Топ-11 найнебезпечніших шкідників зернових

Сьогодні великий відсоток аграріїв, котрі займаються вирощуванням зернових культур, привчились до проведення профілактичних дій, аби якомога рідше зустрічати на посівах шкідників. Тому для тих, хто не встиг вчасно застосувати інсектициди або за особливостями технології не застосовує їх взагалі — основні та найнебезпечніші підземні й наземні вороги рослин.

Хлібний жук

Із кузькою знайомі всі, хто коли-небудь мав справу з пшеницями. Минулого сезону цей шкідник був надто активним — агрономи не встигали вносити інсектициди, щоби зберегти посіви. Так який на вигляд цей шкідник?

Це чорний жук, завдовжки 12-16 мм, який має пластинчасто-булавоподібні вусики; надкрилки темно-каштанові з чорною квадратною плямою біля щитка. Личинка розміром до 35 мм, С-подібно зігнута, біла, з бурожовтою головою, 4-членистими вусиками й ногами.

Він виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Особливо сильно пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь, живиться зернами диких злаків. Личинки пошкоджують корені жита, пшениці, кукурудзи, буряків, соняшнику, картоплі, тютюну, плодових саджанців у розсадниках.

«У минулому сезоні сильної загрози пшениці не виникало, але рік на рік не приходиться. Кузька на посівах спостерігався в період молочної стиглості, та серйозно не зашкодив. Питання також у тому, що навіть якщо спостерігатиметься високий відсоток шкодочинності того чи іншого жука, ми поки не знайшли для себе ефективного біоінсектициду», — розповів Олександр Омельченко, агроном-насіннєвод компанії «Арніка».

Жуки активні в спекотні сонячні дні, вони літають, сідають на колосся і живляться. Через два тижні після виходу починається відкладання яєць, для чого самка заривається в ґрунт на глибину 10-15 см і відкладає яйця невеликими купками, за 2-3 прийоми по 30-40 штук. Через три тижні з яєць виходять личинки, вони живляться перегноєм і дрібними корінцями різних рослин, зокрема культурних, личинки більші – переважно корінням. Восени вони переходять у ґрунт на глибину 30-80 см, а навесні знову піднімаються до поверхні. У зв’язку з дворічним циклом розвитку через рік спостерігаються льотні роки.

Основними рекомендаціями по попередженню або знищенню шкідника є:

• лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою,
• міжрядний обробіток ґрунту просапних культур і парових полів на 10-12 см (наприкінці травня – на початку червня) для знищення личинок і лялечок;
• обробка крайових смуг зернових колосових культур у період наливання зерна інсектицидами за наявності 3-5 жуків на 1 м2.

Бавовняна совка

В основному гусінь бавовникової совки живиться репродуктивними органами рослин. Особливо небезпечні ушкодження  качанів кукурудзи на початку цвітіння гусеницями бавовняної совки старших віків, що може привести до формування неповних качанів. Найбільша шкідливість гусениць бавовняної совки відзначається під час наливання зерна в качані.

Пошкоджені совкою рослини вражаються більшою мірою грибними захворюваннями: пузирчастою головнею і фузаріозом качанів. На соняшнику гусениці бавовняної совки живляться як на листках, скелетуючи їх, так і на кошиках. На сої гусениці ушкоджують бутони, зав'язі, листя.

Зернова совка

Також досить всеїдний шкідник – пошкоджує пшеницю, овес, ячмінь, жито, кукурудзу, злакові трави. Не лишає в спокої ні у вигляді бурувато-сірої гусениці, ні тоді, коли вже виростає до чималого сіруватого метелика.

Метелики з’являються у червні й літають у липні, що збігається з колосінням хлібів. Живляться цукристою рідиною (пасокою) в колосках злаків. Самки відкладають яйця на колоскові лусочки, ніжку й ості колоса, листя, яке вкриває колос. Плодючість однієї самки – до 400 яєць.

Гусениці вгризаються всередину зерна й там живляться, пізніше об’їдають зерно зовні, часто знищуючи його повністю. Живлення гусениць триває до збирання врожаю. Гусениці живляться також зерном у валках, на токах, у зерносховищах, а після збирання врожаю – падалицею.

Серед засобів захисту – оптимальні для відповідного регіону строки сівби зернових колосових культур, роздільне збирання врожаю зі швидким підбиранням валків і обмолотом; дворазове лущення стерні й глибока зяблева оранка заселених гусеницями совки ділянок. А також застосування інсектицидів за наявності 20 гусениць на 100 колосків.

Пшеничний трипс

На посівах здебільшого зустрічаються самиці цієї комахи. Виглядають вони так: довжина особини приблизно півтора міліметри, забарвлення чорно-буре, а передні лапки жовті; крила прозорі з довгими війками. Яйця їх блідо-оранжеві та видовжені. Личинки червонуваті, завдовжки 1,4-1,8 мм.

Cистема захисту рослин по фен-шую

Масова поява дорослих трипсів збігається з початком колосіння озимої пшениці. Спочатку вони живляться колосковими лусками, а потім проникають у колос і починають відкладати яйця. Плодючість однієї самки – в середньому 23-28 яєць. Найбільш інтенсивне їх відкладання триває до фази повного виколошування впродовж 8-12 діб. На 6-8-му добу з’являються личинки, які спочатку висмоктують сік із колоскових лусок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке ще в м’якому стані. В результаті знижується маса і якість зерна, а загальні втрати можуть сягати 20% від можливого врожаю. Розмноженню трипсів сприяє тепла суха погода.

В обмеженні чисельності пшеничного трипса велике значення має лущіння стерні відразу після збирання врожаю, що значною мірою знижує кількість личинок і створює сприятливі умови для розмноження хижаків, особливо жужелиць родин Bembidion та Microlestes. У степовій зоні хімічний захист посівів від пшеничного трипса поєднують із захистом від шкідливої черепашки.

Клоп шкідлива черепашка

Навесні, за прогрівання верхнього шару ґрунту до +12…+14°С, клопи прокидаються, а за температури +16…+17 °С з’являються на її поверхні. Масовий переліт їх на посіви пшениці починається, коли впродовж 3-5 діб денна температура повітря сягає не нижче від +18…+19°С. Щодо фенології деревних насаджень, це збігається з розпусканням бруньок на тополі, кленові й дубові літньому. Залежно від метеорологічних умов календарні строки виходу клопів у різні роки значною мірою коливаються. У разі теплої весни в степовій зоні України міграція клопів на посіви завершується в другій половині квітня, а іноді й до кінця травня.

Тіло імаго широкоовальне, довжина 9-13 мм, ширина 6-7 мм; забарвлення варіює, частіше від світло-коричневого або світло-сірого до темно-сірого, в окремі роки – чорного кольору. Голова трикутна, виличні пластинки і наличник закінчуються на одному рівні з передньою її частиною. Бокові краї передньоспинки округлі й опуклі. Яйце завдовжки 1 мм; свіжовідкладене – зелене, потім темніє, на 5-6-ту добу стає помітним ембріон у вигляді малюнка, що нагадує якір. Личинка першого віку чорна, розміром 1,3-1,5 мм, другого – зі світлим черевцем, голова і груди темні, розміром 2-2,3 мм; третього – сіра, із зачатками крил, 5-6 мм; п’ятого – солом’яного кольору, 8-10 мм, зачатки щитка і надкрил добре розвинені у вигляді трьох лопатей.

Першими починають вилітати самці, та поступово статеве співвідношення вирівнюється. Співвідношення 1:1 є діагностичною ознакою завершення міграції шкідливої черепашки на поля. Спочатку після перельоту на посіви зернових колосових у прохолодні доби клопи мешкають у нижньому ярусі стеблостою, ховаються у вузлах кущіння, в тріщинах та під грудочками ґрунту. В сонячну й теплу погоду за температури понад +18°С вони активні та завдають істотної шкоди, пошкоджуючи рослини у фазі кущіння й виходу в трубку. Проколюючи хоботком стебло нижче зачатка колоса, клопи висмоктують соки рослини. У місці уколу утворюється перетяжка, пошкоджені стебла довго залишаються зеленими, але не колосяться і поступово відмирають. При уколі у стрижень колоса, який розміщений у пазусі листка, вище від місця уколу виникає білоколосість.

Спалахи чисельності шкідливої черепашки циклічні, тобто повторюються через різні проміжки часу, вони синхронізовані із циклами погоди, клімату, врожайності зернових колосових культур і сонячної активності, що чинить як прямий, так і опосередкований вплив на динаміку біосфери, агроекосистем і популяції, які їх заселяють.

Одним із найважливіших прийомів зниження шкідливості є збирання врожаю в ранні й стислі строки, впродовж 7-8 діб, яке скорочує період живлення клопів зерном. Це позбавляє їх джерел живлення, накопичення життєво необхідних речовин. Застосовують позакореневе підживлення пшениці сечовиною (50-60 кг/га) у фазу молочної стиглості для поліпшення якості зерна.

Для максимального збереження якості зерна строки хімічних обробок інсектицидами мають бути диференційованими, з урахуванням чисельності личинок. За чисельності понад 30 личинок на 1 м2 (зростання й масове розмноження) оптимальним строком обробки є період формування зерна – початок молочної стиглості.

Хлібний трач чорний

Розмірами і формою тіла нагадує пильщика звичайного, від якого відрізняється дещо стрункішим тілом і відсутністю на черевці поперечних жовтих кілець. На чорному тулубі виділяються характерні поздовжні рудувато-жовті смуги по боках черевця. Крила дещо затемнені, бурувато-чорні. Яйця молочно-білі, видовжено-овальні, завдовжки близько 0,9 мм.

Зимують дорослі личинки – еонімфи – в коконах усередині «пеньків» стерні, найчастіше після пшениці. Виліт пильщиків настає на 10- 18 діб пізніше, ніж звичайного пильщика, збігається з початком фази формування зерна озимої та виколошування ярої пшениці. Більша частина личинок до початку фази повної стиглості зерна встигає досягти прикореневої частини стебел і утворити «пеньок» з верхнім обрізом, як правило, на 1-3 см нижче від поверхні ґрунту. Це захищає личинок від перегрівання та інших несприятливих факторів після збирання врожаю.

«Цього року слід очікувати масових вильотів шкідників, оскільки зима була досить теплою, ґрунт не промерзав як слід, і тому більшість шкодочинних комах не загинула, як буває зазвичай у більш холодні зими. Наприклад, спостерігаємо у цьому сезоні масові вильоти чорного злакового трача, настільки масово він не з’являвся вже останніх 2-3 роки. Тому доводиться ретельно та регулярно обстежувати посіви, планувати додаткові інсектицидні обробки. Якщо проґавити виліт трача і допустити відкладання яєць самками у стебла зернових, від майбутнього урожаю можуть залишитися лише крихти», – каже Антон Басанець, головний агроном приватного фермерського господарства (Сумська область).

Частина личинок не встигає спуститися всередині стебла до підніжжя і може формувати кокон для зимівлі безпосередньо над першим, другим, іноді навіть третім знизу вузлом стебла. Чорний пильщик більш теплолюбний порівняно зі звичайним. Збільшення його кількості спостерігається в роки з дуже ранньою теплою весною і сухим теплим літом.

Ячмінна попелиця

Живе цей шкідник у скрученому в трубку листі або на пошкодженому колосі. Листя жовтіє і засихає, колосся скручується. За великої чисельності, особливо під час посухи, всі рослини засихають і гинуть.

Відродження личинок-засновниць відбувається ранньої весни. Тривалість розвитку личинки до імаго в середньому до 8 діб. У травні – червні з’являються крилаті самки, які заселяють посіви злакових та інших культур. У вересні – жовтні з’являється статеве покоління, запліднені самки якого відкладають зимуючі яйця.

Імаго шкідника – безкрила партеногенетична самка – завдовжки 2,5 мм, веретеноподібна, світло-жовтого кольору в білому пилку. У крилатої форми голова й вусики чорні, а черевце світло-зелене.

Основними агротехнічними засобами захисту від попелиці є знищення падалиці та лущення стерні. Щодо хімічних препаратів, то рекомендують брати за основу діючу речовину альфа-циперметрин з нормами витрати 0,25 л/га.

Велика злакова попелиця

Попелиця з'являється після застосування рідкого інсектициду групи піретроїдів проти стеблового метелика або озимої совки.

Симптоми зараження:

• Наявність колоній попелиці на листках нижнього ярусу стебла;
• Наявність медяної роси на листках, потім – наявність черні.

Задля попередження ураження шкідником варто застосовувати такі агротехнічні заходи:

• Лущення стерні.
• Посів зернових в оптимально стислі терміни.
• Знищення бур'янів.
• Для боротьби застосовують афіцид та препарати на основі імідаклоприду.

«Попелиця у минулому році з’явилась на кукурудзі ще до появи волоті. Дещо пізніше – стебловий метелик, а за ним совка. У результаті заражені були майже все посіви і втрачено приблизно 3% урожаю. Вносили препарат, де діючі речовини імидаклоприд та лямбда-цигалотрин у нормі 100 г/л. Він спрацював по попелиці, повністю знищивши її. Але для знищення совки було ще зарано, тому результат став негативним. Щоби інсектицидна обробка була максимально ефективною, потрібно проводити її кілька разів. А наразі це економічно невигідно», – розповідає Віктор Пасічніченко, головний агроном агропідприємства «Орач».

Шведська муха

Найбільш поширений шкідник кукурудзи. Зустрічається у всіх регіонах, але рідко завдає істотної шкоди посівам, за винятком тих років, коли погодні умови сприятливі для шкідника та несприятливі для розвитку кукурудзи. За такого поєднання це серйозно знижує потенційний урожай культури. Місцями шведська муха може неодноразово пошкоджувати посіви, завдаючи істотних збитків.

На ранніх фазах розвитку рослини симптоми зараження не завжди помітні. Їх можна помітити вже в фазу 6-7 листків. Прояви шкідника можуть бути різними:

• Пожовтіння листя у вигляді довгастих плям, сліди пошкоджень комахами уздовж центральної жилки, які можуть привести до деформації листа;
• Кінчики листочків обгортки склеєні (симптом «ручки-кошики»);
• Кущіння в результаті блокування верхівки ензимами, які виділяються личинками;
• На пошкодженнях іноді може розвинутися пухирчаста сажка Ustilago.

Для захисту посівів варто насичувати ґрунт поживними речовинами, проводити лущення стерні і глибоку зяблеву оранку. Крім цього, обробляти насіння колосових злаків інсектицидами на основі імідаклоприду та обприскувати посіви у період льоту мух (40-50 особин на 100 помахів сачком).

Злакова муха

Імаго злакової мухи має чорне забарвлення, груди сріблясті, а загальний розмір 4-5,2 мм. Яйця білі, еліпсоподібні, завдовжки 1,2 мм. Личинка третього (останнього) віку 6-8 мм, форма тіла майже циліндрична, забарвлення від білуватого до жовтуватого.

Виліт мух розпочинається дуже рано, упродовж першої половини квітня. Літає разом із ярою мухою. Яйця самки відкладають за пазуху листків нерозкущених рослин та на бічні пагони слабко розкущених посівів озимих, а також за колеоптиле або піхву першого листка ярих. Розвиток яйця триває 2-8 діб. Личинка проникає всередину пагона і робить спіральний хід до конуса росту або зародка колоса, виїдаючи на своєму шляху всі ніжні тканини. Внаслідок пошкоджень жовтіє і засихає центральний листок, пагін пригнічується й відмирає. У разі пошкодження ярих до початку кущіння зазвичай гине вся рослина.

Розвиток личинки триває 20-30 діб, після чого вона утворює пупарій у поверхневому шарі ґрунту, зрідка – в пошкоджених стеблах. Наприкінці серпня – впродовж вересня з більшості пупаріїв вилітають мухи другого покоління. Частина личинок у пупаріях перебуває в стані діапаузи до весни наступного року. Мухи осіннього покоління разом з ярою мухою заселяють сходи озимих, де розвиваються і спричиняють пошкодження, аналогічне пошкодженню весняним поколінням ярих. Личинки, що завершили живлення, створюють пупарії і зимують у полеглих стеблах.

У разі значної кількості мух рекомендується провести обробки крайових смуг полів інсектицидами – на початку масового льоту та в подальшому через 8-10 діб.

Цикадка

У разі масового розмноження, втрати можуть становити 10-15% від урожайності.

Симптоми ураження:

• З початку фази 5-6 листків на нижніх листочках рослини спостерігаються білі крапочки;
• Пошкодження поширюються по вертикалі, на верхні яруси листового апарату.

Серед профілактичних агротехнічних заходів особливе значення має запобігання розвитку і знищення падалиці зернових, яка є резерватором цикадок. Слід уникати ранніх строків сівби озимих та пізніх ярих культур. Обприскування інсектицидами  сходів озимих (крайові смуги) за наявності 50-150 особин/м2. А також інсектициди на основі хлорпірифосу та циперметрину.

Шкідників багато, а методів боротьби з ними ще більше, тому, як говорив Максим Рильський: «Не бійтесь зазирати у словник...», а в нашому випадку в довідник – і знаходити оптимальні рішення проблем з шкідниками.  

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com