На європейському ринку насіння дуже жорстка конкуренція й на українську насіннєву продукцію вітчизняної селекції там ніхто не чекає — науковець

Як зауважив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, це, безперечно, відкриває нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва, повідомляє пресслужба ННЦ.

За словами науковця, для держави переваги полягають у збільшенні інвестицій в галузь, створення нових робочих місць, а також наповнення державного та місцевого бюджетів за рахунок сплачених податків.

Водночас, пояснив він, йдеться про продаж будь-якого насіння олійних культур, що буде вироблене на території України, – як національної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній, які дислокуються в Україні. А отже, частка насіння вітчизняної селекції, яка нині й так по зазначених культурах становить 7-10 % ринку, буде дедалі зменшуватися.

Наразі, нагадав Олександр Захарчук, на території України вже функціонує понад 10 великих насіннєвих заводів суто іноземних компаній, які виробляють насіння власної іноземної селекції. А отже, українські сільськогосподарські виробники щорічно спонсорують іноземну селекцію через сплату роялті та селекційних платежів іноземним виробникам – за насіння на 6,0 млрд грн, яке реалізується в Україні.

«Робота одного «середнього» насіннєвого заводу вартістю близько 100 млн дол. США, що будується іноземними компаніями, забезпечує роботою лише 80-85 осіб. Такий завод може виробити 500-600 тис. посівних одиниць насіння гібридної кукурудзи чи соняшнику на суму близько 2,5 млрд грн. Інтелектуальна складова з них може складати до 80 %, тобто 2,0 млрд грн. Це й є та додана вартість, з якої сплачуються податки, і яка, на жаль, не буде належати національній селекції та насінництву. І навіть після продажу за кордон це насіння завжди залишатиметься французьким, німецьким, австрійським чи швейцарським, і буде приносити прибутки в першу чергу іноземним компаніям – Corteva Agriscience, Syngenta, Bayer, Euralis тощо. Інтелектуальна складова вирощеного ними на території України насіння завжди залишатиметься у власності іноземних держав», — каже науковець.

Крім того, прийняття Європейським парламентом цього рішення означає, що компанії, що базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння та будувати нові насіннєві заводи в Україні. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння олійних культур в ЄС.

Отже, очікувати, що визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дасть новий поштовх для інтенсивного розвитку вітчизняного насінництва, передчасно, зауважив Олександр Захарчук.

Дійсно, приєднання України до Міжнародних схем сертифікації насіння, а також визнання у 2020 році Європарламентом української системи сертифікації еквівалентною вимогам ЄС дозволило Україні вже чотири роки поспіль збільшувати експорт насіння зернових та олійних культур, в основному до країн Євросоюзу.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у 2024 році Україна експортувала до ЄС насіння на 122 млн дол. США. Це у 6 разів більше, ніж це було до 2020 року. При цьому продаж насіння національної селекції склав лише близько 5 % від загального результату, висловив занепокоєння експерт.

Україна може опинитися у ситуації Румунії, Угорщини чи Туреччини, застеріг він. На території цих країн іноземними компаніями виробляється багато насіння, але жодну з них ніхто ніколи не називаю передовою країною з великими селекційними досягненнями та насінництвом.

На думку науковців Інституту аграрної економіки, на європейському та світовому ринках насіння діє дуже жорстка конкуренція, й на українську насіннєву продукцію вітчизняної селекції там ніхто дуже не чекає. За своє місце вітчизняним виробникам насіння доводиться боротися, зазвичай продаючи за кордон насіннєвий матеріал навіть за демпінговими цінами, а також в країни не найбільш якісного ведення насінництва.

Читати також: Вітчизняне насінництво: стан галузі, ціноутворення та потреба в держпідтримці

Без державної підтримки селекційної галузі та насінництва, без гідної заробітної плати селекціонерів та селекційним установам, без інвестицій Україна навряд чи зможе конкурувати з існуючими європейськими виробниками та завоювати насіннєвий ринок ЄС, висловив сумнів Олександр Захарчук.

На його думку, для забезпечення успішного виведення насіння національної селекції на європейський ринок необхідно запровадити низку системних заходів, спрямованих на посилення позицій саме українського насінництва, зокрема:

• збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції, як найбільш стабільного шляху наповнення значними інвестиціями;
• запровадити підтримку національного насінництва на внутрішньому ринку за рахунок дії державних селекційних програм;
• розробити дієві механізми боротьби з фальсифікатом насіння.

«Лише запровадження в Україні цивілізованого обігу насіння на внутрішньому ринку та охорона прав інтелектуальної власності на сорти рослин та насіння сприятиме виходу українських виробників на ринки країн – членів ЄС з конкурентоспроможним насінням національної селекції», — наголошує експерт.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Збитки для всіх: чому в Україні досі продають та купують фальсифіковане насіння?