Після відновлення потепління активізувались шкідники у посівах озимих і ярих
Про це повідомляє Держпродспоживслужба у фітосанітарному звіті станом на 25 квітня.
Зазначається, що у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Херсонській областях зафіксовано початок заселення клопом посівів озимих зернових. В крайових смугах озимини зазначених областей враховується 0,5-2, по всьому полю 0,2-0,5 екз. на кв.м. Мають місце перші пошкодження рослин (1,4-4%). Масовий переліт клопа шкідливої черепашки у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17°С і вище протягом 3-4 днів).
«Після повного переселення перезимувалого клопа у посіви за порогової (2 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових у трубку проводять обробки посівів, передусім в осередках накопичення фітофага дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх фітофагів зернових культур», — йдеться у повідомленні.
Личинки хлібної жужелиці доживлюються у посівах озимини переважно в Лісостепу, подекуди Степу, де за чисельності 0,3-1, в осередках до 3 екз. на кв.м пошкодили 2-5% рослин. У Запорізькій та Одеській областях триває залялькування.
Через прохолодну з нестійким потеплінням погоду відбувається помірний розвиток та поширення у посівах озимих зернових культур смугастих блішок, злакових попелиць, мух (шведські, гессенська, опоміза), хлібних п’явиць, цикадок, які в допороговій чисельності на 1-25% площ пошкодили 3-12% рослин озимих, ярих ячменю та пшениці.
Сходи гороху заселяють бульбочкові довгоносики, які в осередках Київської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської областей за чисельності 0,1-4 екз. на кв.м пошкодили до 5% рослин культури у слабкому ступені.
У господарствах Вінницької, Полтавської, Рівненської, Хмельницької, Чернігівської областей на сходах цукрових буряків виявлено жуків довгоносиків (звичайний та сірий буряковий), якими пошкоджено 1-5% рослин в чисельності 0,1-0,3, макс. 1,5 екз. на кв.м. У допороговій чисельності розвиваються та шкодять бурякові блішки. На рослинах-живителях продовжують розвиватися та живитися личинки листкової бурякової попелиці, які в подальшому заселятимуть сходи буряків. У Рівненській області відмічають прояв коренеїду на 2% рослин.
За високого ступеня чисельності довгоносиків звичайного (ЕПШ 0,2-0,3 екз. на кв.м), сірого (ЕПШ 0,2-0,5) та прохолодної погоди бурячища і прилеглі до них посіви буряків обкопують крайовими ловильними канавками, з систематичним обприскуванням їх дозволеними контактними препаратами.
На сходах соняшнику Вінницької, Київської, Одеської областей відмічається слабке пошкодження рослин піщаним мідляком, південним сірим та сірим буряковим довгоносиками, осередково дротяниками.
На ріпаку помічено масове заселення ріпаковим квіткоїдом
Продовжується заселення посівів озимого ріпаку ріпаковими квіткоїдом, листкоїдом, прихованохоботниками, які пошкодили 5-10% рослин у слабкому та середньому ступенях. Хрестоцвітими блішками у крайових смугах полів за середньої чисельності 0,5-4 екз. на кв.м пошкоджено 1-5% рослин у слабкому ступені. Подекуди спостерігається шкідливість піщаного мідляка, оленки волохатої, білокрилки, капустяної попелиці, виявлено літ біланів.
Гусениці озимої та окличної совок п’ятого-шостого віків (20-65%) продовжують живитися на площах озимих культур. У Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській областях розпочалось їх заляльковування. У степових та лісостепових областях піщаний мідляк, за чисельності 1-3 екз. на кв.м заселяє крайові смуги посівів озимих зернових, ріпаку, ранні сходи гороху, цукрових буряків, соняшнику, (Дніпропетровська, Одеська, Полтавська, Харківська обл.), пошкоджуючи сім’ядольні і справжні листочки 1-5% рослин. Відслідковується активності личинок ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів), які щільністю 1-6 екз. на кв.м живляться корінням озимих, ранніх ярих зернових, плодових та ягідних культур. У Кіровоградській, Чернігівській областях відмічено початок льоту імаго травневих хрущів, чисельність яких 4-8 екз. на дерево плодових культур.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com