Посівна 2022: основні проблеми та перспективи проведення

Наші аграрії розуміють — вони годують Україну і світ, тому навіть в таких непростих умовах шукають можливість виконувати свою роботу, працювати на врожай, оптимізувати діяльність. 

Гострі проблеми весняної посівної-2022

Складнощів насправді багато — і типових загалом по країні, і локальних по регіонах, залежно від близькості до лінії фронту.

За приблизними даними, на зараз десь на 30% площ сільгоспугідь взагалі неможливо проводити роботи, оскільки вони або в окупації, або там відбуваються бойові дії. Також чимала частина навіть звільнених від окупантів полів — замінована.

Наприклад, у ГК «Аграрні Системні Технології» з оброблюваних 5062 га у Макарівському та Бородянському районах Київської області, внаслідок недавньої окупації, 70% заміновані. Зараз триває розмінування, а на решті площ підприємство відновило роботи, проводить посівну. В Макарові пошкоджено офіс підприємства та деяку техніку.

В Агрогрупи «Агрейн» частина площ у Харківській області ще досі в окупації. Доступу до них у компанії немає.

Так само в господарствах Групи компаній «Прометей», що розташовані в Баштанському районі Миколаївщини, — поки що там проводити роботи неможливо. Хоча значна частина площ уже звільнена і співробітники працюють за раніше наміченим планом. Водночас, за словами Іллі Троїцького, головного агронома холдингу, деякі бази господарств були розграбовані окупантами, зокрема пошкоджені техніка та верстати, вкрадені мастила, міндобрива та інструменти.

Схожа ситуація і в A.G.R. Group. Як зазначив Ігор Богданов, директор з інформаційних технологій, член правління компанії, у господарствах групи на Миколаївщині досі тривають постійні бойові дії, а Херсонщина зараз — під окупацією.

«У Миколаївської області в нас є одна із баз, на кордоні з Херсонською, де постійно ведуться обстріли. І ми не можемо зробити зовсім нічого й ніяких не бачимо поки що шляхів вирішення проблеми. Там — мародерство, грабіжництво з боку окупантів. Техніку частково у нас вкрали, в якому стані те, що залишилось на базах, ми не знаємо. Багато площ заміновано. Тому не розглядаємо взагалі Миколаївщину для проведення робіт. По Херсонській області хоч і затишшя, але населені пункти в окупації, тому найбільша проблема — доставка туди пального, посівмату і ЗЗР», — розповів Ігор Богданов.

Наслідки обстрілу

Свої проблеми є і там, куди, слава ЗСУ, нога окупанта не ступала. Порушена логістика, нестача оборотних коштів, зростання цін передусім на пальне, неможливість подекуди отримати вже проплачені МТР, брак персоналу — через мобілізацію, залучення до ТРО або евакуацію.

На перший погляд, ситуація апокаліптична. Але, як ми вже говорили, наші аграрії — люди особливі. Вони шукають будь-які способи, аби таки вийти в поле, де можливо, і засіяти ниву.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Основні добрива переважно внесені

Як зазначають більшість наших співрозмовників, крупніші підприємства змогли закупитись міндобривами заздалегідь. Ґрунт під основні ярі підживили ще з осені, та й значна частина аграріїв і по мерзлоталому вже внесли, тож загалом до війни встигли під озимі внести добрива за відповідними схемами.

З другого боку, як нагадав Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн», через значний стрибок цін на азотні добрива багато невеликих і навіть середніх господарств не завжди мали змогу закупити потрібні обсяги для формування планового врожаю.

«Наша компанія ще у травні 2021 року закупила весь обсяг необхідних на нинішній сезон добрив, тож зараз проблем по цьому питанню не маємо. Але знаю, що багато хто може зіштовхнутись із такою проблемою. Тим паче, що минулий сезон був одним із найбільш вдалих, в Україні зібрано рекордний урожай. Відповідно, винесення із ґрунту наявних елементів було також на високому рівні. Тому цьогоріч варто поповнити запаси, але з об’єктивних причин не всі можуть це зробити. Тож дефіцит мінерального живлення може позначитись і на результатах сезону», — пояснює пан Тарас.

Водночас, за його словами, ситуація з добривами ще з осені змусила багатьох переглянути свою сівозміну в бік збільшення площ під культурами, які потребують менших обсягів удобрення. Тобто цьогоріч більше сіятимуть сою, соняшник тощо.

ГК «Прометей» також вдалося внести міндобрива майже по всіх регіонах, у яких розташовані підприємства компанії.

«По Київській, Одеській та Чернігівській областях ще здійснюється дозакупівля та постачання. Там, де є вільні логістичні маршрути, ми самостійно забираємо продукцію у постачальників, завозимо й будемо вносити. Але у зв’язку з тим, що у нас дуже обмежені строки проведення посівної кампанії і деякі терміни порушені, доведеться проводити всі операції практично одночасно. Тобто внесення добрив, закриття вологи й операції сівби. Тому шукаємо додатково в найм техніку», — ділиться Ілля Троїцький, головний агроном ГК «Прометей».

Внесення добрив

Він додав, що одна з вагомих проблем — неможливість працювати в добовому режимі, тож терміни виконання робіт фактично збільшуються удвічі. Хоча багато що вже зроблено — встигли до війни підживити озимі, почали їх гербіцидну обробку, провели першу культивацію, зараз проводять культивацію під сівбу соняшнику, подекуди почали сіяти культуру, вносячи 50 кг/га карбаміду в рядок.

Сівозміна, норми висіву, погодні умови

Нинішня посівна чітко ще раз показала, як усе взаємопов’язано у процесі вирощування культур. А також декому дала підстави повірити у баланс «кризи-удачі».

Минулорічні проблеми з добривами спонукали переглянути сівозміну і замість кукурудзи, яка затратніша в цьому плані, сіяти більше сої та соняшнику. Терміни сівби яких, у свою чергу, можна відтермінувати. А це якраз на руку в тих регіонах, які не могли раніше вийти в поля через окупацію. Тим більше, що і погода нинішньої вести якраз не поспішає створити сприятливі умови для ранньої сівби. Тож з цієї точки зору природа «на нашому боці». Про це кажуть майже усі, з ким ми розмовляли.

«Багато аграріїв готувалися ще з осені, переглянули свою сівозміну в бік збільшення площ під культурами, які потребують меншого мінерального живлення. Тобто під соєю й соняшником. Також ці культури дають змогу пізніше сіяти. Відповідно у людей з’являється часовий люфт для своєчасного проведення посівної», — зазначив Тарас Корнієнко.

І додав, що в «Агрейн» теж встигли відреагувати на ситуацію. І навіть частину законтрактованого вже насіння кукурудзи змогли, домовившись із постачальником, замінити на соняшник того ж бренду.

В A.G.R. Group також змінили сівозміну по Чернігівській, Сумській та Київській областях — додали більше соняшнику, зменшили кукурудзу.

«Там були внесені вже азотні добрива, але кукурудзу все-таки замінили, бо буде дорога доробка. Чернігівщина і Сумщина — дуже вологі регіони, відповідно й кукурудза в них зазвичай волога. Яка складеться ситуація з газом, якою буде вартість сушіння — ми зараз не розуміємо. А для соняшнику доробка точно дешевша. Звісно, соняшник теж має свої проблеми. Зокрема, доведеться винаймати велику кількість комбайнів, щоб зібрати весь урожай в дуже обмеженому часі. Бо всі площі повинні будемо зібрати за 15-20 днів. Але коли все проаналізували, то вирішили все-таки значну частину запланованих площ під кукурудзу засіяти соняшником», — пояснив Ігор Богданов.

Насіння соняшника

Крім цього, за словами пана Ігоря, по Чернігівському регіону додали в сівозміну також і гречку — щоб розподілити операції і зменшити навантаження на техніку. Адже ця культура найбільш пізня для сівби.

І справді зараз чимало виробників звертають свої погляди на гречку. Адже, крім пізніших термінів сівби, ця культура також має перспективу реалізації на внутрішньому ринку, поки через блокування морських шляхів загальмувався експорт тих же кукурудзи та пшениці.

Наприклад, як зазначив Руслан Бовтачук, провідний агроном ТОВ «Лотівка Еліт» (Хмельницька обл.), господарство додало до сівозміни 500 га гречки, замінивши нею заплановану кукурудзу.

«Таким чином долучились до забезпечення продуктами продовольчої програми України. Гречка зараз стала стратегічною культурою для харчової промисловості», — зауважує пан Руслан.

Загалом же, за його словами, підприємство цілком забезпечене всім необхідним для посівної.

«Вологу закрили повністю скрізь, добрива частково повносили, частково вносимо зараз, пшениці підживили вже по кущенню. Незабаром будемо робити гербіцидні й фунгіцидні обробки, вносити регулятори росту. Ріпак повністю теж підживили, зараз моніторимо шкідників і в разі потреби, будемо проводити інсектицидні та фунгіцидні обробки. Починаємо сіяти кукурудзу та соняшник», — каже Руслан Бовтачук.

У ГК «Прометей» з 9 квітня розпочали сіяти соняшник. Дещо завадили дощі, тому посівна культури виходить із невеликою затримкою.

«Одне з господарств вийшло в поле, відсіяло 30 га і “сховалося”, бо 16 мм дощу випало наступного дня. Загалом же у планах було до 12 квітня вийти в поля усім підприємствам, але погода трохи підкоригувала плани. Та, думаю, встигнемо дотриматись передбачених термінів. Інша річ, що близько 3 тис. га розташовані досить близько до району бойових дій, тож чекаємо, поки з’явиться можливість працювати в цьому регіоні», — каже Ілля Троїцький.

Волога на полі

За його словами, пізніх термінів сівби не бояться, адже в їхньому регіоні (Миколаївщина, Херсонщина), іноді соняшник і пожнивно можна сіяти.

«Навіть посіявши його у липні (не щорічно, звісно), можна отримати врожайність. Не найвищу, але з маржею. Тож ми цілком можемо чекати й до кінця травня на звільнення тих територій, де маємо поля», — пояснює головний агроном.

Зараз для багатьох актуальним стає питання варіювання норм висіву — тобто їх зниження з метою оптимізації витрат. Думки є різні, але загалом можна сказати, що підходи мають бути індивідуальні. Зокрема, залежно від того, на яку врожайність націлені та чи дають змогу ґрунтові й погодні умови отримати відповідний результат. Звісно, свої корективи вносить і ситуація з посівматом на ринку.

«Через воєнні дії, логістичні проблеми, не весь імпорт зайшов в Україну, і це зрозуміло. Було важко отримати навіть проплачені позиції. Хоч ми таки свого добилися від постачальників. Правда, норму висіву довелось все-таки коригувати, тобто зменшувати, хоча це було викликано не так нестачею ТМЦ, як погодними умовами. Але коригування не перевищило 5%. Наприклад, планували сіяти соняшник з нормою 55-57 тис./га, а будемо сіяти 54 тис./га», — зазначив Ілля Троїцький.

Сівба

Схожа ситуація і з засобами захисту. Хочеш урожай, вклав чимало в живлення і в насіння, провів вчасно підготовку ґрунту та сівбу, отже, і на захисті посівів немає сенсу економити. Тут хіба що «вмикаються» чинники відсутності препаратів на ринку, неможливості доставки. А іноді й “ідеологічні” причини. Як зізнавався дехто з аграріїв, вони відмовляються від раніше замовлених препаратів російського та білоруського походження.

«Серед проблем я би також назвав вимогу щодо 100% передплати за наявні препарати. Кошти на це не у всіх господарств зараз є. А, з другого боку, не всі постачальники встигли завезти навіть заздалегідь проплачені продукти. Тож може бути така ситуація, що навіть якщо усім вдасться відсіятись, то питання — чи вдасться захистити врожай в повному обсязі», — наголошує Тарас Корнієнко.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Як бачимо, проблем на наших аграріїв навалилося чимало. Але й бачимо також, що рук вони не опускають. проявляють винахідливість, засновану на професіоналізмі. А головне — цілеспрямованість та розуміння важливості своєї праці, що надихає, додає сил і впевненості — будемо з хлібом!

Алла Гусарова, SuperAgronom.com