На покинутих через війну землях прифронтових областей помічено значне збільшення шкідників злакових культур — дослідження

Про це пише AgrоTimes.

Загальна середня заселеність полів озимини під урожай 2024 року хлібним туруном по Україні становила 25,56%, лишаючись на рівні попередніх років. Те саме стосується й показника його середньої чисельності — 0,49 екз./м². Утім, зазначає завідувач лабораторії прогнозів Інститут захисту рослин НААНУ Андрій Федоренко, за оцінюванням по природно-кліматичних зонах найбільшу чисельність було зафіксовано в Степу (0,54 екз./м²), а не на Поліссі, як 2022 року (в Лісостепу — 0,49 екз./м², на Поліссі — 0,44 екз./м²).

Щоб не було російського насіння в українській землі! Latifundist Media та агробізнес збере 1,5 мільона для аеророзвідки за картину Гамлета

Якщо ж розглянути безпосередньо по областях, то максимальне значення показника помічено в Запорізькій області (0,9 екз./м²). На решті територій чисельність коливалася в межах 0,2–0,6 екз./м².

«Отже, цілком ймовірно, що таке збільшення чисельності хлібної жужелиці саме на Півдні країни, особливо в Запорізькій області (за відсутності відповідних даних по «Херсонській і Донецькій областях), пов’язано насамперед із впливом війни. Причини лишилися ті самі: на територіях, де відбуваються бойові дії або поруч, неможливо проводити своєчасний хімічний захист культури. Окрім того, недотримання (вимушене) елементарних, але ефективних проти турунів, заходів агротехніки на полях, що в прифронтовій зоні, утруднено (сівба озимини у допустимо пізні строки, науково обґрунтована сівозміна, збирання врожаю в оптимально ранні та стислі строки, проведення лущення стерні та рання оранка)», — йдеться у повідомленні.

Поля з недбало зібраним урожаєм зернових — ще одна передумова появи осередків із підвищеною чисельністю хлібної жужелиці, наголошує науковець. Адже загроза посівам від туруна ймовірна насамперед на озимині, яку посіяли по зернових попередниках, на місцях втрат зерна після збирання, а також поблизу скирт із соломою, куди турун інколи мігрує з полів пророслої падалиці.

Читати також: Топ-11 найнебезпечніших шкідників зернових

Поява кинутих полів і ситуативне (без наукового підходу) виведення із землекористування великих площ орних земель (через бойові дії) також становить небезпеку. Всі ці площі стають резерватами не лише для турунів, а й для багатьох інших шкідників (на неорних землях зимують і відроджуються саранові), бо створюються широкі екологічні ніші для неконтрольованого їх розвитку.

Також, за словами Андрія Федоренка, результатом впливу війни в Україні є і збільшення чисельності хлібних жуків (кузьки) (якщо порівняти з минулими роками), до того ж безпосередньо на Півдні (в зоні Степу). Серед іншого, на збільшення шкідливості хлібних жуків також може впливати поява покинутих земель (імаго хлібних жуків часто починають своє додаткове живлення на перелогах із пирієм і тільки потім переходять на посіви зернових колосових) і неможливість дотримання правильної агротехніки вирощування через бойові дії.

Як зазначається, 2023 року у фазу молочно-воскової стиглості зерна імаго хлібних жуків на території України заселили 34,6% обстежених площ у межах свого ареалу, що приблизно на рівні 2022 року (34,32%). Так, у Степу заселеність становила 24,7%, максимальне значення показника зафіксували також у Запорізькій області (75%), у Лісостепу — 52% (на рівні 2022 року), на Поліссі — 12,12% (на рівні 2022 року).

«Щодо середньої чисельності імаго на території України у цей період, то вона майже вдвічі перевищувала аналогічний показник за попередній рік — 0,85 екз./м² (2022 р. — 0,49 екз./м²). Проте якщо дослідити ситуацію детальніше за природно-кліматичними зонами, влітку 2023 року показник загальної середньої чисельності на всій території збільшився тільки завдяки зоні Степу. Тут було зафіксовано значне зростання (більш ніж удвічі) середньої (2,0 екз./м²) та максимальної чисельності в осередках (5,2 екз./м²)», — пише автор.

І порівнює, що 2022 року аналогічні показники становили 0,72 і 2,6 екз./м² відповідно. Щодо решти територій, то в Лісостепу середня чисельність майже не змінилася — 0,5 екз./м², а максимальна в осередках, навпаки, спала до 2,3 екз./м² (2022 р. — 0,47 і 3,2 екз./м² відповідно). На Поліссі також відбулося зниження показників середньої чисельності — до 0,2 екз./м² і максимальної в осередках — до 1,0 екз./м² (2022 р. — 0,28 та 1,5 екз./м² відповідно).

Також зазначається, що за даними осінніх ґрунтових розкопок, личинок хлібних жуків виявляли повсюдно, в межах свого «традиційного» ареалу. Було також спостережено деяке збільшення їх загальної середньої чисельності — 0,55 екз./м² (замість 0,48 екз./м² попереднього року). Щодо заселення територій личинками у цей період, то, як і в разі з туруном, найбільше їх зафіксовано також у зоні Степу — 21,5% з максимальним значенням цього показника в Запорізькій області (33,33%).

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Довідник шкідників

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур