Названо основні причини, чому варто вирощувати сильфій пронизанолистий

Про це йдеться у матеріалі: «Сильфій пронизанолистий: альтернатива основним кормовим культурам, особливості вирощування та цінність».

«Сильфій пронизанолистий — це багаторічна культура з дуже великим урожаєм зеленої маси. До слова, середній урожай кукурудзи вона перевищує приблизно в три рази. Причому дбати про сильфію потрібно лише в перший рік, на одному місці вона може виростати 20-30 років без особливого догляду. Це дозволить отримати не тільки великий економічний ефект,  а й захистити багато типів грунтів від деградації, особливо торфовища. До того ж сильфій інтенсивно цвіте в другій половині літа чим привертає велику кількість бджіл і є хорошим медоносом», — повідомляє молодший науковий співробітник інституту Марина Пастухова.

Завдяки низькому вмісту клітковини та великій кількості вітамінів зелена маса цієї рослини є цінною сировиною для заготівлі вітамінного трав’яного борошна, яке за якістю не поступається борошну із бобових трав. Трав’яне борошно — цінний корм для всіх видів тварин, особливо для птиці. У молодій зеленій масі до 70% становлять листки — це найцінніша і найпоживніша частина врожаю, хоча, на відміну від багатьох високорослих рослин, соковиті стебла сильфію також мають порівняно добрі поживні властивості.

Завдяки порівняно низькому вмісту клітковини й значному — каротину, із зеленої маси сильфію можна виготовляти високоякісне трав’яне борошно. Водночас через великостебловість рослин та високий вміст вологи (85%) в них під час скошування сильфію потрібне обов’язкове прив’ялення маси для виробництва вітамінного борошна. Цей захід на 10–15% зменшує витрати палива й підвищує продуктивність агрегатів. Досить високий вміст цукру (14-20%) обумовлює нормальний процес силосування зеленої маси.

Щодо кормових якостей, то необхідно зазначити, продуктивний потенціал сильфію дуже високий. З 1га культура дає протягом 15-25 років у середньому до 100 тонн і більше зеленої маси. Її в основному використовують для виготовлення силосу й вітамінного трав’яного борошна. Сильфій може дати з одиниці площі набагато більше кормових одиниць, ніж традиційна кормово-силосна культура — кукурудза.

Після цієї культури на полях залишається значна кількість післяукісних і післяжнивних решток — близько 8 т/га (після кукурудзи — не більше 5 т/га), що також сприяє підвищенню родючості ґрунтів.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій