турецькому сорті Турка, який виявився найбільш урожайним, до того ж насіння цього сорту має найкращу фактуру і є найважчим. Так, Олексій Пищенко, співвласник господарства, якщо мішок Українського багатоплідного важить близько 25 кг, то мішок Турки — 32 кг. А ще в насіння цього сорту вища олійність.

«Після сівби гербіцидом площу не накриваємо, тільки механічна просапка. Міжряддя проходимо культиватором. Думаємо в цьому році зробити механічний просапник, щоб полоти в рядку. Це дешевше і більш практично, бо гарбуз любить, щоб була просапка», — каже.

Він додає, що його господарство було першим у селі, хто почав займатись гарбузом, а нині вже почали «підтягуватись» й інші односельці. Хоча більшість сіє по 1-2 га.

За словами аграрія, для старту гарбузового бізнесу потрібно небагато. Починали з комбайна виробництва компанії «Мороз», вартістю 2 тисячі доларів.

«Перші врожаї ми збирали комбайном «Мороз» — у нього одна труба сепарації завдовжки півтора метри та відсутній підбирач. Гарбуз накидали вилками вручну чоловік вісім. Далі везли його на мийку, для цього в нас є ванни. Все, що спливало нагору, ми забирали на сушарку, а «потопельники» з відходами виливали на город. Для того, щоб справитись з такими обсягами сирого насіння, ми спочатку змайстрували невелику сушарку. За один захід з неї отримували два з половиною мішка. Сушить вона годин шість. За день встигали двічі посушити, тобто п’ять мішків. Пізніше зробили більшу сушарку, також на дровах», пояснює технологію Юрій Пищенко, батько Олексія.

Наразі гарбузоводи Носелівки збираються розширювати площі. А задля цього удосконалюють методи збирання насіння гарбуза.

«Ми придбали гарбузовий комбайн в Умані. Купували вживаним, там хлопці займаються олійним гарбузом і виробництвом комбайнів. Він у них два сезони відпрацював, домовився взяти за пів ціни. Новий такий коштує 500 тисяч гривень, вживані турецькі аналоги удвічі дорожчі за ті, які виробляють українці. Це, треба сказати, кустарне виробництво, яке швидко розвивається. Зараз в Україні ми спостерігаємо своєрідний бум на гарбузові комбайни. У цих хлопців стоїть цех в Умані, комбайн вони виготовляють за два тижні. Замовлень вистачає», — каже Олексій Пищенко.

Читати також: Вирощування гарбуза олійного окуповується за сезон

Він додає, що гарбуз стає дедалі більш цікавою культурою для місцевих господарів. Тільки по Носелівці вже гектарів до 20 загалом точно будуть сіяти. По сусідніх селах також є гарбузярі з комбайнами. Культура рентабельна, адже Турка може дати одну тонну сухого насіння з гектара, а перекупи забирають її по 85 грн\кг. У підсумку з одного гектара можна отримати до 2 тисяч доларів прибутку. Цікавить ця культура і багато крупних агрофірм, які сіють гарбуз сотнями гектарів і мають більш потужні сушарки. Ті експортують його напряму за ціною 3 долари за кілограм.

«Ще кілька років — і ціна піде на спад. Ажіотаж на вітчизняні гарбузові комбайни показує, що гарбуз стає цікавою культурою. Плюс холдинги починають сіяти по 500-700 гектарів. Втім, насіння хоч і буде багато, але сильно в ціні воно не впаде — гривень 75-80 буде триматись. Хіба що перекупи будуть збивати. Вихід — кооперуватись і здавати великими партіями за більшу ціну», — зауважує Олексій Пищенко.

Як зазначається, з 5-8 га гарбуза усі капіталовкладення можуть окупитися за один рік. Причому починати можна і без комбайна: по селах таких агрегатів стає все більше, тож вигідно винаймати. Ціна обмолоту, наприклад, на Чернігівщині становить в середньому 150 гривень за один мішок сирого насіння, у грошовому еквіваленті потрібно віддати власнику комбайна 10% від намолоченого. Головне — правильно підібрати сорт та технологію, підсумовує автор замітки.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com