Названо ефективні методи захисту плодових культур, — Держпродспоживслужба

Про це повідомляє ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області.

З урахуванням початку розвитку всіх цих шкідливих організмів боротьбу з ними необхідно починати до розпускання бруньок. Багато шкідників, наприклад, різні види щитівок, а також деякі види попелиць, кліщів, медяниць пробуджуються після зимової діапаузи вже за температури +7+8℃, а з настанням +12 +14℃ починається період активної шкодочинності весняних поколінь.

У цей же  період активізуються збудники хвороб, ріст моховиння та лишайників. Тому  до розпускання бруньок потрібно виконати ряд операцій, спрямованих на захист плодових дерев від шкідливих організмів.

Читати по темі: Шкідники плодових культур: кліщі

«Починати захист саду слід в період спокою. В першу чергу потрібно провести обрізання дерев. Цей захід не тільки має агротехнічний, механічний напрям, а й знижує до відповідного рівня шкідливість фітофагів, що зимують на гілках дерев. Одночасно зачищають, збирають та знищують стару відмерлу кору, замазують садовим варом тріщини, морозобоїни, дупла, де також зимують кліщі, попелиці, гусінь яблуневої плодожерки та інші види лускокрилих», — йдеться в матеріалі.

Також фахівці наголошують, шо обов’язково потрібно збирати та  знищувати опале листя, бур’яни, де можуть зберігатися збудники хвороб, такі як парша, борошниста роса, лялечки та гусінь у мінах листомінуючих молей. Розпушення ґрунту в пристовбурових колах на глибину 15-20 см знищує личинки пильщиків, що перезимували, та частину популяції яблуневої і грушевої плодожерок, яка залялькувалася у ґрунті.

«З хімічних засобів захисту в цей період високоефективним є препатар 30Д, яким бажано обприскувати крони, скелетні гілки та штамби дерев. Цей препарат безпечний для людини та навколишнього середовища. Діє за принципом асфіксії, тобто утворює тонкий шар  плівки на  поверхні кори гілок і штамбу та не дає змогу дихати шкідникам, що перезимували. Останні  без доступу повітря задихаються та гинуть. А зимуючі яйця попелиць та кліщів склеює та унеможливлює їх відродження. Така дія зберігається тривалий час — до 30 і більше діб (за відсутності сильних опадів). Норма застосування на присадибних ділянках — 300-400 мл на 20 л води», — наголошують фахівці Держпродспоживслужби.

Прохолодна, затяжна весна з різними коливаннями денних та нічних температур повітря, частими опадами, туманами, росами сприяє подальшому розвитку грибкових захворювань плодових насаджень. Тому дуже доречним і необхідним є захист плодових культур від збудників хвороб до розпускання бруньок з урахуванням спектру основних хвороб у попередньому році.

«З хімічних засобів захисту рослин у цей період є ефективним препарат Бордо МК, ВП проти таких хвороб, як парша, іржа, борошниста роса, септоріоз, моніліоз. Норма застосування на присадибних ділянках становить 100-200 г на 10 л води», — йдеться у матеріалі.

Фаза зеленого конуса — найбільш оптимальний строк обробки плодових дерев у боротьбі з хворобами, оскільки більшість патогенів починає свій розвиток з початком розпускання бруньок.

«У зерняткових садах фенофаза «зелений конус» — основний строк боротьби з паршою, борошнистою росою. З фунгіцидів в цей період можна застосовувати препарати: Купроксат, Стробі, Скор, Топаз, Хорус. Проти шкідників із інсектицидів можна застосовувати препарати: Вертимек 018 ЕС, Том КЕ, Карате Зеон, Енжіо, Актара.

Також фахівці Держпродспоживслужби нагадують, що обробітки слід проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, обов’язково дотримуватись правил безпеки, закриваючи відкриті частини тіла і захищати дихальні шляхи.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни

Довідник шкідників

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур