Оптимізація виробництва в умовах війни: поради фахівців

Складно зараз усім. І тим, чиї землі зачепили бойові дії чи вони навіть зараз окуповані, й тим, хто далеко від лінії фронту і начебто спокійно може працювати та навіть заздалегідь подбав про забезпечення нинішньої посівної. Без оптимізації процесів та підлаштування під ситуацію не обходиться ніхто. Багато підприємств «переосмислили» сівозміну, зменшуючи площі під культурами, які потребують і живлення багато і затрат при збиранні та доробці врожаю. Дехто змінив схеми внесення добрив, орієнтуючись на їх наявність та перспективи майбутньої врожайності. Хтось намагається зекономити на засобах захисту, прораховуючи можливий вплив на кінцевий результат. Способів багато. Ось декілька порад від експертів та агрономів.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Андрій Горобець, операційний директор СФГ «АСТРА»:

Акцентувати на кращих полях

Сівозміна нашого підприємства складається з кукурудзи, соняшнику, сої, пшениці, ячменю, гороху. Плануємо її на 5 років наперед. Цьогоріч нічого не змінювали, встигли закупити усе необхідне ще до війни.

Якби нам це не вдалося, і були би проблеми з добривом чи дизпаливом, то ми робили б акцент на кращих полях. Висівали б краще насіння, підготували б краще ґрунт, давали б повні норми добрив і повні норми ЗЗР. А на гірших полях (у нас на Полтавщині переважно хороші ґрунти, але деякі площі на солончаках розташовані) я би нічого не робив. Навіть з половинними нормами.

Також ми використовуємо диференційований посів, диференційоване внесення добрив, адже навіть гарне поле може відрізнятися по зонах продуктивності. Там, де зона краще, можна і трохи більше добрив дати, і підгустити. А на гірших ділянках зменшити ці норми. Це дає змогу не так зекономити, як оптимізувати витрати й надалі отримати кращий загальний результат.

Як варіант — сіяти більше культур для внутрішньої переробки

Також якби у нас були якісь труднощі з придбанням запланованих обсягів насіння відповідних культур, то я би віддав перевагу тим культурам, які легше продати і для яких є переробка тут, в Україні. Якщо у вас склалась така ситуація, то виходом будуть, наприклад, горох, ячмінь, пшениця. Адже останніми двома можна з пайовиками розраховуватись. Пшеницю можна мукомелам продавати. А всі три культури — на круп’яні заводи, зараз це актуально.

Юрій Лисак, головний агроном ГК «Агро-Регіон»

Коригувати норми висіву

Коригувати норми висіву можна і потрібно, тому що, наприклад, у наших регіонах (Житомирщина, Київщина, Чернігівщина) є нестача вологи. Тому норми будемо однозначно зменшувати, бо не можна сіяти дуже густо, адже яка буде погода далі — невідомо.

При цьому варто перевіряти характеристики гібридів. Наприклад, для деяких гібридів соняшнику допустиме зменшення густоти на 5-10%.

Якщо не вистачає ресурсу, можна залишити пар

Не вистачає добрив на всі площі? Можливо, є резон переглянути поля за продуктивністю і приділити більше уваги

кращим. А гірші залишити під пар. Йдеться і про ті поля, які у вас наразі не доведені до ладу. Звісно, пар теж потребує затрат на догляд, зате наступна культура віддячить. Ми наразі теж розглядаємо пар як гарний варіант, щоб потім сіяти озимий ріпак. Оскільки з логістикою проблеми і не зрозуміло, як буде за рік. Але ріпак олійна культура, яка вам швидко віддячить. 

Гербіциди — обов’язково, решта ЗЗР — по ситуації

Якщо не поборете бур’яни, буде біда. Гербіцид маєте обов’язково внести, а щодо інсектициду, то тут по ситуації. Потрібно зважати, що в південних регіонах шкідники завдають більшої шкоди, ніж у північних. Від профілактичних інсектицидних обробок можна відмовитися. Найдорожчим є фунгіцидний захист, тому треба підійти до нього зважено. Зазвичай аграрії люблять перестрахуватися, але цей раз можна мінімальну норму дати. Можна взагалі зекономити на фунгіцидному захисті, але тільки беручи до уваги біологію хвороби, культуру і погодні умови. Бувають і в нас такі роки, коли ми можемо пропускати першу фунгіцидну обробку. Наприклад, коли пшениця не така розкущена, немає маси або дощі щойно пройшли. Тоді також не обов’язково вносити максимальну норму. Середня є допустимою, іноді навіть і мінімальна. 

Руслан Войтович, директор компанії «Арус Трейд»:

Основа живлення — якість добрив та вміст елементів

Враховуючи дуже складні умови, у яких доводиться працювати нашим аграріям цієї весни, потрібно дуже раціонально підходити до всіх виробничих процесів, а також до вибору добрив і ЗЗР. При використанні добрив високої якості аграрії можуть зменшити норму висіву (тобто і кількість добрив, що вносяться при сівбі), скоротити час посівної і зменшити використання додаткового живлення.

Та крім умов війни, потрібно не забувати ще й про погодні умови, зокрема про нестачу вологи. Тому необхідно звертати особливу увагу на високу розчинність добрив та на наявність мікроелементів в них. 

На жаль, загальне зменшення норм внесення добрив обов’язково призведе до зменшення урожайності. Тому звертайте увагу на якість та вміст елементів живлення в добривах.

Що ж стосується їх наявності на ринку, то ми, наприклад, зараз активно доставляємо добрива по всій Україні і на даний момент в нас на складах ще є близько 5 000 т добрив NPK різних формул під кукурудзу, соняшник, сою та ячмінь.

Лілія Лісовська, заступник з економіки та фінансів генерального директора виробничого напряму ГК «Прометей»:

Оптимізувати зайві операції

На початку війни ми працювали у плановому режимі. Згідно з фінансовим  планом на сезон 20021-20022 рр. ми були забезпечені майже усім необхідним. Були заявлені постачальникам більшість позицій імпортного насіння та ЗЗР. Адже зазвичай постачання їх здійснюється у березні, тож їх фізично не було в Україні. Зараз ми вирішуємо питання з повним постачанням імпортного насіння та СЗР, вартістю на рівні «довоєнного» часу. На жаль, зросла вартість палива — найсуттєвішої зі складових собівартості с/г продукції.

Одне із наших господарств перебуває і досі частково (3 тис. га землі) під окупацією і ми не маємо можливості продовжувати польові роботи.

Але там, де є можливість сіяти, ми намагаємося кардинальних змін ні в сівозміну, ні в технології не вносити. Занадто багато було вже зроблено — і ґрунт підготовлено, добрива внесено, є відповідний запас ТМЦ. Домовляємося з постачальниками  запчастин до техніки про різні умови оплати.

Хіба що у нас було заплановано посіяти певні площі кукурудзи під зрошення. Але зараз це вже неможливо. Посіємо там олійні без зрошення, вони також можуть дати хороший результат у нашому регіоні.

Звісно, витрати в такій ситуації підвищуються. Але ми сподіваємося, що держава підтримуватиме аграріїв. Зокрема, надаючи вигідні кредити під обігові кошти.

Що стосується норм і кількості технологічних операцій, то ми прийняли рішення, що не будемо кардинально їх змінювати, адже не завжди скорочення дає оптимальний результат.

Ми пішли іншим шляхом — переглянули, від яких додаткових операцій можна відмовитись.

Це стосується, наприклад, переїздів, перевезень, скорочення адміністративних та господарських витрат. Тобто, якщо йде постачання, то зразу розвозимо по всіх господарствах по максимально доцільних маршрутах. Уникаємо додаткових переїздів, пересування техніки. Можливо, краще десь її залишати на охорону в полях. Оптимізуємо саме таку діяльність і це дає певну економію.

Тож сподіваємося, що  посівну зможемо зробити у рамках свого фінансового плану, з урахуванням змін у собівартості, які не вплинуть ні на урожайність, ні на якість продукції.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Ігор Богданов, директор з інформаційних технологій та технічних питань, член правління A.G.R. Group:

Виготовляти запчастини «самостійно»

У деяких постачальників склади повністю знищені. Крім того, більшість із них доставки не здійснюють. Отже, тут орієнтуємось на власні сили. Тобто логістику забезпечуємо власним парком техніки. В разі відсутності запасних частин — шукаємо місцеві компанії, які виготовляють певні позиції, або займаються реставрацією. Це стосується передусім тих запчастин, які можна виточити або відновити. Коли Київську область звільнили, багато промислових підприємств залишились неушкодженими, тож виготовляємо замінники із їх залученням. Думаю, практично в кожному регіоні можна знайти такі компанії.

Другий момент — багато постачальників запасних частин та ремонтів перейшли на передплату. Не всі, але більшість. Це теж створює певні проблеми, бо раніше ми працювали завжди з відтермінуванням платежу до 45 днів, а наразі мусимо купувати за передплатою. Але домовляємося робити так: формуємо велике замовлення, відправляємо свою машину за запчастинами, машина на складі постачальника вантажиться і оплачується по типу контракта EX WORKS.

Ще хочу порекомендувати, закуповуючи запчастини, формувати максимальний перелік, намагатися у контрагента забирати одразу все замовлення. Тому що можливості оперативної доставки немає. Продумайте, які запчастини потрібні для сезонного обслуговування та виходять з ладу в період активних польових робіт. Якщо маєте кошти, краще придбати їх одразу і сформувати оперативний склад на своєму підприємстві. Таким чином і гарантовано зможете забезпечити безперебійність роботи техніки, без простоїв, та зекономите на логістиці.

Пальне — на весь сезон

Схожі поради і щодо пального. Адже забезпечення пальним це одна із найбільш гострих проблем. Тому якщо вже вам пощастило його «дістати», намагайтесь закупити таку кількість, щоб закрити потреби на всі сезонні роботи, заповнюйте всі ємності для зберігання, які маєте в наявності.

Ми робимо саме так. Якщо раніше ми брали тільки під свою потребу, то наразі ми пальне закуповуємо таким чином, щоб вся операція по посіву — закриття вологи, внесення міндобрив, сівба та внесення ЗЗР, були забезпечені пальним. Бо не знаємо, яка буде ситуація з ним надалі.

Сіяти культури, які підходять для регіону

Зараз чимало колег замислюються над тим, щоб змінювати заплановану сівозміну. Адже ситуація, зокрема й на ринку, наразі не така, яка була під час планування. Тут спрацьовують декілька факторів.

Наприклад, якщо не вдалося внести міндобрива й немає можливості їх закупити, то краще сіяти сою. Звісно, якщо ця культура підходить до ваших умов.

Якщо немає змоги посіяти вчасно і строки занадто затягнуться, то вибирайте культуру з більш пізніми термінами сівби. Ми, наприклад, на деяких площах замість кукурудзи будемо сіяти гречку. Але тут також важливо, щоб регіон підходив для цієї культури. Тому вибір має бути продуманим і обґрунтованим.

Щодо бронювання персоналу домовлятись «на місцях»

Зараз наявна критична проблема по персоналу. Багато співробітників самостійно пішли служити в Збройні сили України або територіальну оборону, або призиваються на військову службу по мобілізації для захисту нашої країни.

Ігор Богданов, директор з інформаційних технологій та технічних питань, член правління A.G.R. Group

Мінагрополітики й Мінекономіки провели пропозицію щодо бронювання, погодили з Міноборони, Міноборони дало листа, в якому вказано спеціальності, які не можна бронювати. Це офіцерські й рядові спеціальності, що не підлягають бронюванню в принципі. Але комунікації між відомствами і між районними військкоматами наразі до кінця не налаштовані. В результаті при зверненні до військкомату стосовно бронювання працівників ми нерідко отримуємо відповідь, що людина необхідна, її запитує військова частина і наше бронювання не діє.

Оскільки повноваження у Міністерства оборони максимальне, то наше бронювання від МінАПК та Мінекономіки має рекомендаційний характер. Тож у нас наразі техніки більше, ніж механізаторів, практикуємо суміщення посад та відкритий постійний набір спеціалістів. Тому це справді гостра проблема.

Як вирішувати її? Домовлятись на місцях, щодо бронювання співробітників на посівну. Ми, наприклад, допомагаємо армії, всім чим можемо, матеріальною частиною, пальним, технікою, і намагаємось домовитись, щоб залишили хоча б мінімальний колектив для того, щоб ми мали змогу провести посівні роботи.

Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group:

Зменшувати на різних етапах можна, але «з розумом»

Зараз усі намагаються оптимізувати свої виробничі процеси. Але тут складно дати якісь рекомендації, які були б однаково ефективними для всіх. Потрібно розглядати кожен випадок окремо. Проте деякі рекомендації можна дати:

•  Зменшити кількість обробітків ґрунту, особливо під культури, що мають великий розмір насінин.
•  Частково можна зменшити площі посівів культур, що потребують високих норм внесення азотних добрив. Проте сівозміну суттєво змінювати не варто, зламати — дуже легко, але потім на її відновлення потрібно буде кілька років.
• Складні (стартові) добрива. Можна зменшити їх норму внесення або зовсім не вносити на більш родючих чорноземах та сірих ґрунтах, або при систематичному їх внесенні у попередні роки.
•  Не найкращим рішенням буде зменшення норми висіву культур. Економія так собі, а урожайність знизиться істотно. Доцільним буде застосувати підхід: кращому полю і технології — «кращий» гібрид/сорт (інтенсивного типу, з високим потенціалом урожаю). І, навпаки, гіршому полю та технології — пластичний гібрид/сорт.
• У системі захисту резервів не багато. Контроль бур’янів є обов’язковим. У контролі шкідників можна змінити стратегію превентивного внесення на контроль чисельності шкідників по факту появи на полі. На контролі хвороб економити не варто, проте, якщо є така необхідність — економити слід на внесеннях на пізніх етапах розвитку культури, тоді як на ранніх контроль є обов’язковим. До того ж можна замінити використання дорожчих оригінальних продуктів на їх дешевші, але без втрати ефективності, генеричні аналоги.

І головне: слід розуміти, що недотримання технології вирощування призведе до зниження урожайності. І тут кожен для себе має знайти баланс можливостей і очікуваного результату.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com