Експерт пояснив ключові функції біостимуляторів при обробці насіння

Про це розповів Юрій Третяк, генеральний директор компанії «Агротека», у матеріалі «Підготовка насіння озимих до сівби: як стимуляція росту кореневої системи підвищує потенціал урожайності» на SuperAgronom.com.

«Ніхто не ставить під сумнів абсолютну необхідність протруювання насіння фунгіцидними та інсектицидними препаратами. Це базовий, обов'язковий елемент технології, який є надійним захисним щитом від збудників хвороб та ґрунтових шкідників. Проте важливо розуміти обмеженість цього підходу. Щит захищає, але не надає сили. Стандартні протруйники — це пасивна оборона. Вони не допомагають рослині швидше прорости в сухому ґрунті, не стимулюють її утворювати глибшу та розгалуженішу кореневу систему для кращого живлення, не підвищують її стійкість до холоду чи посухи. Більше того, деякі хімічні протруйники можуть мати легкий ретардантний ефект, дещо пригнічуючи енергію проростання на початковому етапі. У сучасних умовах, коли саме абіотичні стреси є головними лімітуючими факторами, простого захисту вже недостатньо», — пояснив експерт.

За його словами, біостимулятори — це не добрива і не пестициди. Згідно з Регламентом ЄС 2019/1009, це продукти, які стимулюють природні процеси живлення рослин з метою підвищення ефективності використання поживних речовин, стійкості до абіотичних стресів та якості врожаю.

Читати також: Юрій Третяк: Ад'юванти і біостимулятори мінімізують негативні фактори у ході вегетації, на які ми не можемо вплинути

По суті, це сигнальні молекули, які запускають власні метаболічні процеси рослини. При обробці насіння їхня ключова функція полягає в тому, щоб:

• Підвищити енергію проростання та польову схожість, забезпечуючи дружні та вирівняні сходи.   
• Стимулювати активний ріст кореневої системи, особливо бічних корінців, що відповідають за поглинання води та поживних речовин.   
• Підвищити природну здатність рослини протистояти стресам, таким як дефіцит вологи, низькі температури чи засолення ґрунту.   

«Таким чином, ми переходимо від стратегії простого «захисту» до комплексної стратегії «захист + стимуляція». Біостимулятор не замінює фунгіцид, а робить рослину настільки сильною, що вона сама краще протистоїть хворобам, а також успішніше долає стреси, з якими фунгіцид впоратися не може», — зауважив Юрій Третяк.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Ефективне господарювання на невеликих площах: досвід аграріїв з Полтавщини