Можливості застосування БПЛА в рослинництві: де агроному знадобляться дрони

Компанії, що надають послуги з використання дронів, щороку розширюють свій асортимент, пропонуючи аграріям все нові й нові рішення для покращення і спрощення їх роботи. Так само, сільгосппідприємства «обзаводяться» власними літаючими помічниками. 

Сьогодні дрони використовують в першу чергу для моніторингу. Ідеться про спостереження за станом рослин на різних фазах їх розвитку. Це і оцінка забур’яненості, захворюваності та ураження шкідниками, визначення забезпеченості рослин елементами живлення та водою. Сюди ж можна віднести спостереження за станом ґрунту, тобто дані високоточних зйомок використовують для побудови ґрунтових карт, оцінки неоднорідності ґрунтового покриву за кількістю гумусу та забезпеченості елементами живлення, для моніторингу ґрунтових деградаційних процесів і загалом будь-яких процесів, що відбуваються на досліджуваній ділянці. 

Обмір полів, візуальні і NDVI мапи, карти внесення добрив і ЗЗР, безпосередньо внесення добрив і засобів захисту рослин, внесення трихограми, — усе це та багато іншого здатні робити сьогодні безпілотники. Так, наприклад, якщо агроному в полі стане нудно обмірювати поля, можна й трохи розважитись, ганяючи дроном корів на пасовищі. Словом, функцій купа і з кожним днем стає все більше. 

Так, в Нідерландах вже невеликі безпілотники полюють на шкідників, знищуючи їх власними пропелерами. Вони ж розпізнають і не чіпають корисних комах, таких як бджіл, сонечок та джмелів. А в Бельгії розробили спеціалізований дрон для підрахунку фруктів та ягід в саду та на плантації. Він допомагає виробникам сільгосппродукції точніше прогнозувати врожай. Ізраїль також не відстає, тут розробили літального автономного робота, що може самостійно збирати фрукти в садах вдень і вночі, без допомоги людини. І хоча з пшеницею ще такого «провертати» не навчились, хтозна, що розробники запропонують в майбутньому.  

Чималу допомогу надають БПЛА агроному. Володіючи максимально детальною інформацією про поле, він здатен оптимізувати витрати насіннєвого матеріалу, ЗЗР, води, палива, робочої сили тощо. А також, швидко виправити помилки, як наприклад, недосів.

Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн» 

«Ми маємо не просто дрон, а ціле крило БПЛА) з точним RTK GPS-модулем та камерою з роздільною здатністю. У компанії ним зараз проводимо аерофотозйомку, обмір наших полів. Це ми вже проводимо на висоті 500 м високоточною картою зйомки з gps-прив’язкою з максимально точним сигналом до 1 см. Проводимо обмір полів і порівнюємо з картами розпаювання і намагаємося втиснути свої поля в межі нашого землекористування. Вивчали розвиток рослин на полі завдяки ним, видно було ділянки як з меншою, так і з кращою продуктивністю. Тобто таке використання крила буде одним з інструментів для нашого точного землеробства», — говорить заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн» Тарас Корнієнко. 

Внесення ЗЗР 

Якщо задля моніторингу БПЛА вже використовують відносно давно і аграрії виділяють в цьому переваги, то чи обробляти посіви засобами захисту за допомогою безпілотників — питання дещо складніше. Та й ризиків більше.

Загалом, для ефективної роботи з дроном налаштовується 4 параметри: ширина паралельного прольоту, висота, норма виливу та швидкість польоту. Найбільш відповідний показник ширини — 7,5 м. Найоптимальніша висота — 4 м над посівами. На рівних полях можна працювати зі швидкістю до 23 км/год, а там, де рельєф складний — не більше 10-12 км/год.

Ці цифри різняться в залежності від моделі дрона, його технічних характеристик, оброблюваної культури, особливостей місцевості і ще багато від чого. Тому варто розуміти, що задача не з простих і потребує знань і навичок. 

Аргументи використання дронів для даної задачі досить вагомі: вони дозволяють проводити обробку за різних погодних умов (окрім сильного вітру), убезпечують ґрунт від додаткового ущільнення,  дають змогу обробляти високі культури, слідуючи карті, коригують норми внесення на окремих ділянках. 

Ігор Богданов, директор з інформаційних інформаційних технологій «A.G.R. Group»

«У нас був випадок цьогоріч на Херсонщині, коли підземні води піднялися дуже високо і ми не могли зайти в поле самохідним оприскувачем. Виручили тут дрони. Ця ситуація і підштовхнула нас випробувати їх. Використовували дрони для внесення інсектицидів та фунгіцидів на озимих культурах, а також для десикації соняшника. Результатами залишилися задоволені», — розповів Ігор Богданов, директор з інформаційних технологій холдингу «A.G.R. Group», яким керує Місак Хідірян.

У компаніях, що надають послуги з використання дронів відзначають одну значиму відмінність застосування БПЛА від оприскувачів. Йдеться про мінімальне використання води у випадку з безпілотниками. Норма внесення становить близько 1-3 л/га робочої рідини. І хоч зараз вже є дрони з бачками для рідин на 60 л (а є й 10 л), вони обробляють посівні площі ультрамалими обсягами робочої рідини загалом. Для порівняння: для обробки тих самих площ БПЛА використовує 5-10 л/га, тоді як обприскувач витрачає 150-300 л/га.

Крім того, завдяки малим обсягам робочого розчину в родючий шар ґрунту потрапляє значно менша кількість пестицидів. 

Варто зауважити, що дронами можна працювати лише тими препаратами, де допустима висока концентрація та мінімальна норма внесення 5-6 л/га. Внесення страхового та ґрунтового гербіциду дронами  —  не найкращий варіант, адже там необхідна вода та велика норма виливу. 

Якщо говорити про обмеження у внесенні добрив, коптером не можна внести карбамід, КАС чи сульфат магнію. Тобто все те, що потрібно розчиняти у великій кількості рідини. 

У середньому один виліт покриває площу 3 га. За сезон коптер може обробити 4,5-5 тис. га. За добу він може покрити 90-100 га, але для підприємства з великими площами цього замало, враховуючи, що один обприскувач за зміну закриває 300-400 га. 

«Пробуємо застосовувати дрони для внесення ЗЗР другий рік, і ми переконані, що це невдалі спроби. Тут найбільше їх недопрацювання  —  це організаційні та експлуатаційні моменти. У цьому році ми найняли компанію для десикації 700 га соняшника і півтори доби вони готувалися, виміряли поля вручну, помічали стовпи і інші перешкоди, ще доба минула поки вони карти завдання намалювали. А вже під час обприскування, дрони мали технічні проблеми, тому часу було втрачено багато», — додав заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн» Тарас Корнієнко. 

Довготривале створення карт-завдань для безпілотників вважає негативним аспектом їх використання і Ігор Богданов.   

«Для створення контуру необхідно з RTK-станцією обійти все поле і тільки після цього БПЛА можуть працювати. Також у дронах виставлено автоматичний обхід перешкод, наприклад, ближче ніж на 4 чи 6 метрів до лісосмуги або, як у нас, до дощувальних машин він не підлетить для своєї безпеки. Тим самим залишає нам смуги або по конкуру, або вздовж якоїсь перешкоди (електричні опори, дощувальні машини, дерева всередині полів), де ми не покриваємо цю площу. Знову ж таки, це додатковий час і зменшення ефективності», — зауважив він. 

Проблема падіння коптерів також досить значуща. То, чому ж вони падають? Причин спеціалісти називають дві: непрофесійність пілотів та сильний вітер. Вони працюють на швидкості до 8 м/с. Внесення препаратів натомість відбувається тоді, коли вітер не швидший за 5 м/с, бо знесення розчину стає неконтрольованим. 

«Ми не обробляємо посіви дронами, бо поки вважаємо цю технологію не досконалою. Тим більше, знайомі з неприємною ситуацією. Великий холдинг таким методом вносив гербіциди, краплі зносило і на сусідніх полях у фермера попалило ріпак. Хоча проводили роботу за технологією», — розповідає Валерій, агроном з Полтавщини. 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Сучасний агроном не нехтує технічними досягненнями і сповна застосовує їх у своїй діяльності. Так і з застосуванням БПЛА. Моніторинг дронами — це сьогодення. А от, чи набуде такого поширення внесення ЗЗР з їх допомогою  — поки питання, адже далеко не кожен готовий слідувати за цією технологією.

Не бійтесь експериментувати і розвиватись. Адже, коли росте агроном —  вдосконалюється весь аграрний сектор. 

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com