Врахування всіх деталей у багатофакторних системах вирощування соняшнику допоможе уникнути неправильних рішень — експерт

Про це на своїй сторінці в мережі Facebook написав Віктор Філатов, керівник ТОВ «Харківське насіння» та співзасновник бренду FD Seeds.

Він навів 2 приклади з господарств, в одному з яких через помилки урожай отримано нижчий, а в другому — хороший, але висновки обома аграріями були зроблені помилкові, тому надалі є ризик прийняття неправильних рішень.

Так, одне господарство із Хмельниччини, за результатами аналізу ґрунту: Калій — 110. Фосфор — 45 (за Меліхом). Сірка — 7. Ph 6,9. Органіка 2,3.

«Майже ідеальний ґрунт. Трішки більше кальцію, ніж треба, і гарний рівень магнію. Але… Пропустили обробку на соняшнику після 37 мм опадів. Вирішили, що внесли по 4-й парі листків, а наступну обробку зроблять по цвітінню. Але всі обробки на початку цвітіння лише рятували верхнє листя. А нижній ярус «згорів». Через це урожайність не перевищила 2,5 т/га. Якщо збирання буде пізнішим, то врожайність іще знизиться. Бо, якщо чесно, це не зона вирощування соняшнику. Він буде гнити і падати від опадів. А ще кислотне число — як «бонус». Не завжди, але в деякі роки це проблема», — зауважив експерт.

Інший приклад — соняшник на піщаних ґрунтах після пшениці. Після попередника пшениці ще посіяли сидерати. Через посуху восени 2024 року утворена сидератами маса не була значною — рослини виросли не вище коліна.

Читати також: 7 помилок при сівбі сидератів назвали фахівці

«Показники аналізу ґрунту не дуже: магній — 140, слабкий, як на мене. Так само слабкий калій — 74. Натомість гарний фосфор — 79. Загалом ЄКО — 11», — зауважив Віктор Філатов.

За його словами, було внесено восени 150 кг/га сульфату магнію та 150 кг/га хлористого калію. Під час сівби 100 кг/га аміачної селітри. Також протягом вегетації провели 2 фунгіцидні обробки.  Як результат отримано непоганий урожай — 4,5 т/га.

Експерт додає, що рівень опадів був різний, і при цьому в першому випадку — навіть вищий.

Але суть проблеми в тому, які висновки зробили в обох господарствах, начебто проаналізувавши ситуацію.

«В першому варіанті вирішили, що проблема була в насінні, тобто їм продали неякісний посівмат. Так і справді буває нерідко, але не в цьому разі. А другий керівник господарства вирішив, що на соняшник в його випадку майже не треба азоту. Бо отримали ж 4,5 т/га. Не врахувавши при цьому, що до пшениці була соя, а пшениця була загущена і посіяна на 6 см із внесенням 150 кг/га азоту по д.р. і дала близько 6 т/га. Тобто соняшник скористався азотом, який «не взяла» пшениця. Тож у висновках — не праві обидва», — підсумував експерт.

Читати також: Де зробити аналіз ґрунту: список агролабораторій

Головна тема

Кукурудза в 2026 році програє через логістику, ціни та врожайність