На Львівщині закладають найбільшу плантацію шипшини з механізованим збиранням

19 серпня 2025, 18:55

2096

Любомир Кащук

На Стрийщині закладуть найбільшу плантацію шипшини на заході України. В Грабовецько-Дулібівській громаді працюють над закладенням плантації шипшини на площі 85 га.

Про це розповів директор господарства «Дактиль-агро» Любомир Кащук, пише SuperAgronom.com.

Господарство «Дактиль-агро» засноване у 2016 році і від того часу поступово працює над розвитком. Починалося все з 25 га заліснених ділянок — земельних паїв, які не оброблялися протягом десятиліть і вкрилися чагарниками. Поступово розкорчовуючи землі, за 8 років розширили земельний банк більше ніж в 10 разів. Важка і затратна праця, яка не окуповується дуже швидко, і земля відновлюється до нормального стану десь протягом трьох-чотирьох років.

Господарство вирощує олійні та зернові культури, проводячи більшість операцій своєю сільськогосподарською технікою, парк якої старається тримати в належному стані, періодично поповнючи його. За ці роки діяльності вдалося зберегти фінансову дисципліну та не допустити прострочених заборгованостей перед бюджетом, кредиторами, позичальниками, орендодавцями, працівниками, незважаючи на складні фінансові періоди.

У 2021 році, на основі проведених земельних торгів, було укладено договір оренди земельної ділянки площею 85 га для закладання багаторічних насаджень в урочищі Шепільське. Справа закладання садів насправді дуже відповідальна і затратна, тому і підготовка повинна бути відповідна.

«Ми відвідали декілька господарств в країні, які вже на той час працювали з садами шипшини, а також розсадники де б можна було придбати якісний садивний матеріал. Після цього було прийнято рішення щодо закладання пробної ділянки, де висадили 600 кущів шипшини, 4-х різних сортів з різних куточків України. Також було придбано дороговартісну напівавтоматичну причіпну саджалку польського виробництва, що дозволяє висаджувати до 4 га саджанців в день», — розповідає Любомир Кащук.

Читати по темі: Лікарські рослини: чи варто братися за цю нішу в Україні і чи можна заробити?

У цьому ж 2021 році почали готувати грунт для висадки саджанців на площі орієнтовно 20 га з розрахунку 5000 саджанців на гектар. Зважаючи на те, що протягом кількох попередніх років ця земельна ділянка не використовувалася і не оброблялася — була в занедбаному стані (заросла багаторічними і однорічними бур’янами та кущами) - підготувати її до осінньої висадки саджанців було непросто. Зима 2021-2022 року була важкою, і в погодному плані також. Зважаючи на це, у вересні 2022 року, через гибель більше 60% саджанців було прийнято рішення про передисковку цієї площі і підготовку до повторної осінньої висадки з агротехнічними корективами.

«2022 рік був дуже важким для України і для нашого господарства також. Адже повномасштабне вторгнення агресора на нашу землю також розбило плани багатьох господарств та підприємств. Окрім планів, ми втратили домовленості з нашими постачальниками саджанців, тому що вони припинили діяльність. Знайти відповідний посадковий матеріал у 2022, 2023 році було неможливо. І тільки у 2024 році деякі розсадники повідомили, що можуть приймати замовлення на посадковий матеріал на 2025 рік. Знову було укладено угоди на постачання саджанців на 2025 рік. Тому вже цього року ми плануємо висадити до 30 га саджанців шипшини, і якщо не буде форс-мажорів в наступні періоди, то до 2030 року ця площа має вийти на планове плодоношення 1-1,5 кг з куща», — каже директор господарства.

Він розповідає, що в 90-х роках минулого століття Україна входила в топ світових експортерів шипшини. Проте всі ці плоди були зібрані вручну з дикорослих кущів, і з роками ручний збір зменшувався.

«В той же час наші західні сусіди працювали над закладанням садів з шипшиною і механізованим збором, та з часом самі зайняли лідерські позиції на світовому ринку. Щорічне світове використання продуктів з шипшини, збільшується, тож рішення про вирощування шипшини, вважаю, було прийняте правильно, і це одна з галузей де можна дійти до кінцевого продукту переробки в наших умовах, створюючи додану вартість в нашій країні, незважаючи на експорторієнтованість більшості кінцевих продуктів», — підсумовує Любомир Кащук.

В планах господарства вийти на механізоване збирання плодів через 3-4 роки та їх переробку в кінцеві продукти в найближчій перспективі.